ЖИТТЯ ПРОЖИТИ – НЕ ПОЛЕ ПЕРЕЙТИ Книжная полка НГ

Земля любить, щоб на ній порядкував господар

Олександр Чебан народився в селянській родині, в побузькому селі Костянтинівка, що в Арбузинському районі. Мама працювала санітаркою в місцевій лікарні, батько – механіком в МТС. Звичайне босоноге дитинство з пустощами на вулиці, купанням  літньої пори з ватагою однолітків  у Південному Бузі… А згодом – і до навчання: восьмирічка, середня школа, атестат про середню освіту.

Про хліборобську працю знав змалечку, з розповідей дідуся Василя, який все життя працював механіком у МТС, і від батька, теж механіка, а ще – з власних перших трудових здобутків на посаді помічника комбайнера, яку суміщав з літніми канікулами після 9-го та 10 класів.  Тому в обранні основної професії вагань не було. Навіть люди в селі казали: дідусь механік, батько теж механік і Сашко туди подасться.

Спочатку трудився в колгоспі, згодом – у сільгосптехніці  і все біля техніки.

Що далі? А все як у більшості юнаків – після школи і року роботи на підприємстві – курси водіїв у ДТСАФ і служба в лавах Радянської Армії.

Після звільнення в запас – навчання в Кіровоградському технікумі механізації сільського господарства. І це знаменна подія. Справа в тому, що й дідусь Олександра Чебана,  Василь Прокопович у 1933 році і його батько Олександр Васильович в 1959 році, і дружина Антоніна Леонідівна, і рідний дядько Микола,  і, звісно, він сам з «червоним» дипломом, закінчували цей навчальний заклад.

CHeban6

Після закінчення технікуму працював завідуючим мехмайстернею у колгоспі імені Жовтневої революції і вступив до Дніпропетровського сільгоспінституту. На другому курсі вже трудився головним інженером, а на третьому – парторгом у колгоспі імені Жовтневої революції . Через три роки, за рішенням райкому партії і райвиконкому, за погодженням з обласним керівництвом, був направлений на роботу в Семенівку, головою правління місцевого колгоспу імені Леніна. Так з 11 жовтня 1985 року Олександр Олександрович Чебан увійшов у категорію керівників господарств області й продовжує наполегливо працювати до цього часу вже в якості керівника ПрАТ «Оберіг» і ТОВ «Семенівський агросервіс».

            ШЛЯХОМ РЕФОРМУВАННЯ

Олександр Чебан  прийшов  у Семенівку в той час, коли село потребувало кардинальних змін: оновлення виробничих відносин, впровадження нових технологій,  підвищення зацікавленості  в результатах праці. На перших порах придивлявся до місцевих звичаїв. Семенівка відрізняється від інших сіл і селищ Арбузинського району, тут є щось своє, особливе. Село віддалене від райцентру, від центральних магістралей, а люди прикипіли до нього душею – працьовиті, дбають і про свій добробут, і за колгоспні статки. Колгосп імені Леніна протягом багатьох років був серед перших і по виробництву, і по розвитку соціальної сфери. Однак і виробництво, і соціальна сфера мають безупинно розвиватись, інакше – застій, що не на користь людям.

Десять років у Семенівці тривав період оновлення й пошуку нових ефективних форм господарювання. Звичайно, ініціатором всіх новаторських задумів став Олександр Олександрович, який і об’єднав навколо себе спеціалістів, зацікавлених у оновленні села. Штаб реформаторів приступив до роботи. Будували дороги, серйозно взялись за модернізацію виробництва і створення власних переробних підприємств. Щоб власну сировину перетворити  в конкурентоздатний товар, закупляли спеціальне обладнання, вчились торговельним премудростям, шукали оптових споживачів. Одночасно імпульс для розвитку отримала й соціальна сфера: відкрились нові магазини, де й продукція власного виробництва – хліб, борошно, крупи, олія, столярні вироби та інше – користувалась широким попитом; власним коштом господарство допомагало в ремонті школи й дитячого садка,  а особлива турбота – про людей. В Семенівці завжди ветерани війни, колгоспні пенсіонери, багатодітні родини були в пошані і матеріально підтримувались.

