Громада сказала: «Ні»! Актуально

Чи почують категоричну відмову у владних кабінетах?

«ДІСТАЛИ!» — обурюються мешканці сіл, розташованих уздовж Південного Бугу і навколишніх населених пунктів, які на власній шкурі відчули, чим обертається підвищення рівня води в Олександрівському водосховищі. Йдеться передусім про заплановане Південноукраїнською атомною електростанцією завершення будівництва Ташлицької ГАЕС, яке передбачає чергове підняття води до рівня до 20,7 метра. Так, попереднє — до 16,0 метра — вже спричинило замулення річки, погіршення якості питної води, зменшення рибних запасів, повідомляє http://www.silskivisti.kiev.ua

Щоправда, спершу про такі наслідки селяни навіть не здогадувалися. Тому попередні громадські слухання були суто формальними і пройшли швидко. Громада, якій забудовники наобіцяли золоті гори: побудувати дороги, мости, лікарні, — практично стовідсотково проголосувала «за». Проте обіцянки-цяцянки розвіялись, як туман. Оскільки вони були словесними, а не оформлені юридично — у формі договору, то енергетики про них одразу забули — більше переймалися своїми проблемами, ніж людськими.

Не встигли селяни звикнутися з думкою, що довкілля змінилось у гірший бік і з цим треба якось жити, як на них чекав новий сюрприз — чергове підвищення рівня води. «Куди далі? Адже природні можливості не безмежні! — б’ють на сполох люди, які зрозуміли, що їх обдурили. — Будь-яке втручання у живий організм річки, надто таке глобальне, як підвищення рівня до 20,7 метра, що планується здійснити, може призвести до екологічної катастрофи».

«Сільські вісті» у №37 за 16.05. 2017 року вже писали, що жителі Арбузинського, Вознесенського та Доманівського районів Миколаївщини на громадських слуханнях висловили категоричне «ні» з приводу планів енергетиків.

Хвилю невдоволення тих, хто мешкає безпосередньо на березі річки, підхопили й навколишні села, адже, так чи інакше, зміни у стані екології вплинуть на здоров’я людей. Не кажучи вже про те, якої шкоди буде завдано історичним пам’яткам. Адже проект передбачає затоплення місць, що мають статус національних пам’яток, — приміром, козацької паланки «Гард», котра перебуває під охороною українського та європейського законодавств.

З огляду на це жителі м. Первомайська самі організували й провели громадські слухання, на які запросили енергетиків та представників різних екологічних організацій, зокрема Національного екологічного центру України.

Люди обґрунтували свої претензії та застороги і висловили незгоду з намірами нищення довкілля. З проханням підтримати їхнє рішення про непогодження відповідного проекту апелювали до депутатів міської ради м. Первомайська. До резолюції, ухваленої на громадських слуханнях, долучили рекомендації міськраді, щоб звернулася до Верховної Ради, Президента, Кабінету міністрів України з вимогою провести парламентські слухання щодо наслідків підняття рівня Олександрівського водосховища до 20,7 метра.

Координатор роботи з місцевими громадами НЕЦУ Тамара Харчилава зазначила: «Це були унікальні громадські слухання. Той рідкісний випадок, коли одна з територіальних громад України скористалася своїми конституційними правами на самоврядування і з власної ініціативи зорганізувала їх. Сподіваємося, що така практика стане повсякденням у нашій країні».

Відтак, поінформувала Т. Харчилава, виник потужний об’єднаний рух екологів-фахівців і небайдужих жителів м. Миколаєва, які також вважають, що мають право сказати «ні» цьому проекту. «Під загрозою зникнення опиняться десятки видів рослин, занесених до Червоної книги. Оскільки буде знищено й наші спільні історичні надбання, зокрема пам’ятку загальнонаціонального значення, має бути врахована думка мешканців усього регіону!» — заявили містяни. І вимагають проведення громадських слухань і в Миколаєві.

Утім, навіть якщо слухання відбудуться і громада в черговий раз висловить незгоду з намірами енергетиків, найважливіше те, щоб уряд нарешті почув голос народу і зважив: чи варта економічна вигода від будівництва нового блока Ташлицької ГАЕС всіх екологічних ризиків і втрат історичної та культурної спадщини України?

На жаль, попри суспільне занепокоєння атомники й далі «проштовхують» проект, розроблений у 70-х роках минулого століття, — про нього говорять, як про давно вирішене питання.

Можливо, вони просто забули, що надворі ХХІ століття, коли весь світ відмовляється від проектів гідроакомуляційних електростанцій, які вельми шкодять екології. Адже натомість існує ціла низка альтернативних. Екологічно чистих та дешевших.

Лариса САЙ-БОДНАР.