ТАЄМНІ ФАЙЛИ ПРОЕКТУ-20,7 Книжная полка НГ

Точка зору

Зараз громадськість Миколаївщини чекає на виважену, об’єктивну, незаперечну думку фахівців стосовно чергового підвищення рівня Олександрівського водосховища, яке у відомих проектних рішеннях  зветься «нижньою водоймою Ташлицької ГАЕС» і яке забезпечує продувку ставка-охолоджувача конденсаторів енергоблоків Южно-Української АЕС.

Незважаючи на свою відомчу підпорядкованість, водосховище ще й виконує важливі народногосподарські функції, впливаючи на значну територію області, де мешкають сотні тисяч громадян. Тому важливе питання – «піднімати чи зливати»  Олександрівське водосховище – мають вирішувати офіційні органи місцевої влади, а не окремі представники громад, що підтримують «проект-20,7», як це тиражують в обласних газетах піарщики ЮУ АЕС.

Взагалі хід обговорення важливої проблеми для області зводиться тільки до переконання громадськості в необхідності «додаткової води для забезпечення потреб області» і ні слова не говориться в публікаціях, повідомленнях  рубрики «ЮУ АЕС без закритих тем» про інтерес  ДП НАЕК «Енергоатом» у черговому підвищенні рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м за Балтійською системою. Тому для  всебічного і об’єктивного інформування населення, для виваженого прийняття рішень місцевими органами влади хотілося б почути аргументи і від спеціалістів ДП НАЕК «Енергоатом», його представників на ЮУ АЕС, і від незалежних екологічних та громадських організацій. А також цікавить думка народних депутатів, їхнє ставлення до здійснення доленосного для жителів Миколаївщини проекту підвищення рівня Олександрівського водосховища до підпірного рівня 20,7 м. Ось кілька тем для обговорення.

«Тільки рівень Олександрівського водосховища 20,7 мБС дозволить ЮУ АЕС «розбавити» без екологічних наслідків більше 10 млн. кубометрів води з Ташлицького технологічного ставка-охолоджувача конденсаторів атомної станції».

Таку точку зору довелось почути від одного з учасників громадських слухань стосовно чергового підвищення рівня Олександрівського водосховища ще майже на чотири метри.

В якості аргументів цієї нестандартної точки зору, яка замовчується організаторами громадських слухань від ЮУ АЕС, свідчать наступні факти.

Нещодавно в обласних ЗМІ опубліковано інтерв’ю генерального директора ВП «ЮУ АЕС» В.А. Лісніченка, в якому, зокрема, відзначається:

«Хочу зазначити, що п’ять запланованих бризкальних басейнів і струменеспрямовуюча споруда будуть дуже актуальними в умовах відсікання частини акваторії ставка-охолоджувача в процесі будівництва третього гідроагрегата Ташлицької ГАЕС. Тому реалізація робіт з підвищення охолоджувальної здатності водосховища не лише дозволить ввести додатково 1400 мегават потужності, а й дасть можливість в подальшому розширити Ташлицьку ГАЕС і добудувати, в першу чергу, гідроагрегат № 3, а за ним – передбачені затвердженим урядом проектом четвертий, п’ятий і шостий агрегати, тобто ввести додаткові регулюючі потужності, такі необхідні для надійної роботи енергосистеми України».

Це значить, що верхня водойма ТГАЕС збільшиться на частину ставка-охолоджувача і через гідроагрегати гідроакумулюючої станції води Ташлика, «збагачені» елементами таблиці Менделеєва, будуть зливатись у Олександрівське водосховище.  При цьому якихось офіційних документів про відміну заборони прямоточного зв’язку ставка-охолоджувача ЮУ АЕС з Південним Бугом (ухвалену ще в  80-ті роки минулого століття), віднайти не вдалось.

Про реалізацію цього проекту свідчить відповідь на запитання редакції сайту «Новый Город» про перспективи Ташлицької ГАЕС від авторів «Оцінки впливу на навколишнє середовище підняття рівня Олександрівського водосховища до проектної відмітки 20,7 м»:

«Для забезпечення нормальної подальшої роботи Ташлицької ГАЕС у складі 4,5 та 6 агрегатів планується збільшити об’єм верхньої водойми за рахунок відділення частини Ташлицької водойми-охолоджувача відсічною греблею, яка буде створена в районі автодорожнього мосту.

