КОМУ ПОТРІБЕН ПРОЕКТ-20,7м? Книжная полка НГ

Ми часто чуємо від представників НАЕК «Енергоатом» і, зокрема, від керівників та спеціалістів ВП «ЮУ АЕС», читаємо в обласних ЗМІ та на різних сайтах публікації від прес-центру атомної станції про те, що підвищення рівня Олександрівського водосховища до НПР-20,7 м конче потрібне в інтересах кращого забезпечення водогосподарських та соціальних потреб населених пунктів нижче греблі в с. Олександрівка. Чи це так? – спробував дізнатися з офіційних сайтів Миколаївської облдержадміністрації та Миколаївської обласної ради. Якщо новий рівень водойми  так потрібен області, то інформаційні ресурси мають часто говорити про це як про надзвичайно важливу проблему. А що ж там пишуть насправді?

На офіційному сайті Миколаївської облдержадміністрації  словосполучення проект «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС» згадується у двох випадках. Перший, від 9 вересня 2015 року, пов’язаний з повідомленням: «Доманівська райрада погодила заяву про наміри підвищення рівня Олександрівського водосховища». Зокрема відзначається, що на ХХХV позачерговій сесії 6-го скликання рада погодили заяву про наміри щодо підвищення нормального підпірного рівня Олександрівського водосховища в рамках реалізації проекту «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС».

При цьому не вказується рівень підвищення, а у відповідності з проектом, існує два варіанта Олександрівського водосховища: НПР -16,9 і НПР -20,7. Так за який рівень голосували депутати? Слід зауважити, що керівники НАЕК стверджують, що для повної реалізації проекту завершення  будівництва Ташлицької ГАЕС достатньо рівня нижнього водосховища НПР – 16,0 м.

На засіданні сесії були присутні перший заступник голови облдержадміністрації Микола Романчук, генеральний директор ВП «Южно-Українська АЕС» Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» Володимир Лісніченко та начальник управління капітального будівництва ВП «Южно-Українська АЕС» Павло Вірич.

У своєму виступі на сесії Микола Романчук зазначив: «Думаю, всі пам’ятають минулорічні «віярні» відключення, коли Миколаївська область вимушена була «сидіти в темряві». Сьогодні ви маєте прийняти це вкрай важливе рішення для усієї громади. В рамках проекту буде вирішено не тільки питання енергозабезпечення, а й реалізовано цілий ряд заходів відповідно до програми соціального партнерства. Атомна електростанція виділила понад 160 мільйонів гривень, які були направлені на розвиток інфраструктури Миколаївщини».

У повідомленні також відзначається, що Вознесенський, Арбузинський райони та місто Южноукраїнськ надали згоду щодо підвищення рівня води у водосховищі.  І знову таки не вказується, коли і до якого рівня.

У  другому повідомленні від 24 липня 2013 року на сайті облдержадміністрації  відзначається: «Завдяки зусиллям обласної влади питання будівництва рибовідтворювального комплексу вийшло на новий рівень». Мова йде про рішення Миколаївської обласної ради від 29.03.2013 № 24 «Про звернення до ДП НАЕК «Енергоатом».  Облрада вирішила звернутися до керівництва компанії щодо виділення асигнувань на фінансування заходів щодо будівництва рибовідтворювального комплексу в 2013 році в сумі 1924,0 тис. грн.

Це проблема з довгою бородою. Енергетики спочатку  припинили спорудження рибоходу в тілі Олександрівської греблі, який передбачав забезпечення проходу риби з пониззя Південного Буга на історичні нерестилища, які знаходяться вище по течії в межах НПП «Бузький Гард». А коли це рішення було офіційно затверджено, то вирішили й ліквідувати  запроектовані об’єкти рибовідтворювального комплексу, які мали розміщуватись в акваторії Олександрівського водосховища.  Таке рішення було ухвалено ще 2009 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища з рекомендаціями створити  подібне підприємство в іншому місці. І ось через чотири роки між управлінням капітального будівництва облдержадміністрації та НАЕК ВП Южно-Українською атомною станцією було укладено додаткову угоду на фінансування заходів щодо будівництва – головного рибокомпенсаційного заходу, пов’язаного з будівництвом Ташлицької ГАЕС. При цьому відзначається, що «Управлінням проводиться укладання договорів на проведення проектно-вишукувальних робіт по об’єкту, що в подальшому дозволить  розв’язати ряд соціальних та екологічних проблем, пов’язаних із завершенням будівництва Ташлицької ГАЕС». Якихось матеріалів про виконання цієї угоди у відкритих джерелах інформації знайти не вдалось.

На офіційному сайті Миколаївської обласної ради є кілька повідомлень, в яких згадується проект «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС».

У вересні 2017 року в облраді відбувся семінар на тему “Урядова програма розвитку гідроенергетики на період до 2026 року: регіональний рівень (басейн Південного Бугу) –точка зору експертів та громад“.  В його роботі взяла участь голова Миколаївської обласної ради Вікторія Москаленко та представники депутатського корпусу.  У своєму виступі Вікторія Москаленко відзначила:

У питанні підняття рівня води в Олександрівському водосховищі поєднуються одночасно проблема збереження Національної пам`ятки, питання екології і розвиток електроенергетики. Сьогодні тут хотілося б почути думки фахівців, тому що останнім часом в будь-якій проблемі спостерігається багато політики і багато піару. Думки фахівців не завжди враховуються. Тому я думаю, ми сьогодні залюбки почуємо думки гостей, які сьогодні до нас приїхали. Ми є європейцями і виваженими людьми. Вихід з ситуації необхідно шукати спільно. Напрацювати компромісне рішення“.

