БУЗЬКИЙ ГАРД.  ЗАХИСТИТИ, ЗБЕРЕГТИ Книжная полка НГ

Нещодавно на офіційному сайті НАЕК «Енергоатом» розміщено пояснення спеціалістів Управління будівництва ВП «Южно-Українська АЕС» стосовно майбутнього підняття рівня Олександрівського водосховища до НПР- 20,7 м.

Якщо коротко, то це спроба вирішити одночасно проблеми енергетичного комплексу (забезпечення бузькою водою  Ташлицького водосховища, що використовується як ставок-охолоджувач  для потреб АЕС), введення в експлуатацію третього агрегату Ташлицької ГАЕС та підтримання стійкого рівня Південного Бугу нижче Олександрівської греблі.

Серед запитань, на які даються відповіді,  помітне місце займає і таке: «Які заходи з дослідження та збереження археологічних пам’яток, знайдених на території, визначеній під затоплення, вже виконано?».

У поясненні наведені дані про те, що з 1996-го по 2016 рік у зоні впливу Олександрівського водосховища (до позначки 16,9 м) Інститутом археології НАН України  було досліджено 40930 кв.м. пам’яток археології  і приводиться їх перелік. Зауважено також, що «до позначки 16,9 м археологічні дослідження в зоні впливу Олександрівського водосховища виконано в повному обсязі. При піднятті рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м в його хвостовій частині слід буде провести додаткові археологічні дослідження поселень Гард і Лідина Балка орієнтовною площею до 4660  кв.м, а також поселення пізньої бронзи Пугач площею до 2000  кв.м».

А також наголошується, що «Згідно з листом Державної інспекції з охорони пам’яток культури в Миколаївській області від 06.12.2005 р. №165 у зоні затоплення Олександрівського водосховища об’єктів культурної спадщини, які підлягають перенесенню за межі водосховища та музеєфікації, не виявлено».

До такого висновку енергетики дійшли, спираючись на лист інституту археології  НАН України від 29.07. 1996 року за підписом академіка П.П. Толочка. В той  же час в мережі Інтернет розміщено більш детальне дослідження українських науковців, проведене у червні 2006 року.

До уваги читачів фрагменти наукового звіту про проведені дослідження на берегах Південного Бугу поблизу Южноукраїнська

ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА ВІДКРИВАЄ ТАЄМНИЦІ ПОБУЖЖЯ

Виявляється, що кілька кілометрів берегів Південного Бугу, від Костянтинівки і до споруд Ташлицької ГАЕС, що входить до складу Южно-Українського енергетичного комплексу, зберігають в собі таємниці більше 20 цінних для історії і культури місць. Люди з давніх  давен жили на берегах  Південного Бугу, боронили державні рубежі, слугували великій українській ідентичності Запорізькій Січі, створювали перші поселення, які й збереглися на Побужжі до наших часів.

Зараз, завдяки всесвітній павутині Інтернет, можна дізнатись багато цікавого про нашу минувшину. І сьогодні пропонуємо читачам познайомитися з матеріалами досліджень Міжвідомчої групи Міністерства культури і туризму України, яка досліджувала бузькі береги поблизу Южноукраїнська у червні 2006 року.

Повністю звіт опублікований  на офіційному інформаційному ресурсі Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури та туризму України «Спадщина».

Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького

За дорученням Міністерства культури і туризму України, міжвідомча група фахівців  під керівництвом  наукового співробітника НДІ пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України, члена Національної спілки архітекторів України, дійсного члена ІКОМОС В. О. Ленченка, до якої входили фахівці Інтитуту археології НАНУ, НДІ пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України, Зоологічного музею Київського національного університету ім. Тараса Шевченка провела обстеження та фотофіксацію пам’ятки місцевого значення “Історичний ландшафт центру Буго-Ґардівської паланки Війська Запорізького”, розташованої в регіональному ландшафтному парку “Гранітно-степове Побужжя” (каньйон річки Південний Буг у межах смт. Костянтинівка Арбузинського р-ну, с. Богданівка Доманівського р-ну та м. Южноукраїнськ Миколаївської обл.).

Розташовані тут пам’ятники архітектури датуються добами: мезоліту- ІХ-VІІ ст. до н.е., неоліту- кінець VІ- перша третина V ст. до н.е., енеоліту – ІХ-VІІ ст. до н.е., доби бронзи – ХІV-ХІІ ст. до н.е., середньовіччя – ХІІ-ХІІІ ст. н.е., пізнє середньовіччя – ХVІ-ХVІІІ ст.

