ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ БУЗЬКОГО ГАРДУ Книжная полка НГ

Стихли дебати стосовно підвищення рівня Олександрівського водосховища до НПР-20,7.  Мабуть, перерва викликана прийнятям Верховною Радою України нових правил екологічного узгодження спорудження  потужних промислових об’єктів, які можуть впливати на довкілля та населення регіону їх розташування. Доки Президент думає – чи підписувати прийнятий Радою законопроект, важливо готуватись до нових “боїв” за збереження Бузького Гарду.

В час підготовки до минулих грамадських слухань редакція сайту “Новый  Город” звернулась до експертів ДУ «ІГНС НАН України», які готували певні розділи ОВНС підвищення рівня Олександрівського водосховища до НПР-20,7 м, з низкою запитань і отримала обгрунтовані відповіді. Частина отриманої інформації була розміщена на сайті у скороченому вигляді, а сьогодні трапилась нагода познайомити читачів з оригіналами цього листування. Сподіваємось, що отримана інформація дасть можливість детальніше розібратись у проблемах проекту “Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС” і зробити певні висновки.

Експертна відповідь на лист редактора газети «Новый Город» щодо екологічних проблем Ташлицької ГАЕС

Додаток до листа ДУ «ІГНС НАН України» від 01 лютого 2017 297-32

Питання 1. Як вплине на стан Олександрівського водосховища і річки Південний Буг нижче греблі Олександрівської ГЕС продувка технологічного ставка­ охолоджувача конденсаторів ЮУ АЕС через гідроагрегати Ташлицької ГАЕС?

 Пояснення. Нещодавно в обласних ЗМІ опубліковане інтерв’ю генерального директора ВП «ЮУ АЕС» В.А. Лісніченка, в якому, зокрема, відзначається:

«Хочу зазначити, що п‘ять запланованих бризкальних басейнів і струменеспрямовуюча споруда будуть дуже актуальними в умовах відсікання частини акваторії” ставка­ охолоджувача в процесі будівництва третього гідроагрегата Ташлицької ГАЕС Тому реалізація робіт з підвищення охолоджувальноz· здатності водосховища не лише дозволить ввести додатково 1400 мегават потужності, а й дасть можливість в подальшому розширити  Ташлицьку ГАЕС і добудувати, в першу чергу, гідроагрегат  № З, а за ним передбачені затвердженим урядом проектом четвертий, п‘ятий і шостий агрегати, тобто ввести додаткові регулюючі потужності, такі необхідні для надійноz· роботи енергосистеми Украіни».

Це значить, що верхня водойма ТГАЕС збільшиться на частину ставка­ охолоджувача і через гідроагрегати води Ташлика, збагачені  елементами таблиці Менделєєва, будуть зливатись у Олександрівське водосховище. Якихось офіційних документів про відміну заборони прямоточного зв’язку ставка-охолоджувача ЮУ АЕС з Південним Бугом, яке було ухвалено ще в 80-ті роки минулого століття, віднайти не вдалось. Тому цікаво, як екологи ставляться до цього факту?

Відповідь 1.

Ташлицька водойма (ставок) – охолоджувач ЮУ АЕС технологічно ніяк  не пов’язана з верховою водоймою Ташлицької ГАЕС, хоч знаходиться в безпосередньому сусідстві з верхньою водоймою ГАЕС. Їх розділяє спеціально побудована  гребля. Нижньою водоймою ТГАЕС є Олександрівське водосховище.

Для поповнення водойми-охолоджувача ЮУ АЕС проектом передбачене його підживлення з річки Південний Буг. Постійна продувка водойми-охолоджувача ЮУ АЕС проектом не передбачена. Періодична продувка провадиться з 1994 р. із скиданням продувних вод вр. Південний Буг, а з 2007 року- в Олександрівське водосховище.

Заборона на продувку була з 1985 р. по 1994 р. У період, коли діяла заборона, різко підвищилась солоність води (мінералізація) водойми-охолоджувача, що призвело до виходу з ладу частини обладнання, в результаті ЮУ АЕС понесла великі матеріальні втрати.

Підставами для дозволу на продувку стали Рішення Урядової постійної Комісії при КМУ від 23.03.1994р. №144 і Наказ «Держкоматома» України №79 від 25.03.1994р. Продувка проводиться відповідно до погоджених з Міністерством екології та природних ресурсів України документів:

  • Дозволу на спецводокористування ВП ЮУ АЕС;
  • Нормативів гранично допустимого скиду речовин у поверхневу водойму зі зворотними (продувними) водами Ташлицької водойми-охолоджувача;
  • Регламенту продувки Ташлицької водойми-охолоджувача ВП ЮУ АЕС в Олександрівське водосховище.