Власним баченням розвитку подій з учасниками семінару поділилися експерти: Ярослав Мовчан – Голова Національного екологічного центру України, Світлана Бойченко – доктор географічних наук, провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України, Руслан Гаврилюк – експерт проекту Національного екологічного центру України, кандидат геологічних наук, вчений секретар Інституту геологічних наук НАН України та інші. Модератором зустрічі виступала Інна Тимченко – кандидат технічних наук, доцент Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова.

У виступах, зокрема, відзначалось, що Президент чітко визначив: «Це національний парк, який знаходиться під охороною держави». Бузький Гард – це унікальна екосистема у Миколаївській області на річці Південний Буг. Більше того, це історична пам’ятка України про козацьке минуле.

Вітчизняна екологічна спільнота занепокоєна тим, що 13 липня 2016 року на засіданні Уряду України було затверджено «Програму розвитку гідроенергетики України до 2026 року», яка передбачає, серед іншого, й поновлення реалізації проекту «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС».

Як зазначали фахівці, у рамках вказаного проекту планується підвищити нормальний підпірний рівень Олександрівського водосховища на р. Південний Буг до позначки +20,7 м. Внаслідок цього історичному ландшафту центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького, розташованому в долині Південного Бугу в околицях м. Южноукраїнськ Миколаївської області, загрожує неминуче зникнення.

Експерти з охорони навколишнього природного середовища та безпеки життєдіяльності вважають, що впровадження програми може призвести до неприйнятних і навіть катастрофічних наслідків, зокрема, регіональних техногенних аварій і катастроф, нищівного впливу на гідросистему та довкілля в цілому, впливу на об’єкти природно-заповідного фонду, знищення історичних і культурних пам’яток світового, національного й місцевого значення, продовження тенденцій відсталості технологій вироблення енергії в Україні, необґрунтованих економічних збитків. 

Зверніть увагу: на семінарі за участі  визнаних в державі вчених мова не йшла про підвищення рівня водосховища до НПР-20,7 з метою кращого водозабезпечення населених пунктів нижче Олександрівської греблі, як на цьому наполягають керівники та спеціалісти ВП «Южно-Українська АЕС».

Постійна комісія обласної ради з питань промислової політики та підприємництва, енергетики та енергозбереження, транспорту та розвитку інфраструктури серед інших напрямків  своєї діяльності вивчає питання щодо використання коштів, які виділяються на вирішення соціально-екологічних проблем, пов’язаних із завершенням будівництва Ташлицької ГАЕС, вносить конкретні пропозиції з цих питань, здійснює контроль за виконанням відповідних рішень обласної ради.

При цьому не сказано про додаткові потреби в запасах бузької води, а лише про використання коштів, які мають надійти в обласний бюджет від реалізації проекту будівництва Ташлицької ГАЕС.

*  *  *

Взагалі, складається враження, що керівництво області кинуло на самотік вирішення проблем діяльності та подальшого розвитку Южно – Українського енергетичного комплексу. Його перспективи частіше всього поєднують з фінансування вирішення обласних соціальних питань.  Екологічні проблеми навколо ЮУ ЕК і, зокрема, Ташлицького та Олександрівського водосховищ, виходить, стосуються лише нечисленних громадських організацій та активістів-природозахисників, які час від часу голос протесту подають.

Слід зазначити, що в обласному центрі знаходиться 10 суб’єктів моніторингу довкілля: Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації, Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство, Миколаївське обласне управління лісового та мисливського господарства, Державна установа “Миколаївський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України”, Миколаївський обласний центр з гідрометеорології, Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області , Миколаївська філія державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», Державна екологічна інспекція Північно-західного регіону Чорного моря (м. Одеса), Південно-Бузьке басейнове управління водних ресурсів, Головне управління статистики у Миколаївській області.
Ось тільки жителі Побужжя про екологічний, радіологічний стан, про якісні показники води в Олександрівському водосховищі, Ташлицькому ставку –охолоджувачі енергоблоків АЕС та в цілому річки Південний Буг в зоні спостереження можуть отримувати тільки на офіційному сайті відомчих служб ВП ЮУ АЕС. Хотілось би побачити альтернативну точку зору з приводу оцінки впливу ЮУ енергокомплексу на довкілля.

Турбує  жителів Побужжя і втаємничення проекту «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС». Зараз розгорнута широка пропаганда підвищення рівня Олександрівського водосховища до НПР-20,7. Але ж це тільки похідна складова введення в дію третього і наступних гідроагрегатів Ташлицької ГАЕС, головне – як планують забезпечити роботу  ГАЕС, куди дінеться «лишня» вода зі ставка-оходжувача, яким чином буде створюватись верхня водойма гідроакумулюючої станції. Це все те, що найбільше турбує людей. Ці таємниці для пересічних мешканців Побужжя містяться в проекті «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС».  Люди вважають, що до оприлюднення цього проекту і мову не можна вести про перспективи підвищення рівня Олександрівського водосховища. І до думки громадськості мають прислухатись  керівники області, депутатський корпус обласної ради, на плечі яких незабаром ляже відповідальність за прийняття непопулярних рішень.

Всі ми відповідальні за те, що залишимо в Побужжі своїм нащадкам.

Анатолій Ненько.

Show Buttons
Hide Buttons