За проектом передбачено, що після завершення будівництва відсічної і частини Ташлицької греблі, а також лівобережної та правобережної огороджувальних дамб верхньої водойми, тимчасова гребля (перемичка), що зараз відокремлює підвідний канал ТГАЕС від водойми-охолоджувача АЕС, розбирається до відмітки 90 м. Передбачається зниження рівня води в Ташлицькому водосховищі та підвідному каналі до рівня 90 м.

Під час передбаченого опорожнення необхідно скинути 10, 59 млн. кубометрів води, якість якої буде відноситись за екологічною оцінкою до третього класу четвертої категорії за мінералізацією та іонним складом (слабко забруднені) та до четвертого класу шостої категорії (забруднені) за санітарно-гігієнічними показниками та вмістом специфічних речовин.

Скид води передбачається виконувати в період весняної повені витратою 4,6 -3,3 м/с через існуючий паводковий водоскид із Ташлицької водойми-охолоджувача в Олександрівське водосховище та за допомогою плавучої насосної станції. Відповідно до водності повені на р. П. Буг, проектом передбачена різна тривалість скиду вод водоймища – охолоджувача до рівня 90 м. від 1 до 3 місяців. Такий регламент скиду вод забезпечує дотримання екологічних вимог».

Чомусь про це не говорять учасники громадських слухань, уникаючи характеристики проекту «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС» і його впливу на Олександрівське водосховище, зокрема, й ставка-охолоджувача конденсаторів енергоблоків Южно-Української АЕС.

З цього приводу мають офіційно  висловити свою позицію проектувальники ВАТ «Укргідробуд», які на замовлення НАЕК виконували корегування проекту завершення будівництва Ташлицької ГАЕС, та експлуатаційники і фахівці управління будівництва ВП ЮУ АЕС. Без їх точки зору важко повірити в благі наміри про забезпечення області додатковими водними ресурсами.

Важливо звернути увагу на можливі наслідки реалізації цього проекту. Порівняємо  нинішній склад води Ташлицького ставка-охолоджувача і річки Південний Буг. За даними відділу охорони навколишнього  середовища ВП ЮУ АЕС, за лютий поточного року значення лімітуючих хімічних показників складу води річки Південний Буг, Ташлицької водойми-охолоджувача та Олександрівського водосховища (500 м нижче точки скидання продувальних вод) наведено нижче:

 

Інгредієнт, що визначається

 

Одиниці виміру

 

Гранично допустима концентрація для рибогосподарських водойм

Річка Південний Буг

(район насосної підживлення Ташлицької водойми-охолоджувача)

 

Ташлицька водойма-охолоджувач

 

Олександрівське водосховище

(500 м нижче  точки скидання продувальних вод)

Сульфати мг/дм3 100 89 345 90
Сухий залишок мг/дм3 1000 638 1053 645

Неозброєним оком видно, що  вода  в Ташлицькому водосховищі значно перевищує показники річки Південний Буг. Характерно, що наявність сульфатів у воді, що охолоджує конденсатори АЕС, негативно впливає на їхні охолоджувальні властивості і часто для очистки доводиться навіть зупиняти енергоблоки. Тому енергетики вважають, що ставку – охолоджувачу потрібне нове життя, іншими словами – свіжа бузька вода. Це одна з проблем, яка вирішується введенням в дію третього агрегату Ташлицької ГАЕС і підвищення рівня  Олександрійського водосховища до відмітки 20,7 м. Адже саме на цей рівень  вже споруджено приміщення другої насосної станції на березі ще Південного Бугу, яка має забезпечити свіжою водою систему підвищення охолоджувальної здатності водосховища, котра зараз активно будується. При цьому ніхто не досліджує, чи придатне буде Олександрівське водосховище для зрошення полів чи комунальних потреб після «збагачення» водою зі ставка – охолоджувача ЮУ АЕС.

Щодо радіаційного порівняння двох водних систем – то це справа фахівців. Це добре вдавалось спеціалістам колишньої лабораторії  Миколаївської облсес «Ларані», а зараз ми можемо оперувати тільки відомчими даними з екологічних питань, бо про незалежні експертизи нічого не чути.

