ГАЕС. Дві точки зору Актуально

Програма розвитку гідроенергетики України на період до 2026 року

Ця програма схвалена розпорядженням Кабінету міністрів України в 2016 році в ній передбачено будівництво Дністровської ГАЕС (1-а,2-а,3-я черги), Канівської ГАЕС, Ташлицької ГАЕС, Каховської ГЕС-2, а також реконструкція ГЕС ПАТ «Укргідроенерго» (2-а черга) та спорудження каскаду Верхньодністровських ГЕС.

Ось як в Програмі характеризується другий пусковий комплекс Ташлицької ГАЕС.

Будівництво Ташлицької ГАЕС розпочато в 1981 році та було призупинено в 1991 році при готовності пускового комплексу в складі двох агрегатів близько 80%. Добудова Ташлицької розпочата згідно уточненого проекту, який затверджено Кабінетом Міністрів України в 2002 році. Пускові комплекси у складі гідроагрегатів № 1-2 прийнято в експлуатацію відповідно у 2006 та 2007 роках.

ДП «НАЕК «Енергоатом» продовжує здійснювати будівництво пускового комплексу у складі гідроагрегату № 3, готовність складає близько 58 %. Здійснено: підняття рівня води в Олександрівському водосховищі до відмітки 16,0 м, змонтована гідравлічна турбіна, виготовлено та поставлено генератор-двигун.

До складу 2-го пускового комплексу гідроагрегату № 3 входять:

– будівля ГАЕС з безпосередньо гідроагрегатом №3, технологічними системами та будівельною частиною;

– підвідні тунельні водоводи;

– повітряна лінія 330 кВ від ВРС 330 кВ Ташлицької ГАЕС до ВРС 330кВ Южно-Української АЕС;

– ВРС 330кВ ВП ЮУАЕС комірки №3, 4 з новим релейним залом;

– відсічна гребля у Ташлицькому водосховищі;

– підняття рівня Олександрівського водосховища до відмітки 16,9 м (скоригованим проектом передбачається підняття до відмітки 20,7 м).

Техніко економічні показники пускового комплексу у складі г/а №3:

– встановлена потужність у турбінному режимі – 151 МВт;

– встановлена потужність у насосному режимі – 226,5 МВт;

– річний виробіток електроенергії – 87,5 млн. кВт. год;

– річне споживання електроенергії – 119 млн. кВт. год.

У зв’язку з уточненням проекту добудови Ташлицької ГАЕС у складі трьох агрегатів та подальшого завершення будівництва в складі 4 – 6 гідроагрегатів, включаючи заходи з підвищення надійності та безпеки  гідротехнічних споруд, основного гідросилового обладнання та гідромеханічного обладнання, приведенням вартості проекту в поточні ціни ведеться коригування проекту, перезатвердження проекту очікується наприкінці 2016 року.

Будівництво Ташлицької ГАЕС – 3-5 пускові комплекси (гідроагрегати № 4-6)

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 №1036-р «Про затвердження проекту завершення будівництва Ташлицької ГАЕС», з урахуванням досвіду експлуатації 1 – 3 гідроагрегатів Ташлицької ГАЕС гідроагрегатів і результатів моніторингу навколишнього природного середовища, прийнято рішення про розконсервування 4 – 6 гідроагрегатів.

Введення гідроагрегатів № 4 – 6 потужністю в турбінному режимі 453 МВт та насосному режимі 648 МВт дозволить отримати щорічну виробітку електроенергії близько 585 млн. кВт г. при енергоспоживанні надлишкової електроенергії в нічному провалі близько 800 млн. кВт. г.

Найменування Пускові комплекси у складі гідроагрегатів №4-6
Кількість гідроагрегатів 3
Встановлена потужність, МВт
у турбінному режимі 453
у  насосному режимі 679,5
Річний виробіток електроенергії, млн. кВт. ч 380
Річне споживання електроенергії, млн. кВт. ч 520

 

Крім того, реалізація проекту забезпечить додатковий аварійний резерв електропостачання власних потреб Южно-Української АЕС.

У звязку з тим, що реалізація проекту матиме позитивний вплив на підвищення безпеки Южно-Української АЕС, а також через дефіцит власних коштів, ДП «НАЕК «Енергоатом» вивчається питання доцільності залучення кредитних ресурсів міжнародних фінансових організацій для реалізації проекту.

Для реалізації проекту будівництва необхідно виконати наступні заходи:

– коригування проектної документації (стадії проект), проведення експертизи та перезатвердження проекту;

– розроблення робочої проектної документації;

– забезпечення проекту джерелами фінансування;

– проведення процедур закупівлі обладнання;

– виконання будівельних та пусконалагоджувальних робіт.