FW V1.17

Однак, як стверджував древньогрецький філософ Гераклід: «все тече, все змінюється». Хвиля кардинальних змін в Україні не обійшла й Семенівку. Україна отримала довгоочікувану незалежність, однак разом з цим і надзвичайно багато проблем: депресія всієї економіки і, зокрема, сільського господарства, безгрошів’я,  порушені зв’язки з традиційними партнерами, значне зменшення ринку реалізації продукції, зростання безробіття тощо.

– Тримались і намагалися зберегти нові господарчі структури, – пригадує О.О. Чебан. – Тривалий час господарство жило за рахунок переробки. З 1995 року наступив тяжкий  період стагнації. Щоб вижити, зберегти залишки господарства, а головне – людей, вживали всі доступні заходи: продуктові пайки роздавали, допомагали людям, чим могли і вірили, що знайдемо вихід із складної ситуації.

У цьому Олександр Чебан отримав повну підтримку своїх однодумців і вірних помічників у реформаторській справі: М.О. Циноборенка, В.І. Мимченка, Т.І. Трюхан, Г.І. Солонухи, В.І. Потапенка, Л.А. Колеснікової.

Перший крок – створення сільгосппідприємства на виробничій і майновій базі колгоспу. Наступний – земельна реформа, мета  якої – земля має отримати справжнього господаря. Не відразу, а після копіткої роз’яснювальної роботи з кожним членом сільської громади, семенчанам вдалося першими в районі отримати земельні сертифікати, побачити свої земельні паї в натурі, вивчити умови оренди землі й відчути приємні враження від звання «землевласник». А далі постало питання, як ефективніше використати земельні паї односельчан, хто візьме їх до управління і як оптимально, для користі кожного, організувати сучасне сільгоспвиробництво.

ГОЛОДУВАННЯ – ЯК ЗАСІБ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ

Реформування – процес безкінечний. Перший крок до змін Олександром Чебаном було зроблено далекої весни 1992 року, коли був народним депутатом України першого скликання. 3 березня  він з трибуни Українського парламенту зачитав Резолюцію мітингу працівників сільського господарства Арбузинського району від 29 лютого 1992 року і заявив про початок голодування в залі засідань Верховної Ради у зв’язку з ігноруванням справедливих вимог депутатів, керівників сільськогосподарських підприємств та вимагав вирішення невідкладних проблем проведення весняно – польових робіт.

Три дні голодування принесли результат: Верховна Рада, в присутності Президента України Л.М.Кравчука, прийняла постанову, яка частково зняла напругу в галузі.

Однак не всі ж проблеми вирішувати в такий спосіб. Держава має стати надійним партнером сільським трудівникам і приймати відповідні закони для швидкого розвитку  агропромислового комплексу. Зараз це всі розуміють, однак… Не завжди конкретно й оперативно. Для реформованих сільгосппідприємств і всього агропромислового сектору країни потрібні нові підходи. На жаль, відповідних умов для цього не було створено.

У ДРУЖБІ З НАУКОЮ

Щоб знайти відповіді на хвилюючі питання, Олександр Олександрович з головою  поринув у вивчення сільськогосподарського досвіду інших країн, які вже пройшли тернистий шлях реформування галузі, звернувся до науковців і, зокрема, до спеціалістів Миколаївського сільськогосподарського інституту, разом з якими шукав оптимальні шляхи реформування сільгосппідприємства в ефективні аграрні виробничі структури.

CHeban-3

Теоретичні знання виклав у науковій роботі, кандидатській дисертації на тему «Реформування колективних сільськогосподарських підприємств в агропромислові формування і удосконалення їх економічних відносин в умовах переходу до ринку». Характерно, що О.О. Чебан розробку теоретичних викладок майбутньої дисертації тісно пов’язував з процесом реформування  сільгосптовариства «Семенівське», що доповнило наукові дослідження практичними результатами. Мабуть, саме тому, що дисертація тісно пов’язана з реальним реформуванням на селі, вона така популярна в Інтернеті.