У звіті про проведену роботу міжвідомча група відзначила історичну та культурну цінність території Гранітно-степового Побужжя для України. Адже, як видно з донесення кошового Олексія Білецького від 4 серпня 1760 р., сюди, в Гард, кожного року в літній час із Січі та зимовників відправлявся полковник із особливою командою для охорони кордону та підтримування порядку між рибалками й козаками, які повинні були знаходитися тут протягом літа, до осені.

За топографічним описом 1774 року, влітку в Гарді завжди утримувалася команда до 500 чоловік, які жили в 50 куренях (шалашах), 2 хатах та 10 землянках; на зиму тут залишалась лише невелика залога. Через розташований тут риболовний завод Буг вважався найкращим місцем для рибної ловлі у Запоріжжі.

Свою назву урочище отримало від розташованого тут з давніх часів риболовецького гарду. Д. Яворницький особисто обстежив урочище. При цьому він спирався на складений у 1742 році французьким інженером-підполковником Даніелем де Боскетом план Запорізького Гарду. За цими даними, у Гарді знаходився найвідоміший на Бузі рибний завод. У Паланковій балці розташовувався військовий табір козаків та запорізький цвинтар. Навпроти цієї балки існувала в запорожців також стара переправа (перевіз) через Буг, куди сходилися кілька великих транзитних шляхів, відомих під такими назвами: Чорний польський (Шпаків), Гардовий (Королівський), Січовий нижчий та Керван-Іоль.

На одному з каменів Гардового острова стояла перша похідна церква в ім я Покрови Пресвятої Богородиці, яка існувала вже у 1742 р. Самі ж риболовецькі споруди – старий або козацький гард – знаходилися в північному кінці острова на місці порога.

Початок археологічних досліджень Гарду та його околиць поклала Бозька археологічна експедиція НКО (Народний комісаріат освіти) під керівництвом Ф. Козубовського. Протягом 1930-1931 років вона дослідила рештки військового табору і цвинтаря в Паланковій балці та відкрила ряд нових пунктів зі старожитностями ХVІІ-ХІХ ст. Протягом 1930-1931 років під керівництвом Т. Мовчанівського було проведено поглиблену розвідку поселення в урочищі Гард поблизу села Богданівка. У результаті цих робіт було встановлено характер пам’ятки, стратиграфію геологічних та культурних нашарувань. Більшість із здобутих матеріалів віднесено до часів неоліту, енеоліту в репрезентації залишків трипільської доби.

З 1978 року розпочалося систематичне дослідження неолітичних пам’ яток Степового Побужжя Інгульською (з 1980 року – Миколаївською) новобудовною експедицією Інституту АН УРСР, очолюваною О.Шапошниковою. Ці роботи, що ознаменували новий етап в дослідженні Буго-дністровської культури регіону, проводились у зв’зку з будівництвом Южно-Українського енергокомплексу.

У 1980 р. Миколаївська експедиція провела розвідки по обох берегах Південного Бугу, в результаті яких було виявлено ряд нових неолітичних пам’яток, серед них Пугач 1, а пізніше, у 1985-1988 рр., М. Товкайло – поселення Гард 3, Гард 4.

Миколаївська експедиція Інституту археології АН УРСР в результаті археологічних робіт відкрила нові пам’ятки доби Запорізької Січі й добула матеріали, що значною мірою розширюють історичні відомості про Гард.

Ландшафт каньйону річки Південний Буг на зазначеній ділянці є унікальним об’єктом природи, належить до наймальовничіших порожистих ділянок нижньої течії річки Південний Буг, де збереглися класичні річкові пороги. Русло річки, прорізаючи гірські породи, пролягає у глибокому каньйоні. Скелясті береги переходять у пологі плакори, що мають на поверхні скупчення великих обвітрених округлих скель і каменів, а на перефирії – у хвилясті степові ландшафти.

Члени міжвідомчої групи Міністерства культури України відзначили, що археологічний комплекс “Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького” відповідає критеріям пам’ятки національного значення, як об’єкт, що справив значний вплив на розвиток культури України і безпосередньо був пов’язаний з видатними історичними подіями, оскільки з XVI ст. відіграв роль осередку формування славетної Запорізької Січі. Особливу цінність являють культурні шари: енеоліту, неоліту, середньовіччя  та пізнього середньовіччя, що утворюють цілісний комплекс. Вони споруджені у тісному зв’язку з майже недоторканим ландшафтом, а тому цілком відповідають і критерію автентичності. Крім того, комплекс включає ряд археологічних, подекуди унікальних об’єктів попередніх епох: від неоліту до середньовіччя, поширених на всій території Історичного ландшафтного центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького.

Перелік пам’яток археології:

1.7 печер (гротів) пізньосередньовічного часу. ХVІІ-ХІХ ст.н.е. Великий острів.