На прийняту програму відреагували у Національному екологічному центрі України.

Громадськість обурена новою гідроенергетичною програмою

Ухвалена урядом Програма розвитку гідроенергетики України до 2026 може призвести до невиправних втрат для довкілля і не тільки. Про це заявляють Національний екологічний центр України та низка інших громадських організацій.

Представники експертного середовища та громадськість наголошують, що Програма готувалася таємно. В процесі підготовки не залучалися громадські експерти ані в галузі довкілля, ані в галузі енергетики. Документ не пройшов публічних обговорень і був затверджений з порушенням чинних процедур.

Закладені в Програмі дії можуть призвести до техногенних аварій та катастроф, нищівного впливу на гідросистему, об’єкти природно-заповідного фонду та довкілля в цілому. Окрім того, можуть бути знищені історичні та культурні пам’ятки світового, національного та місцевого значення.

ЗАЯВА
громадських організацій екологічного спрямування
та представників експертної спільноти України
з приводу ухвалення yрядом України
«Програми розвитку гідроенергетики України до 2026 року»

13 липня 2016 р. на засіданні Кабінету Міністрів України було затверджено «Програму розвитку гідроенергетики України до 2026 року». Цілями даної “Програми” заявлено “вдосконалення управління об’єктами гідроенергетики, підвищення рівня безпеки роботи ГЕС та ГАЕС із забезпеченням ефективного використання гідроенергетичного потенціалу України, підвищення стійкості, надійності та ефективності роботи Об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) України, а також її інтеграції в Європейську енергосистему”.

Програма готувалася у цілковитій таємниці від громадського сектору і експертного середовища, як у сфері енергетики, так і у сфері охорони довкілля. Тому задані у документі цілі можна вважати деклараціями, які не мають переконливої аргументації. Більше того, експерти з охорони навколишнього природного середовища та безпеки життєдіяльності вважають, що впровадження Програми може призвести до неприйнятних і навіть катастрофічних наслідків: регіональних техногенних аварій та катастроф, нищівного впливу на гідросистему та довкілля в цілому, впливу на об’єкти природно-заповідного фонду, знищення історичних та культурних пам’яток світового, національного та місцевого значення, продовження тенденцій відсталості технологій вироблення енергії в Україні, необґрунтованих економічних збитків. В Програмі не йдеться про альтернативні варіанти, про чинний міжнародний досвід та стратегічні напрями розвитку енергетичного сектору у світі.

Звертаємо увагу, що документ не пройшов публічних обговорень, екологічних оцінок згідно чинного законодавства України, і був затверджений з порушенням чинних процедур.

Крім того, нагадаємо про міжнародну відповідальність України за дотримання природоохоронного законодавства, зокрема, положення Конвенції Еспоо, Конвенції про охорону біорізноманіття, Гельсінської конвенції про захист та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер, Боннської, Рамсарської, Європейської ландшафтної, Орґуської конвенцій. Також, низка положень 6-и водних директив ЄС (у першу чергу, Водної рамкової) чекає імплементації в рамках національного законодавства. Згадана «Програма розвитку гідроенергетики України до 2026 року» порушує положення зазначених документів. Висловлюємо серйозне занепокоєння подібною волюнтаристською практикою прийняття урядових рішень, що у підсумку можуть призвести до непередбачуваних наслідків та матимуть тривалий негативний ефект, який відчуватимуть наші нащадки. Відтак, вимагаємо від Кабінету Міністрів України переглянути своє рішення та відкликати згадану Програму як несумісну з чинним національним законодавством та засадами сучасної екополітики.

Захистимо джерело життя на планеті Земля – Воду – від таких дій уряду! Не дозволимо зазіхати на право людей на здорове довкілля, на чисті річки, на безпечне майбутнє наших дітей і онуків!

Всеукраїнська громадська організація “Національний екологічний центр України”, Ярослав Мовчан, Голова;

Всеукраїнська екологічна ліга, Тетяна Тимочко, Голова;

Громадська організація “Зелений Фронт”, Олег Перегон, Голова Координаційної Ради;

Екологічна Група “Печеніги”, Сергій Шапаренко, Голова Ради;

Марина Козловська, Голова Комісії з інституційних реформ та євроінтеграції Комітету АПЗПК Громадської ради ​при Мі​ністерстві екології та природних ресурсів України;

Проф. Олександр Запорожець, доктор технічних наук, директор Навчально-наукового інституту Екологічної безпеки Національного Авіаційного Університету;

Віктор Мельничук, член Громадської Ради при Держводагентстві України, координатор Водної групи Національного екологічного центру України.

http://necu.org.ua