«ЗОЛОТА» ВОДА Актуально

Мешканці сіл, розташованих уздовж Південного Бугу в Арбузинському, Вознесенському та Доманівському районах Миколаївщини, не один рік потерпають від заболочення річки, погіршення якості питної води. Суттєво зменшились і рибні запаси. Лихо, вважають люди, рукотворне: свого часу рівень тутешнього Олександрівського водосховища підвищили до 16 метрів, повідомляють «Сільські вісті» (16 травня 2017 року, № 37 (19482), автор Лариса САЙ-БОДНАР.

БУЛО ПОГАНО, а може стати ще гірше: проектом «Завершення будівництва Ташлицької гідроакумулюючої електростанції» передбачено підвищення рівня цієї водойми до 20,7 м! Відтак острів Клепаний і пороги, які знаходяться нижче за течією, будуть затоплені водою. Це не лише поглибить уже існуючі проблеми, а й остаточно знищить унікальні природні та культурні пам’ятки регіону. Зокрема, й загальнонаціонального значення — історичний ландшафт Запорозької Січі, скажімо. «Це останнє місце, яке показує Україні, якою була Запорозька Січ», — каже член головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Микола Біляшівський.

Деякі цінні та рідкісні види риб втратять свій останній прихисток. Але оскільки Україна взяла на себе зобов’язання зберегти їх для світової фауни, то має забезпечити вільний прохід через Олександрівську греблю вище за течією Південного Бугу.

Вода також знищить ключові заповідні ділянки Національного природного парку «Бузький Гард», які перебувають під охороною українського та європейського законодавства. Спробуймо розібратися, заради чого ж такі жертви.

Звідкіля вітер?

РІЧ У ТОМУ, що Олександрівське водосховище на річці Південний Буг належить до Південноукраїнського енергокомплексу і забезпечує роботу Олександрівської ГЕС та Ташлицької ГАЕС, вода також використовується для зрошування полів, постачається в прилеглі населені пункти.

Розпорядженням Кабміну передбачено завершення будівництва Ташлицької ГАЕС, для чого й плануються радикальні кроки щодо підняття рівня води.

Голова Ради Оптового ринку електроенергії Костянтин Запайщиков пояснює, що рішення продиктоване життєвими реаліями. Зробивши висновки після аварії на японській АЕС «Фукусіма», спеціалістами було розроблено процедуру використання Ташлицької станції як резервного джерела для гарантування надійного електропостачання потреб Південноукраїнської АЕС. Тому вона фактично є незамінною в разі повної зупинки енергосистеми України. «Розвалити енергосистему дуже легко. Але нам треба її швидко інтенсифікувати. Це стратегічне питання енергобезпеки країни», — зазначає голова Ради ОРЕ.

Фахівці управління капітального будівництва атомної станції запевняють, що здійсненню важливих кроків передувала ретельна підготовка. Вже підписано угоду з Інститутом археології НАН України, який проводитиме розкопки багатошарових стародавніх поселень і могильників Гард та Лідина Балка доби неоліту і бронзової. Інститутом ботаніки НАНУ виконуються роботи з перенесення раритетних видів рослин із зони затоплення на нові місця. Навіть передбачено звести нову будівлю Комплексного музею в м. Южноукраїнську, в якому розмістять археологічну експозицію, а також місцевого тваринного та рослинного світу, геології, історії регіону і енергетики.

Кругообіг грошей у природі

ПРЕДСТАВНИКИ екологічної асоціації «Зелений світ» б’ють на сполох, мовляв, атомники кажуть неправду, стверджуючи, що підвищення рівня водосховища конче потрібне енергосистемі України. Проблему можна розв’язати, застосовуючи сучасні альтернативи. Причому економічно ефективні й безпечні для довкілля. Фактично, переконані екологи, зміна рівня водосховища потрібна високим посадовим особам держави, які мають зиск із мільйонних контрактів щодо постачання обладнання та палива на українські АЕС. Натомість ми втрачаємо все: річку, питну воду, здорове середовище існування.

«У всьому світі занапастити річку — тяжкий злочин, що прирівнюється до вбивства людини, а в нашій країні Південноукраїнська АЕС хоче вирішити свої технологічні проблеми за рахунок Буга», — каже голова «Зеленого світу» Сергій Колесников. А тим часом Південноукраїнський енергокомплекс уже звітує про завершення серії громадських слухань. Але ж мешканці прилеглих населених пунктів виступили категорично проти планів енергетиків! Натомість організатори заходів пообіцяли, що всі думки, пропозиції та зауваження будуть внесені до відповідного розділу «Оцінок впливу на навколишнє середовище». Надалі цей папір направлять до органів Мінприроди для проходження державної екологічної експертизи.

Та чи не стане цей документ фільчиною грамотою? Адже можновладці вже запустили маховик і, певно, давно підрахували власну вигоду. Голубе плесо, мабуть, ввижається їм золотим.

http://www.silskivisti.kiev.ua