2.Фундамент споруди. ХІХ ст. н.е. Великий острів.
3. Поселення доби неоліту-енеоліту. Кінець VІ-ІІІ тис. до н.е. Великий острів.
4. Залишки землянок з печами пізньосередньовіччя. ХVІІІ ст. Великий острів.
5. Поселення пізнього середньовіччя. ХVІІІ ст. Малий острів південно-східна частина.
6. Село пізнього середньовіччя.  ХVІІІ ст. (не виключено, що це залишки козацького поселення Гардового – саме таку назву мало с. Богданівка до 1801 р.). Пам’ятка розташована на північно – західному схилі балки, розташованої на південній околиці с. Богданівки, Доманівського району.
7. Поселення “Балка Золотарка”. Сабатинівська культура ХІV-ХІІ ст. до н.е. Східна околиця вул. Набережна смт. Констянтинівка Арбузинського району.
8. Поселення “Богданівка-ГЕС”. Трипільська культура етапу- Б2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е. Поселення розташоване на схід від с. Богданівка.
9. Поселення “Нестеренкова балка”. Трипільська культура етапу- Б2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV- середина ІІІ тис. до н.е. Поселення – на північ від безіменної балки, в якій розташоване поселення Гард-4, на схід від с. Богданівка.
10. Поселення Гард-4. Буго-дністровська культура – кінець VІ- початок V тис. до н.е., трипільська культура етапу- Б2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е. та середньостогівська культура- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., епоха бронзи (пізній етап)- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., та пізнє середновіччя- ХVІІ-ХVІІІ ст. Поселення – в урочищі Гард на південний схід від с. Богданівка.
11. Поселення Гард-3. Буго-дністровська культура – кінець VІ- початок V тис. до н.е., трипільська культура етапу С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., томашівсько-сушківського типу- перша пол.ІІІ (перша пол. ІV) тис. до н.е. Виявлені також окремі матеріали епохи бронзи- ХХ-ХV ст. до н.е. , давньоруського часу- ХІІ-ХІІІ ст. та ХVІІ-ХVІІІ ст. Поселення в урочищі Гард на південний схід від с. Богданівка.
12. Поселення Гард-2. Трипільська культура етапу- В2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е.  Поселення в урочищі Гард на південний схід від с. Богданівка.
13. Поселення Гард. Буго-дністровська культура- VІ- початок V тис. до н.е., трипільська культура етапу- В2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., середньостогівська культура- другою-третьою чвертями ІV тис. до н.е., епоха бронзи- ХХ-ХV ст. до н.е. та ХVІІ-ХVІІІ ст. н.е. Поселення в урочищі Гард на південний схід від с. Богданівка Доманівського району, на уступі правого берега р. Південний Буг (гардовий клин).
14. Поселення Пугач-1. Буго-дністровська культура- VІ- початок V тис. до н.е., трипільська культура етапу- А- перша половина ІV (перша пол. V) тис. до н.е., В2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., середньостогівська культура- другою-третьою чвертями ІV тис. до н.е., та ХVІІ-ХVІІІ ст. н.е. На південь від м. Южноукраїнськ.
15. Поселення Пугач-2. Буго-дністровська культура VІ- початок V тис. до н.е., трипільська культура етапу- А- перша половина ІV (перша пол. V) тис. до н.е., В2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., середньостогівська культура- другою-третьою чвертями ІV тис. до н.е., ХХ-ХV ст. до н.е. На південь від м. Южноукраїнськ.
16. Поселення Богданівка-1 (Сокурова балка). Трипільська культура етапу С1 – ІV-середина ІІІ тис. до н.е. на відстані 2,5 км на південь від с. Богданівка.
17. Залишки укріплення пізньосередньовічного часу. ХVІІ-ХІХ ст. Сокурова балка (Гардова). На південь від с. Богданівка.
18. Поселення пізньосередньовічного часу. ХVІІІ ст. На південному схилі Клепаної балки, на південь від поселення Пугач-2, на лівому березі Південного Бугу.
19. Поселення Клепана балка. Буго-дністровська культура- VІ- початок V тис. до н.е., пізньотрипільська культура – ІV-середина ІІІ тис. до н.е. та ХVІІІ ст. На південь від м. Южноукраїнськ.
20. Базар пізньосередньовічного часу. ХVІІІ-ХІХ ст. На схід від Паланкової балки, краї плато високого лівого берега р. Південний Буг.
21. Поселення пізньосередньовічного часу. ХVІІ-ХVІІІ ст. Острів Клепаний (Гардовий).

Важливо зважити й на ці факти при прийнятті рішення про підняття рівня Олександрівського водосховища  до позначки 20,7 м. Адже більшість з історичних артефактів нашої історії поглинуть у  водосховищі, яке вже завдало невиправних наслідків для відтворення нашої минувшини.

/Новый Город

Show Buttons
Hide Buttons