На сьогоднішнш день якість води водойм, які використовуються у виробничій діяльності Південноукра1·нського енергетичного комплексу (ПУЕК), а саме: Ташлицька водойма-охолоджувач, верхня водойма ГАЕС та Олександрівське водосховище (нижня водойма ГАЕС), а також річки П.Буг (вище і нижче споруд ПУЕК), контролюють 5 організацій Мінприроди та МОЗ України, яким щотижня направляються звіти. Ці звіти періодично публікуються в засобах масової інформації, у розповсюджуваних атомною електростанцією «Прес-фактах» показуються результати хімічних аналізів для всіх контрольних точок. Крім того, своєчасно готуються державні статистичні звіти, що також свідчать про повну відкритість інформації щодо діяльності ВП ЮУ АЕС у цьому  напрямку.

Слід відмітити, що концентрації сполук хімічних елементів (у тому числі – радіоактивних) протягом усього періоду спостережень ніколи не досягали контрольних рівнів і в завжди були у рази нижчі показників граничнодопустимих скидів. Звісно, ні про яку «таблицю Менделеєва» не може бути мови.

Окрім того, контроль якості води р. П. Буг проводиться шляхом порівняння даних спостережного поста на Олександрівському водосховищі з даними вод постів у Первомайську та Вознесенську, тобто – вище і нижче ПУЕК. Ці результати показують, що вплив ПУЕК на якість води у річці мінімальний, а по деяким показникам – позитивний (наприклад, вода, що скидається ТГАЕС до Олександрівського водосховища, збагачується киснем, що сприяє поліпшенню інших екологічних показників цього водосховища).

Для забезпечення нормальної подальшої роботи Ташлицької ГАЕС у складі гідроагрегатів 4, 5 та 6 планується збільшити об’єм верхньої водойми за  рахунок відділення частини Ташлицької водойми-охолоджувача відсічною греблею, яка буде створена в районі автодорожнього мосту. За проектом передбачено, що після завершення будівництва відсічної і частини Ташлицької греблі, а також  лівобережної  та правобережної огороджувальних дамб верхньої водойми, тимчасова гребля (перемичка), що зараз відокремлює підвідний канал ТГАЕС від водойми-охолоджувача АЕС розбирається до відмітки 90м. Передбачається зниження рівня води в Ташлицькому водосховищі та підвідному каналі до рівня 90м.

Підчас передбаченого опорожнення необхідно скинути 10,59 млн. кубометрів води, якість якої буде відноситися за екологічною оцінкою до третього класу четвертої категорії за мінералізацією та іонним складом (слабко забруднені) та до четвертого класу шостої категорії (забруднені) за санітарно-гігієнічними показниками та вмістом специфічних речовин.

Скид води передбачається виконувати в період весняної повені витратою 4,6 – З.З м/с через існуючий паводковий водоскид із Ташлицької водойми-охолоджувача в Олександрівське водосховище та за допомогою плавучої насосної станції. Відповідно до водності повені на р. П. Буг проектом передбачена різна тривалість скиду вод водоймища-охолоджувача до рівня 90м від 1 до З місяців. Такий регламент скиду вод забезпечує дотримання екологічних вимог.

Прогноз якості поверхневих вод в Олександрівському водосховищі в період опорожнення Ташлицького водосховища-охолоджувача, виконаний програмою «Гідросфера», що розроблено УКРНДІЕП, свідчить що показники, які впливають на органолептичні властивості води, показники, що впливають на розвиток біоти та інтегральні показники не перевищуватимуть нормативних.

Багаторічні спостереження за вмістом основних радіонуклідів 90Sr, 137Cs, 13 4Cs і тритію у воді р. Південний Буг та Ташлицького водосховища, що провадились протягом всього терміну роботи ЮУ АЕС (такі дані наведені, наприклад, у «Звіті про екологічний аудит енергоблоків ЮУ АЕС», ДНЩ СКАР, Київ, 2012) не виявили скільки-небудь помітного радіаційного впливу АЕС на ці водні об’єкти. Зокрема, вміст вказаних радіонуклідів  і тритію у воді р. Південний  Буг вище за течією від АЕС (с. Олексіївка) і на 7  км  нижче  за  течією  річки   від  місця  скиду   продувних   вод  (с.   Бузьке)   практично однаковий. При тому, що самі значення концентрації в сотні разів нижчі гранично допустимих концентрацій, встановлених НРБУ-97  для  питної  води, а концентрації  90Sr і 137 Cs, що виміряються зараз, знаходяться практично на тому ж рівні, що був до пуску ЮУ АЕС.

