АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ БОГЕСУ Книжная полка НГ

У 1933 році у київському видавництві вийшла книга, на обгортці якої відзначалась авторська приналежність:

НКО – УСРР

ВСЕУКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК

Ф. А. КОЗУБОВСЬКИЙ

АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ  НА ТЕРИТОРІЇ БОГЕСУ 1930 – 1932 рр.

Підсумки археологічних розвідувальних робіт в районі

майбутнього підтоплення Бозької гідроелектроцентралі

Це своєрідний щоденник археологічної експедиції, яка була організована для вивчення історичної спадщини Побужжя перед початком будівництва гідроелектростанцій на бузьких порогах. На щастя, цей проект не був реалізований, а матеріали, отримані під час розвідувальних робіт, знайшли детальне використання  в ході археологічних досліджень території Побужжя в період  підготовки й будівництва об’єктів Южно-Українського енергетичного комплексу. Власне, сучасні дослідження, розкопки на берегах Бугу, йдуть шляхом, протореним більше як 80 років тому, командою археологів під керівництвом Ф.А. Козубовського.

Сьогодні до уваги читачів – перша подача відтвореної в електронному вигляді наукової праці «АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ  НА ТЕРИТОРІЇ БОГЕСУ 1930 – 1932 рр.» Ця версія з’явилась із ксерокопії добре пошарпаної книги, яку заніс в відділ інформації ВП ЮУ АЕС ще в 1996 році дослідник археологічних багатств нашого краю Володимир Клюшинцев, з проханням «відксерити», тому що він отримав цей екземпляр всього на кілька днів. У друкарні атомної станції копію зробили не тільки Клюшинцеву, а й для  місцевого архіву. Виявилось, що недарма.  І ось зараз маємо вже електронну версію цього унікального видання.

1. Гідрогеологічні особливості середньої течії Півд. Бога

Ріка Бог протікає в західній частині кристалічної смуги Подільсько-Озівського горсту, що займає північне Поділля і широкою смугою тягнеться на південний схід, на Вознесенське й Днітропетровське. Українська кристалічна  смуга є прастарі гори, що пізніше зрізані були денудацією до самого грунту найглибших фалд. Кристалічна смуга з усіма її нерівностями, фалдами являє собою основу для всього рельєфу Надбожжя та всієї його гідросистеми.

В середній, досліджуваній нами, частині сточища р. Бога поверхня кристалічних порід, залягає неглибоко й виступає річками та ярами. По середньому та долішньому Бозі кристалічні виходи граніту, як і інших порід, спрямовані впоперек ріки, що круто спадає тут. На цих місцях Бог і утворює свої численні високі пороги. По допливах Бога кристалічні породи виступають менш, ніж по долині.

Сточище р. Бога лежить поза межами льодовня та морених покладів, і це значною мірою зумовило утворення його сучасної гідросистеми й Надбожжя.

Більшість поверхні кристалічного масиву в стожищі середнього Бога вкрита безпосередньо негрубою поволокою третинних покладів пліоцену, що утворили серію так званих рябих глин.

Рябі глини в стожищі Бога залягають на Балтсько-сарматських верствах. Ці глини для води дуже непроникливі, в’язкі і вкриті лесуватим суглинком четвертинної доби; грубина лесової поволоки, залежно від характеру рельєфу, пересічно хитається від 5 до 17 м.

Лесова поволока та шари рябих глин утворили підвищену степову рівнину з поступовими схилами і надрічковими терасами водоподілу. Вододіл має дуже розвинену систему ярів і балок.

Між Первомайським та Ак – Мечеткою р. Бог протікає на протязі 62 км. Поміж гранітними берегами, що утворюють тут  дуже стрімкий, різко окреслений каньйон.

Вище від Первомайського Середнє Надбожжя, в основі маючи ту саму геологічну будову, різниться від нижньої частини водозбору відмінними ландшафтами, що утворилися тут у наслідок недалекого південного краю льодовикової поволоки. Рельєф складається з дуже розчленованої пагористої хвилястої системи плато, підвищень, терас тощо. Ця розчленованість особливо виявляється в південній частині.

Саме ця смуга є переходова від лісостепу до степу. Фактично природна південна межа лісостепової смуги є р. Кодима, бо далі на південь лісових островів зовсім не трапляється, коли не рахувати надбозьких штучно насаджених смуг. Ліси в північній частині Поділля ще трапляються чималими острівними масивами, а над Кодимою й по Надбожжю до Костянтинівки зрідка можна здибати їх острівцями лише в балочках та вибалочках.

2. До історії збудування гідроелектроцентралі на П. Бозі

За п’ятилітнім планом розвитку народного господарства УСРР в галузі електрифікації зокрема, передбачається збудувати електричну станцію на р. Південному Бозі в районі найзначніших його порогів, між Первомайським та Вознесенським.