З ТУРБОТОЮ ПРО СЕЛО

Зараз на території Семенівської сільської ради працюють господарства  ПрАТ «Оберіг», ТОВ «Семенівський агросервіс», 5 фермерських господарств  і більше 160 одноосібників. ПрАТ «Оберіг» та ТОВ «Семенівський агросервіс» очолює О.О.Чебан – успішне сільськогосподарське агрооб’єднання  обробляє понад  6 тисяч гектарів землі. Завдяки співпраці з науковцями, використовуючи нову техніку, технології, господарства щороку отримують високі врожаї зернових культур, входять в число лідерів з урожайності технічних культур. Злагоджено працюють фермери й одноосібники. Слава Богу, обходиться без конфліктів між різними формами та суб’єктами господарювання.

Безумовно, реформи, які вдалось реалізувати О.О.Чебану на території сільської ради, мають вагоме значення, і не тільки для семенчан. За досвідом сюди свого часу поспішали з навколишніх сіл і районів, тому що тут вдалося поєднати інтереси селян у виробничій і соціальній сферах. В селі з’явились нові товаровиробники, зацікавлені не тільки у власних статках, а й у розвитку села. І тепер не тільки О.О. Чебан підставляє своє плече у вирішенні нагальних проблем сільської громади, а й фермери, одноосібники, підприємці вносять свій посильний внесок у розвиток соціальної сфери населених пунктів.

Зараз настає підйом економічної й господарської діяльності за рахунок впровадження нових технологій, високоврожайних сортів насіння, сучасних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, ефективної техніки. Отже, сподіваємось на високі виробничі досягнення семенівських хліборобів і нові кроки у розбудові Семенівки, Остапівки та Булацелового.

Для більш ефективного використання вся земля має бути передана сільській раді, в управління на засадах оренди і надаватись у користування на земельних аукціонах. Аукціон визначить кращого господарника, який зможе ефективно користуватись земельними ресурсами, забезпечивши більшу кількість робочих місць.

Поки що це  теоретичні дослідження. Однак, безумовно, для  справжньої земельної реформи в інтересах сільських громад потрібен спеціальний Закон.

CHeban5

Сьогодні Олександр Олександрович Чебан – депутат обласної ради, голова постійної комісії  з питань роботи з громадськими об’єднаннями, засобами масової інформації та зв’язків з органами місцевого самоврядування. Багато уваги надає розвитку благодійництва в Арбузинському районі. За його ініціативи створено районний благодійний фонд «Село ХХI століття», а в Семенівці,  ще з 2002 року, діє благодійна організація “Семенівський добробут» (благодійні фонди, подібні до семенівського, вже з’явились у кількох селах району) та фонд підтримки місцевого народного театру. У списку благодійників управління соціального захисту населення Арбузинської РДА на першому місці – Олександр Чебан, як і серед учасників волонтерського руху допомоги Українській армії.

У жовтні 2015 року виповниться 30 років від дня, з якого Олександр Олександрович господарює в Семенівці. За роки плідної праці його знають як вправного компетентного керівника, що приймає важливі рішення і при цьому не забуває про людей праці, пенсіонерів, інвалідів, і як чуйного дбайливого чоловіка, батька і дідуся, для якого сім’я –  це найдорожча цінність.

Анатолій Ненько.

На фото: народні  депутати – аграрники Леонід Яковишин (Чернігівська область) і Олександр Чебан протестують в залі Верховної Ради України проти невиконання законів у аграрній сфері (фото з архіву ВР); Олександр з доньками, фото 1990 г.; О.О. Чебан з начальником сільгоспуправління О.І. Сердюком;  Олександр Олександрович ЧЕБАН; випуск в Семенівській середній школі.

ЧЕБАН Олександр Олександрович

Народився 28 березня 1955 року в селі Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області.

Навчання: Костянтинівська середня школа, Кіровоградський технікум механізації сільсько го господарства, Дніпропетровський сільськогосподарський інститут.

Служба в збройних силах: у 1973-1975 роках проходив службу в лавах Радянської Армії.

Освіта: вища, спеціальність: механізація сільського господарства.

Виборча діяльність: секретар парткому, депутат сільської, селищної, районної, трьох скликань обласної рад, народний депутат України першого скликання, голова районного агропромислового об’єднання (РАПО).