У той же час за останні роки спостерігалось деяке підвищення мінералізації води на водпосту смт. Олександрівка (нижче АЕС за течією) порівняно з водпостом міста Первомайськ (вище АЕС). Воно становило близько 11% і пов’язане зі збільшенням вмісту сульфатів і хлоридів магнію та натрію, що свідчить про їх надходження до р. Південний Буг при продувці Ташлицької водойми-охолоджувача. Для інших гідрох1м1чних показників чітких тенденцій до зміни їх значень у воді р. Південний  Буг вище  і нижче АЕС не виявлено.

Першоджерелами хлоридних іонів у природних водах балки Ташлик є магматичні породи, до складу яких входять хлорвмісні мінерали (садоліт, хлорапатит та ін.), соленосні відклади. Вода Ташлицької водойми-охолоджувача відноситься до високомінералізованих, жорстких вод. Для поповнення водних запасів водосховища використовується вода річки Південний Буг, яка також дуже складна  за своїм складом: вона жорстка, з високою лужністю.

Останніми роками водойма-охолоджувач «працювала» в дуже напруженому режимі. У жаркі літні місяці її охолоджувальної спроможності не вистачало для забезпечення роботи всіх трьох енергоблоків ЮУ АЕС, через що сумарна потужність АЕС обмежувалась. Реалізація проекту реконструкції системи технічного водопостачання ЮУ АЕС з п’ятьма додатковими бризкальними басейнами і струменеспрямовучою спорудою, про які Ви згадуєте, дозволить знизити теплове навантаження на водойму та забезпечити роботу всіх трьох енергоблоків АЕС на повну потужність впродовж усього року.

У попередній редакції Уточненого проекту завершення будівництва Ташлицької ГАЕС передбачалось в Олександрівській греблі побудувати рибопропускний канал для весняного пропуску риби у верхів’я Південного Бугу на традиційні нерестилища.

Питання 2. Чи розглядалось питання будівництва рибопропуску під час екологічної експертизи нинішнього проекту і які прогнози екологів стосовно риборозведення у водосховищі, в яке «продувається» ставок-охолоджувач ЮУ АЕС?

 Відповідь 2.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про тваринний світ” при проектуванні та будівництві промислових об’єктів повинні включатися заходи із захисту ареалів тварин. Зарегулювання стоку є діяльністю, що безпосередньо впливає на шлях міграції і умови розмноження біологічних ресурсів, звідси необхідність у розробці рибогосподарських компенсаційних заходів.

В рамках проекту “Завершення будівництва ТГАЕС» в якості компенсаційного рибогосподарського заходу було запропоновано будівництво рибопропускної споруди в районі Олександрівського гідровузла. Разом з тим, наявні на той час матеріали не дозволяли однозначно стверджувати про її ефективність. У цьому зв’язку, 2008 року Інститутом гідробіології Національної академії наук України були завершені додаткові дослідження сучасного стану іхтіофауни у нижній течії Південного Бугу. В результаті Інститутом гідробіології НАН України рекомендовано будівництво рибовідтворювального комплексу в якості альтернативи рибопропускній споруді.

В грудні 2008 року Мінприроди України узгодило будівництво рибовідтворювального  комплексу  з    обов’язковим   вирощуванням   молоді   цінних «прохідних»   видів   риб   в   якості   головного   рибокомпенсаційного  заходу по проекту «Завершення будівництва ТГАЕС».

На сьогодні визначено майданчик будівництва – біля селища Білоусівка Вознесенського району. Розпочато проектування об’єкту – виконані геологічні та геодезичні роботи. Замовником будівництва виступає УКБ Миколаївської ОДА. Проектування та будівництво буде продовжено після перезатвердження проекту «Завершення будівництва ТГАЕС» та відновлення фінансування.

Питання 3.

Багатьох южноукраїнців і костянтинівців (і не тільки їх) хвилює доля острова Клепаного (Гардового). В Україні це останній  “живий” прихисток запорізьких козаків і Бугогардівської паланки Війська Запорізького низового. Завдяки наполегливості громадськості, від затоплення його вдалося зберегти у 1989 році. А зараз він вже потерпає від підтоплення при НПР Олександрівського водосховища 16,0 м. А що буде при НПР – 20,7 м? 