Та й цих трьох факторів достатньо, щоб визначити інтерес енергетиків до підвищення рівня  водосховища до позначки 20,7. Тому що в 500-метровому відрізку водосховища при нинішньому рівні ніяк не вдасться розбавити 10 млн. кубометрів продувальної води з підвищеним майже вдвічі обсягом скиду, щоб не порушити екологічні вимоги і забезпечити нормальні умови для водного біорозмаїття.

Жителі Побужжя вважають, що Оцінку впливу на навколишнє середовище підняття рівня Олександрівського водосховища до рівня 20,7 доцільно розглядати як систему взаємно об’єднаних  гідросистем. Зокрема, це саме Олександрівське водосховище, яке технічними спорудами пов’язане з  підвідним каналом ГАЕС, Ташлицьким  ставком-охолоджувачем, у верхів’ях якого ще подає ознаки життя струмок під назвою Ташлик.  З правого берега до водосховища примикає річка Бакшала з однойменною водоймою. Звичайно, найбільший вплив завдає ставок-охолоджувач ЮУ АЕС. Про нього окрема мова.

Справа в  тому, що з десяток років тому в акваторії «Ташлика» було організоване  промислове вирощування риби в садках для споживання в їдальнях АЕС і міста, рибою від АЕС торгували у Вознесенську і Первомайську, але на всяк випадок наголошували, що виловлена вона в Очакові… На правому березі, недалеко від мосту, працювала дитяча спортивна школа з веслування на байдарках і каное,  був дозволений любительський вилов риби.  Чимало енергетиків (і не тільки вони) відпочивали на берегах водосховища. Зараз це все під забороною. У громадян виникають сумніви в об’єктивності досліджень екологічної безпеки водойми, адже спостереження за станом ставка – охолоджувача забезпечують тільки відомчі спеціалісти.

Представники Южноукраїнської міської ради неодноразово говорять про аварійний стан дюкера міського каналізаційного колектора, який прокладено через ставок-охолоджувач. Наголошують, що розрив колектора призведе до забруднення не тільки Олександрівського водосховища, а й досягне Чорного моря. З іншого боку, від керівників ВП «ЮУ АЕС», чути про аварійність споруд каналізаційної насосної станції, яка розміщена на території міста в 100-150 метрах від Південного Бугу. Чи досліджувався вплив цих факторів на довкілля?

На якість води у водосховищі впливає господарська діяльність міст і виробництв, які розміщені вище від Южноукраїнська по течії Південного Бугу.  Людей цікавить: чому після весняної повені прибережні каміння та й ті, що знаходяться в русловій частині річки, набирають білого відтінку; чому влітку річкова вода набирає ознак злегка намиленої рідини; чому Південний Буг так інтенсивно почав заростати водоростями, які причини різкого зменшення рибного розмаїття в річці та ще багато питань.

Все це впливає (чи може вплинути)  на екологічний стан Олександрівського водосховища, а значить, і здоров’я навколишнього середовища. Однак відповіді на десятки «чому» ми не знаходимо в традиційній для обласних ЗМІ рубриці «ЮУ АЕС без закритих тем».

Про свободу слова в обговоренні актуального питання для області, про думку незалежних інституцій стосовно «проекта -20,7» годі й говорити – вони відсутні. Тому й вважають пересічні громадяни, що точка зору енергетиків та зацікавлених осіб у цьому проекті переконлива і заслуговує уваги.  А чи так це насправді – має дати відповідь громадськість, яка має бути поінформована про всі переваги  і недоліки проекту «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС». Чи відбудеться це – залежить від органів місцевого самоврядування, адже саме вони мають забезпечити всебічне обговорення нових пропозицій НАЕК «Енергоатом», для яких, як свідчить виступ президента Ю.А. Недашковського на нараді в Южноукраїнську, головна мета полягає в наступному:

«… Питання розвитку Южно-Українського енергокомплексу багатогранне. Це і продовження експлуатації нині діючих енергоблоків. Йде мова й про будівництво четвертого енергоблоку ЮУАЕС, бо цей майданчик має найвигідніше серед інших географічне розташування для доставки сюди (водним шляхом) обладнання нового блоку прогресивного західного дизайну. Не слід скидати з рахунку добудову решти – чотирьох – гідроагрегатів ГАЕС. Та аби все це втілити, нам потрібне Олександрівське водосховище в його проектному вигляді, а не в тому, у якому воно наразі функціонує».  Думаю, для пересічних громадян все зрозуміло.

