МІСТ В БОГДАНІВЦІ Актуально

Хтось пише, що до 2-ї св. війни між Богданівкою і Костянтинівкою був міст. До цього твердження є великі сумніви. У 1927 р. костянтинівці і справді зверталися до влади за дозволом збудувати міст, при тому зобов’язувались більшість робіт виконати самотужки і за рахунок т.зв. пайового товариства, але окружвиконком їм тоді відмовив. За декілька років по тому у цьому районі поблизу х. Львів стартували роботи з будівництва БОГЕС (бузької електростанції в 30 мВт, яка повинна була забезпечити струмом увесь південь), але вони не передбачали будівництво мосту. До того ж, роботи у 1932 р. припинились. Власне, тоді так нічого й не встигли побудувати.

Під час 2-ї св. війни німці, які були любителями будівництва мостів, звели в Костянтинівці (вище на декілька сотень метрів від траєкторії нинішнього порому) міст на дерев’яних опорах. При відступі вони його підірвали, але у 1945-му міст вдалося відновити, та не надовго – за 2-3 роки дерев’яну споруду остаточно розбило кригою.
Як кажуть у таких випадках: «Міст не прижився».
Потім почав знов діяти пором.
Думаю, що богданівцям міст все ж потрібен. Але навряд чи потрібен вартісний міст для проїзду усіх типів автомобілів, адже альтернативно існує Іванівський міст і проїзд по Олександрівській дамбі. Та й на великий міст усе одно грошей не знайдуть, скільки б не обіцяли, адже той же проект Матвіївського мосту у Миколаєві стоїть на черзі уже років 15-20, а він як-не-як має статус загально-державного значення, та й то краю не видно з тим питанням.

Як вихід із ситуації для богданівців, які є найпершими бенефіціарами цієї ідеї, доцільно було б перекинути ПІШОХІДНИЙ ВИСЯЧИЙ ПЕРЕХІД на тросах з Богданівки до Южноукраїнська через Великий або Малий острів. На мій погляд, це не дорого і за рахунок місцевого бюджету можна було зробити вже давно, як то поробили через Мертвовод в Актовому або в Забужжі (Вінничина), та й в інших місцях. У тому ж Закарпатті таких мостів багато і робили їх завжди людською ініціативою. Але для реалізації необхідно велику волю і по-справжньому ініціативну людину-мотор і тоді не потрібно буде продавати своє бажання за рахунок руйнування екології і нищення назавжди історичних святинь.

У даному випадку для зведення переходу потрібно лише 1 км тросу д. 30 мм і 3 т металопрокату. Є ще варіант збору коштів. На добру справу вони у небайдужих людей завжди знайдуться.
Висячий міст через острови окрім зручності, ще й додав би привабливості до місцевості з боку туристів. Саме такий об’єкт міг стати поштовхом для збільшення відвідуваності Бузького Гарду, Южноукраїнська, навколишніх сіл, і як результат оживленню торгівлі, розвитку підприємництва, підвищенню доходів людей. Спробуйте, і все удасться!

https://www.facebook.com/aleksander.lagoshniak

Show Buttons
Hide Buttons