Як відреагувала екологічна комісія на те, що: «Землі, що підлягають затопленню внаслідок підняття рівня Олександрівського водосховища, входять до складу Регіонального ландшафтного парку “Гранітна-Степове Побужжя і Національного природного парку “Бузький Гард”. Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська  Запорізького  є  пам’яткою  культури    національного  значення  (охоронний № 140001-Н),  (згідно  з Постановою  Кабінету міністрів  Укра”іни  від 3 вересня 2009 року № 928 “Про занесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України”)?  Це стосується і острова Клепаного (Гардового) і ще більше 20 місць історичної минувшини України, які досліджують археологи.

Відповідь 3.

Острів Гардовий, відомий з історичних джерелах під назвою Клепаний, за даними багаторічних гідрологічних спостережень періодично затоплюється під час повеней з великою водністю. Після підняття рівня Олександрівського водосховища до  відмітки  рівня 20,7 м він опиниться під водою. Можна погоджуватись, чи ні з істориками, які стверджують, що саме на цьому острові свого часу розташовувалась похідна козацька церква (суперечки з цього приводу не вщухають і дотепер), але оскільки острів періодично затоплювався, а церква була похідною, то якихось фундаментальних споруд на місці її можливого розміщення віднайти досі не вдавалося.

У той же час, виконані в 2001-2006 рр. археологічні дослідження на острові Великий, розташованому навпроти м. Южноукраїнськ поруч з малою Костянтинівською ГЕС, та знайдений при цьому археологічний матеріал дає  змогу  ідентифікувати  цей острів з історичним островом Гард Бугогардівської паланки війська Запорізького. Острів Великий не затоплюватиметься Олександрівським водосховищем при НПР 20,7 м.

З 1996-го по 2016 рік у зоні впливу Олександрівського водосховища (до відмітки рівня 16,9 м) Інститутом археології НАН України було досліджено 40930 м2 пам’яток археології, а саме:

  1. Поселення Бузьке
  2. Поселення Виноградний Сад
  3. Поселення Гард
  4. Поселення Лідина Балка
  5. Острів Клепаний
  6. Могильник Малий Кременчук 1
  7. Могильник Малий Кременчук 2
  8. Щуцьке І

У    даний   час   археологічні     дослідження    в    зоні    впливу   Олександрівського водосховища  до  відмітки  рівня  16,9  м  виконано  в  повному  обсязі.  При  піднятті рівня Олександрівського водосховища до відмітки рівня 20,7 м в його хвостовій частині необхідно буде провести додаткові археологічні дослідження поселень Гард і  Лідина Балка орієнтовною площею до 4660 м2, а також поселення пізньої бронзи Пугач площею  до 2000 м2.

Згідно з листом Державної інспекції з охорони пам’яток культури в Миколаївській області від 06.12.2005 р. №165 у зоні затоплення Олександрівського водосховища об’єктів культурної спадщини, які підлягають перенесенню за межі водосховища  та музеєфікації, не виявлено.

Щодо порушених Вами питань землевідведення, то їх, мабуть, має сенс розглянути докладніше.

Територію, що підлягає затопленню Олександрівським водосховищем при  НПР 20,7 м відведено і передано ЮУАЕС (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 25 грудня 1985 року №734-р). Значно пізніше рішенням Миколаївської обласної ради народних депутатів від 18.03.1994 р. №27 на цій, вже відведеній під будівництво території, було започатковано регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя» (каньйон р. Південний Буг довжиною близько 50 км), а також пам’ятники природи місцевого значення «Бузький» (орнітологічний заказник місцевого значення), «Скеля Кременчук» і «Гирло р. Бакшала» (ботанічна пам’ятка природи площею 5 га). Разом з тим картографічного матеріалу  до цього рішення не додавалось, а винесення у натурне середовище не здійснювалось, і тому існують деякі юридичні протиріччя у визначенні об’єктів природно-заповідного фонду.

Узгодження робочого картографічного матеріалу щодо рішення Миколаївської обласної державної адміністрації від 28.04.1995 р. №10 та від 27.05.1996р. №326-р щодо розширення РЛП «Гранітно-степове Побужжя» з  землевласниками, землекористувачами та місцевими органами влади своєчасно проведено не було, що спричинило відповідну конфліктну ситуацію.

Миколаївська обласна рада рішенням від 25.10.1996 р. №7 розширила територію РЛП «Гранітно-степове Побужжя» на 2060,9 га, включивши туди 464,5 га земель водного фонду, з них 275,4 га земель, раніше відведених під виробничі потреби Дирекції ЮУ АЕС. У відповідності з рішенням сесії Миколаївської обласної ради від 16.01.2001р. №5 Міжнародною Академією морських наук, технологій та інновацій (м. Миколаїв) на замовлення ЮУ АЕС виконані наукові обrрунтування і проект змін меж РЛП «Гранітно­-степове Побужжя».