Питання про використання гідроенергії р. Бога спиралося на кілька гідрогеологічних обслідувань цього району. Актуальність бозької енергетичної проблеми не один раз висвітлювалося в поточній літературі, і в проекті п’ятирічки Укрдержплану, як одне з найголовніших питань енергетики Українського степу.

Проекти збудування гідроелектростанції на Бозі ґрунтуються на досвіді збудування малих районних гідроелектростанцій, як от Олександрівська та Первомайська, що нині діють і розташовані на обох кінцях району підтоплення Богесу. У цих межах, між Первомайським та с. Олександрівкою, на дільниці 52 км, лишається невикористаним спадання в 52,6 м, тобто далеко більше за спадання на Дніпрельстані (37 м).

За підсумками бюра Богесу передбачається збудувати електростанції коло Лефтерового млина, що на два кілометри вище с. Бугівського. Гребля, завдовжки 353 м, впираючись у високі скелясті береги, дасть напір 70,77 м; матеріал – місцевий граніт. Такий підпір води перекриє всі пороги аж до м. Первомайського, всю бозьку долину з устям балок і допливів Бога (Романової, Карабельної, Великого Ташлика) значно підтопить великі села Костянтинівку та Богданівку, що якраз зайняли вигідні з сільськогосподського погляду простори в поширенні долини Бога, що колись звалось урочище «Криве».

4-й варіант, саме щоб уникнути підтоплення Костянтинівки та Богданівки (на компенсацію селян яких треба було б витратити принаймні півтора млн. крб.), передбачає збудування двох гребель, з яких одна лишається біля Лефтерового млина з підпором в 19 м, що перекриває район Гарду та частково «Криве». Другу греблю мають збудувати на порогах Бога вище Костянтинівки проти с. Швірнева (Мар’їн Бог) з підпором 32 м і вона перекриває всю дальшу дільницю Бога аж до Первомайського. Потужність станцій за обома варіантами однакова – 40 000 к.с. або 30 000 клв. Перший проект потребує більших витрат – 50 млн. проти 41 млн. 4-го проекту, але вартість кіловат-години, а також витрати на установлення майже однакові.

Що ж до споживання енергії Богесу, то за завданням цієї станції на найближчі часи нею переважно обслуговуватиметься м. Миколаїв та задовольнятимуться потреби місцевої сільськогосподарської. промисловості. У дальшому можлива реалізація проекту професора Клопотова про спорудження в районі Богесу хімічного комбінату здобування рідкого палива з бурого вугілля, що його довозять з олександрійських родовищ.

Сільське господарство Надбожжя у своїй реконструкції набуде організаційних форм у вигляді 3-х агрокомбінатів: 1) кукурудзяного, 2) вирощування олійних культур і 3) садо-городного – з переробленням їхньої продукції.

Намічені в надбозькій низовині меліораційні роботи, після яких Богес повинен буде зв’язатися з агросистемою низовинних плавнів, зв’яжуть цей осередок соціалістичної культури також новою залізницею з Гуманню, Миколаєвом, Долінською та з іншими комунікаційними і промисловими вузлами.

Вже  самий перелік намічених до виконання заходів щодо реконструкції народного господарства Надбожжя свідчить про радикальні зміни в житті долини Бога та її околиць; дільниця від колишнього Лефтерового млина до Первомайського затоплюється водною масою місцями до 50 м завглибшки (при двогребельному проекті знову таки перекривається вся дільниця порогів). Перекриті будуть і бічні долини на декілька кілометрів углиб. Передбачається значний обсяг скельних робіт, лише вдвоє менший проти Дніпрельстану при збудуванні самої тільки греблі Богесу. Підтоплюється площа двох великих осель, що сидять на здавна відомих урочищах. Трасування нових шляхів потребуватиме і скельних, і чималих земляних робіт.

Інтенсифікація сільського господарства цього району матиме наслідком також чималий обсяг земляних робіт і неминуче руйнування старих споруд. На стані прибозького прирічкового плато відіб’ється, нарешті, й інший режим у зв’язку з підвищенням рівня води у долині.

Утворення нових осель та колгоспних господарств на заводнених балочках та ярах треба взяти на увагу. Фабричне будівництво, що передбачається для  агропромосередків, а також і для майбутнього хімкомбінату, буде зв’язане з земельними роботами великого масштабу.

3. Потреба і історичні передумови археологічного дослідження району підтоплення

Ці моменти стимулювали ще з 1929 р. потребу організувати археологічне дослідження району підтоплення, що стане в наслідок збудування Бозької електричної гідроцентралі, та вимагали заходів щодо пам’яток культури під час будівництва, відповідно до того, як то було зроблено при будівництві Дніпрельстану.

Зведеної праці або археологічної карти для дослідження території немає ще й сьогодні. Популярна книжка, яку видав В. І. Гошкевич про скарби Херсонської губ., базуючи подані в ній відомості на дуже застарілих повідомленнях Ястребова та на неперевірених повідомленнях  (іноді анонімних) своїх кореспондентів, не задовольняє навіть елементарних вимог до археологічної краєзнавчої літератури.