***

Тепер кілька посилань на текст «Оцінки впливу на навколишнє середовище підняття рівня Олександрівського водосховища до проектної відмітки 20,7 м». Важко розраховувати на те, що офіційні ЗМІ донесуть їх до розуміння учасників громадських слухань.

 Про варіанти розвитку гідродинамічних аварій  на каскаді ГЕС – ГАЕС

В ОВНС розроблені різні можливі сценарії руйнування (прориву)  гідротехнічних споруд, які можуть викликати природні явища або стихійні лиха (землетруси, обвали, зсуви, паводки, розмив грунтів, урагани і т.п.) і техногенні фактори (руйнування конструкцій споруди, експлуатаційно-технічні аварії, конструктивні дефекти або помилки проектування, порушення режиму водозабору тощо), а також в умовах воєнного часу – сучасні засоби ураження і терористичні акти.

Зокрема, руйнування греблі Ташлицького водосховища, заповненого до середнього порогового рівня (95,0 мБС), при заповненому Олександрівському водосховищі до середнього порогового рівня (20,7 мБС), призведе до того, що за короткий час у Олександрівському водосховищі збільшиться обсяг води на 86,0 млн. кубів, загальний обсяг при цьому буде складати 220,0 млн. куб., а рівень води в Олександрівському водосховищі підніметься на 4-7 метрів. У цьому випадку можливий розмив земляної греблі довжиною 396 метрів.

Згідно з проведеними інженерними розрахунками, руйнування Ташлицького водосховища відбудеться за 10 хвилин, спорожнення водосховища – за 60-65 хвилин. При цьому річкою Південний Буг виникне хвиля заввишки до 10 м. зі швидкістю руху 50-30 км/год на початку і 6-3 км/год нижче м. Нова Одеса. При проходженні хвилі прориву в зону катастрофічного затоплення частково потрапляє 21 населений пункт Арбузинського, Вознесенського, Доманівського та Новоодеського районів загальною площею 8-10 кв.км з населенням 19315 чоловік. У зону катастрофічного затоплення потрапляє 2570 житлових та адміністративних споруд, 26 житлових об’єктів, 102 сільськогосподарські будівлі. Буде підтоплено 24 км автомобільних і 14 км залізничних шляхів, зруйновано 10-12 мостів і 14 насосних станцій, відзначається у ОВНС.

Як відреагують на цю тривожну інформацію жителі Побужжя, депутати всіх рівнів, важко сказати. Поки що на всіх рівнях звучить стриманий «одобрямс». Перед прийняттям остаточного рішення маємо почути від проектувальників, чиновників, які мають вживатись заходи, щоб цього не сталось. Адже в народі кажуть: «раз в сто років і палка стріляє».

***

В межах міської території Южноукраїнська Південний Буг останніми роками інтенсивно заростає водоростями, чого раніше не спостерігалось. Як боротись із цим явищем  – київські спеціалісти, які схвально ставляться до «проекту-20,7»,  не вказують. Проте відомо, що саме в районі міського пляжу буде хвостова частина  водойми і ця територія найбільш вразлива при коливанні рівня водосховища. За підрахунками фахівців, амплітуда коливання рівня ріки за добу(!) при роботі Ташлицької ГАЕС в проектному режимі оцінюється  в 1,5 метра. Невже  замість цивілізованого пляжу місто отримає занедбану калабатину?

В народі кажуть: «Ріка живе – поки тече». На жаль, Південний Буг з кожним роком сповільнює  свій рух у напрямку до Чорного моря. На заваді цьому численні перепони – греблі, водосховища, ставки…  І ось нова проблема для Бугу: НАЕК «Енергоатом» планує відібрати у річки мільйони кубометрів води, яка б під час весняної повені оздоровлювала  річище від Олександрівки до Миколаєва, очищала б береги, зносила б водорості, приносила б людям радість жити на березі чудової річки і сповна користуватись її природними багатствами.

Невже  «проект-20,7» тільки для того, щоб використати великі капіталовкладення від підвищення вартості електроенергії, яку виробляє атомне відомство? Адже кожний новий проект атомників  супроводжується  новими тарифами, які ніколи не зменшувались! Чи влаштовує це жителів Побужжя?

Анатолій Ненько, журналист

Детальніше на сайті http://www.ngorod.net.ua