Трудовий шлях: слюсар, механізатор, завідуючий майстернею, головний інженер колгоспу імені Жовтневої революції, з 1985 року – керівник колгоспу імені Леніна, СГТ «Семенівське», ССЗАТ «Добре життя»,  ПрАТ «Оберіг», ТОВ «Семенівський агросервіс» у селі Семенівка Арбузинського району.

Депутатська діяльність: у парламенті працював у комісії з питань охорони здоров’я,  у березні 1992 року оголосив голодування на знак протесту проти незадовільного забезпечення сільського господарства матеріально-технічними ресурсами, входив до груп «Аграрники», «Земля і воля»; у складі Миколаївської обласної ради очолює постійну комісію з питань роботи з громадськими об’єднаннями, засобами масової інформації та зв’язків з органами місцевого самоврядування.

Наукова діяльність: доцент, кандидат економічних наук,

у 1997 році захистив кандидатську дисертацію «Реформування колективних сільськогосподарських підприємств в агропромислові формування і удосконалення їх економічних відносин в умовах переходу до ринку».

Звання: «Заслужений працівник сільського господарства України».

Громадська діяльність: багато уваги приділяє відродженню духовності нашого народу, за його безпосередньої участі у 1993 році в Семенівці побудована Святомиколаївська церква;  у 2001 – 2005 роках очолював районну благодійну організацію «Село та ХХІ століття».

Нагороди: орден «За заслуги» 3-го ступеня; ювілейна медаль «20 років незалежності України», Почесна грамота Верховної Ради України, трудова відзнака Міністерства аграрної політики та продовольства України «Знак пошани».

Церковні відзнаки: орден святого рівноапостольного князя Володимира, орден преподобного Нестора Літописця, орден святого благовірного Київського князя Ярослава Мудрого, ювілейна медаль «Різдво Христове — 2000».

Сімейний стан: одружений, має двох доньок, двох зятів та трьох онуків.

Захоплення: полювання та рибальство.

 За заслуги перед Арбузинщиною

17 березня 2015 року сесія районної ради ухвалила рішення про встановлення Відзнаки Арбузинської районної ради «За заслуги перед Арбузинщиною». 

У прийнятому рішенні відзначається, що ця відзнака встановлюється відповідно до 43 статті Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з метою відзначення жителів Арбузинського району, громадян України та громадян інших країн за значний особистий внесок у розвиток економічної, науково-технічної, соціально-культурної сфери, місцевого самоврядування району, за вагомі здобутки в галузі охорони здоров’я, освіти, культури, спорту, державного будівництва, за мужність і відвагу, проявлені під час рятування людей та матеріальних цінностей, видатні заслуги у громадській, науковій, гуманістичній, просвітницькій та благодійній діяльності, що сприяли підвищенню ролі та іміджу регіону в Україні і на міжнародній арені, високу професійну майстерність, а також з нагоди державних свят, пам’ятних та ювілейних дат. Відзнака є нагородою вищого рівня по відношенню до інших відзнак районної ради. Подання про нагородження вноситься головою районної ради, районною державною адміністрацією, постійними комісіями районної ради.

Депутати вирішили Відзнакою районної ради «За заслуги перед Арбузинщиною» №1 нагородити керівника ПрАТ «Оберіг» і ТОВ «Семенівський агросервіс», депутата Миколаївської обласної ради від Арбузинського району, Заслуженого працівника сільського господарства, кандидата економічних наук Олександра Олександровича Чебана за вагомі здобутки у розвитку сільськогосподарського виробництва, соціальної –культурної сфери, за заслуги в просвітницькій та благодійної діяльності, високу професійну майстерність та з нагоди 60-річчя від дня народження.

Голова районної ради В.А. Захарченко та депутати щиро привітали О.О. Чебана з високим визнанням його заслуг перед громадою Арбузинського району.