Проект пройшов землеустрійну та  екологічну  експертизи.  Проектом передбачається розширення РЛП на 1471,1 га за рахунок введення нових площ у межах Врадієвського, Доманівського і Первомайського районів та виключення  із  складу території РЛП 331,5 га земель, в т.ч. 274,5 га земель водного фонду, які передані в  постійне користування ЮУАЕС розпорядженням Ради Міністрів України від 25.12.1985 р. №734-р.

Землеустрійною експертизою Миколаївського обласного управління земельних ресурсів встановлено, що землі, які знаходяться в постійному користуванні ЮУ АЕС, у державному реєстрі до теперішнього часу вважаються землями промисловості і не відносяться до категорії земель природно-заповідного фонду.

У 2003 році Національна юридична Академія України підтвердила у правовому висновку помилковість вилучення значних площ у ЮУ АЕС, при прийняті рішення про створення РЛП «Гранітно-степове Побужжя».

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2006 р. № 841 «Про надання земельних ділянок у постійне користування», ДП «НАЕК «Енергоатом» були видані державні акти на право постійного користування земельними ділянками загальною площею 27,72 га.

У 2014 році до ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЮУ АЕС, Арбузинської районної держадміністрації, Арбузинського районного відділу земельних ресурсів, Богданівської сільської ради, Доманівського районного відділу земельних ресурсів, Южноукраїнської міської ради, Южноукраїнського міського відділу земельних ресурсів подано позовну заяву Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» про визнання недійсними державних актів на право постійного користування земельними ділянками під хвостовою частиною Олександрівського водосховища, скасування записів реєстрації цих державних актів, повернення державних актів до архівів.

13.10.2015 р. Господарським судом м. Києва по справі № 915/304/143а було прийняте рішення, яким у позові Міжнародній благодійній організації «Екологія-Право­ Людина» було відмовлено повністю.

26 серпня 2015 року у ВП ЮУАЕС пройшла виїзна нарада з питань будівництва Ташлицької ГАЕС. У нараді взяли участь представники двох міністерств – енергетики та вугільної промисловості, а також екологїї та природних  ресурсів,  спеціалісти Національної академії наук України, фахівці дирекції НАЕК «Енергоатом» і Южно- Українського енергокомплексу, ПАТ «Інститут «Укргідропроект» (м. Харків), народний депутат Верховної Ради О. Лівік, представники Миколаївської обласної та Арбузинської і Братської районних державних адміністрацій, Миколаївського управління  водних ресурсів, обласної та 4 районних рад – Вознесенської, Доманівської, Братської і Арбузинської, а також міськрад Вознесенська та  Южноукраїнська,  дирекцїї Національного природного парку «Бузький гард». У підсумку наради учасники одноголосно вирішили:

П.п. 2.3. Здійснити корегування проекту РЛП «Гранітна-степове Побужжя» з вилученням з його складу 26,44 га під «хвостову» частину  Олександрівського водосховища та затвердити проект рішення Миколаївською обласною радою;

П.п. 2.5. Погоджений проект землеустрою щодо відведення земель під «хвостову» частину Олександрівського водосховища загальною площею 26,44 га надати на затвердження КМ України.

П.п. 3.2. У рамках виконання ОВНС підняття рівня у водосховищі визначити компенсаційні заходи по об’єктах НПП «Бузький Гард» та РЛП «Гранітна-степове Побужжя» у зв’язку із заповненням Олександрівського водосховища до відмітки 20,7 м;

П.п. З.З. Передбачити кошти у складі фінансування будівництва Ташлицької ГАЕС на компенсацію екологічних втрат НПП «Бузький Гард» та РЛП «Гранітна-степове Побужжя»;

П.п. 3.4. Сприяти у виконанні комплексного Плану дій щодо впорядкування території РЛП «Гранітна-степове Побужжя» та розширення території НПП «Бузький Гард», погодженого Миколаївською обласною держадміністрацією 25.06.2013 року.

Експерти ДУ «ІГНС НАН України»:

доктор геологічних наук В. Верховцев,

кандидат геологічних наук Ю. Тищенко,

кандидат біологічних наук О. Мусіч,

науковий співробітник О. Жолуденко,

кандидат технічних наук О. Фаррахов.

Show Buttons
Hide Buttons