Проект-20,7. Точка зору академіка Актуально

14 липня 2016 року в Укрінформі відбулась прес-конференція присвячена поновленню втілення в життя проекту 70-х років 20 століття Ташлицької ГАЕС.

Екологічна спільнота України занепокоєна, що у зв’язку з намірами підвищення нормального підпірного рівня (НПР) Олександрівського водосховища на р. Південний Буг до позначки +20,7 м у рамках реалізації проекту «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС» історичному ландшафту центру Буго-Ґардівської паланки Війська Запорозького, розташованому у долині р. Південний Буг в околицях м. Южноукраїнськ Миколаївської області, загрожує знищення.

На прес-конференції прозвучали звернення голови НЕЦУ Ярослава Мовчана, екс-міністр екології Іван Заєць назвав проект розвитку Ташлицької ГАЕС абсолютно застарілим і таким, що несе велику загрозу екологічному середовищу та історичним пам’яткам.

У своєму виступі академік НАН України Вадим Лялько, директор Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі ІГН НАН України, фахівець з гідрогеології, геоекології та аерокосмічного зондування зазначив, що надмірне зарегулювання Південного Бугу, створення десятків водосховищ, скиди неочищених вод – все разом призводить до деградації річки, що в свою чергу негативно позначається на екологічному стані території басейну та якості життя населення.

Розбудова Ташлицької ГАЕС призводить до ще більшої регуляції стоку Південного Бугу (порушується Водний кодекс України), зростають втрати води на випаровування, продовжується перекриття русла річки. Затоплення порогів призводить до зменшення аерації води, погіршення її якості.

Він запропонував концептуальний підхід до вирішення проблеми забезпечення населення України трьома основними ресурсами, необхідними, згідно визначення ООН, для життя людства – продовольством, питною водою та енергоресурсами.

Шляхи вирішення вказаних актуальних проблем  лежать у раціональному природо- та ресурсокористуванні. Перш за все, це узагальнення існуючих програм державних та відомчих в цьому напрямі з метою створення стратегічної концептуальної програми, яка має включати наступні блоки.

Порівняльна оцінка економічної доцільності забезпечення населення України трьома основними компонентами життєдіяльності, згідно рішень ООН: продовольством, питною водою та енергоресурсами, таким чином, щоб ефективність використання цих компонентів не конкурувала між собою, а разом сприяла оптимальному забезпеченню потреб населення при раціональному розвитку довкілля.

З цією метою слід практично задіяти найбільш оперативну та економічно вигідну систему космічного геомоніторингу разом з блоками комп’ютерного прогнозування можливих змін довкілля, водних ресурсів енерго- та агросистем.

Результатом прогнозного моделювання будуть рекомендації щодо вибору найбільш оптимальних сценаріїв взаємодії техногенних та природних факторів на фоні змін клімату та геосистем. Ці сценарії повинні бути закладені у плани (фінансові) розвитку країни на сьогодення та перспективу.

Досвід розробки теоретико-методичних основ та практичні результати впровадження подібного підходу існують в Національній академії наук України.

Результати деяких розробок нашого Центру Вадим Лялько передав для ознайомлення представникам Парламенту та ЗМІ.

Державна установа  “Науковий Центр Аерокосмічних Досліджень Землі Інституту Геологічних Наук Національної Академії Наук України”