Коли для лісостепової частини Середнього Надбожжя археологічна карта Подільської губ. була значною мірою орієнтована, допоміжна в наших попередніх розвідках, то для території колишньої Херсонської губ. над Богом роботу треба розпочинати цілком наново, бо в не дуже численній літературі про пам’ятки матеріальної культури Українського степу ці відомості зовсім недостатні.

Деякі вказівки на археологічні пам’ятки цього району зібрали й подали В. Ястребов та професор Д. І. Яворницький, що зробив навіть спеціальну екскурсію для дослідження останніх притулків Запорозької Січі на Бозі. Окремі відомості знаходимо й у Скальковського, особливо про пам’ятки пізніших формацій.

Окремі нотатки про досліджуваний експедицією район Середнього степового Надбожжя знаходимо також і в окремих кореспондентів Одеського товариства історії та старовини – у Левченка та Филиповича, давнього місцевого жителя, що, як любитель старовини, збирав ці відомості систематично, не подавши, однак, систематичних вичерпливіших відомостей про ту ж таки «старовину». Історично-топографічну розвідку цього району подає в своїй статті 1926 р. Ф. Петрунь.

Для попереднього ознайомлення з випадковими знахідками пам’яток матеріальної культури та з географічно-топографічним поширенням їх у Надбожжі чимало прислужився широкий попередній матеріал, зібраний директором Первомайського музею П. В. Харламповичем, так само як і безпосереднє ознайомлення з колекціями Первомайського краєзнавчого музею.

Як сказано вище, в основу попереднього орієнтування в польовій розвідці праці експедиції взято «Археологічну карту Подольской губ.» та інші нові праці.

4. Історичні відомості про досліджувальний район

У відомостях давніх істориків античних грецьких колоній на Надчорноморщині (Геродот та ін.)  зазначається, що р. Бог (Гіпаніс) була приступна для судноплавства до початку її порогів (до Олександрівки). Але можна гадати, що зносини колоніальних геленістичних міст не обмежувалися тим природним кордоном, а йшли значно вище по Богу. А загалом питання про політичні й культурні взаємини греків з тубільцями, хоч є чимала капітальна література про античне суспільство північної Надчорноморщини, найменше досліджене і з’ясоване. Це питання повинно було постати і перед Бозькою археологічною експедицією, особливо ж про впливи античних міст-колоній північної Надчорноморщини на територію, що межує з Лісостепом.

Феодальний період на Україні відбувся в численних матеріальних рештках культури в Середньому степовому та лісостеповому Надбожжі. Саме над Богом у районі кочовицької орди ногайських татар (Подільський улус) ми маємо цілу низку опірно-оборонних пунктів, переважно пристосованих до бродів та «перелазів» через Бог (Ак – Мечет, Мечетне, Вітовтів брід, Торговиця на Синюсі, Балаклея та ін.). Відомі «перелази» через Бог – коло Вітовтового броду, Торговиця на Синюсі, Балаклея на нижньому Бозі і місцевість між Савранню та Вознесенським, – були за вузли степових комунікацій. Тут перехрещувались шляхи з Києва на нижній Дніпро та з Криму і з нижнього Дніпра до Волощини, до  Західної України і далі до Західної Європи.

Не втратив свого актуального значення цей район і в господарчій системі українського Правобережжя за новіших часів. Урочища «Пробите», «Криве», «Романове», «Піщаний брід», «Кременчук» та інші добре відомі за часів козацької колонізації степу. На початку XVIII ст. запорожці мали на бозьких порогах другий щодо значення після Дніпра притулок.  Практика Запорозького Гарду на Бозі, очевидно, йшла здавна.

Нарешті, цей край потребує дослідження й не менш цікавих пам’яток XIX ст. На Бозі після  ліквідації «вольностей запорожских» ми спостерігаємо декілька хвиль військової колонізації царського уряду, що після них залишилося чимало військових  осад.

Але й найбільшої уваги від дослідника історії матеріальної культури вимагає і вимагатиме дослідження діалектики процесу тих змін, що відбуваються в економіці, в побуті і господарському укладі та в складному нашарування ідеологічних надбудов теперішнього надбозького села. Ці зміни яскраво позначилися в зв’язку з колонізацією та соціалістичним перебудуванням усього сільського господарства, позначаються в найрізноманітніших виявах класової боротьби в соціалістичних перемогах і в  величезних перспективах  та особливо розгорнуться через декілька років у зв’язку із будуванням на бузьких порогах велетенської гідроелектростанції. Для фахівців етнографів, що ці зміни розглядають не в куркульсько-народницькому розумінні, не скиглять за «добрим старим часом», а в цих змінах, в боротьбі суперечностей у пережитках (укладах) шукатимуть, досліджуватимуть закономірності діалектики історичного процесу, – цікавої вдячної роботи безмежне море!

(Далі буде)

Show Buttons
Hide Buttons