Благодійність – як ліки для душі

Ще з десяток років тому словом «благодійність» мало хто користувався. Просто кожний, кому не байдуже було чиєсь горе, як міг допомагав, чи грошима, чи конкретною справою. Про благодійність, тобто безкорисливе надання допомоги людям, які того потребують в Арбузинському районі, один з перших почав говорити й конкретно допомагати нужденним Олександр Чебан, коли був обраний на посаду голови правління колгоспу імені Леніна. А перед тим вдався до соціального аналізу, спробував визначити, скільки ж колишніх колгоспників – пенсіонерів, інвалідів, ветеранів війни живуть у скруті і потребують матеріальної допомоги. Виявилось багато. На перших порах допомагав продуктовими наборами, овочами, кавунами.

Наступним кроком було створення благодійного фонду при сільгосптоваристві, а з 2002 року в  Семенівці, за ініціативою О.О. Чебана, було засновано благодійну організацію «Семенівський добробут» . Це вже нова форма благодійності, яка розрахована  на участь всіх суб’єктів господарювання, які працюють на території сільської ради і направлена на розвиток соціальної сфери. До речі, за прикладом семенчан, вже чимало подібних організацій і фондів створено в селах району.

А тим часом Олександр Олександрович вже в пошуках нових соціальних проектів. Під час недавньої зустрічі він повів мову про створення в райцентрі, в селах спеціальних соціальних магазинів, які торгуватимуть за доступними цінами. І наголосив: «Нам треба знати, скільки  малозабезпечених людей у кожному селі, тоді зможемо виробити спеціальну програму, щоб нагодувати людей». Можна це сприйняти як виклик Чебана складній продовольчій ситуації в країні і підвищенню цін, навіть на товари  життєзабезпечення.

Пригадую, як за підтримки Олександра Олександровича в Семенівці було відкрито перший в районі будинок для пристарілих, який утримувався коштом підприємства і сільської ради. І тільки в 1992 році бюджетний будинок для одиноких людей похилого віку було відкрито у Новокрасному.

В Олександра Чебана високий рейтинг керівника, він розуміє проблеми людей і вміє з ними працювати, всім намагається допомогти.  Коли відкривали центр реабілітації дітей, запропонував свою допомогу – придбав спеціальний велотренажер, спеціальні засоби, до кожного свята діти отримують подарунки. Територіальному центру допомагає створювати зимові запаси продовольства в стаціонарне відділення для людей похилого віку та інвалідів, надає грошову та натуральну допомогу виявленим в районі людям, які потрапили в складні життєві обставини.

Знайшов себе і в АТО. На нараді з питань допомоги українським військовим першим заявив про готовність надати допомогу. При підтримці О.О. Чебана в районі створено благодійний фонд «Арбузинщина», який  наповнюється коштами від підприємств, фермерських господарств, небайдужих жителів району. На підтримку воїнам АТО ПрАТ «Оберіг» та ТОВ «Семенівський агросервіс», які він очолює, перераховують кошти на різні волонтерські організації, в тому числі і районну, ремонтує військову техніку надає адресну допомогу воїнам-землякам. А нещодавно Олександр Чебан передав військовим в зону АТО два відремонтованих у мехмайстерні товариства  автомобілі «Урал».

Благодійність – не обов’язок, а перевірка на чуйність та людяність. Олександр Олександрович Чебан в повній мірі відповідає цим критеріям.

А. Резніченко

директор територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Арбузинського району.

  Віра дає повноцінне життя селу

18 листопада 1993 року в Семенівці відбулось освячення новозбудованого храму. Виріс він завдяки спільним зусиллям громади, при активній підтримці народного депутата О.О. Чебана, який підтримав прохання віруючих про відновлення богослужіння і будівництво нової споруди церкви, яка припинала своє існування ще в 1962 році.

Щоб довідатись про духовне життя громади, прямуємо до помешкання

настоятеля Свято-Миколаївської церкви отця Валентина Тимощука.

Батюшка порається біля будинку – весна в розпалі, ще день – два і почнуться городи… Зустрічає привітно і готовий поділитись своїми враженнями  про село, людей і церковну службу.

– Коли я приїхав у Семенівку, церква будувалась: стояв зруб до верху, – пригадує  о. Валентин. – При мені збудували верх, всередині художньо оформили. Олександр Олександрович багато зробив для людей села, як з матеріальної точки зору, так і духовної. Збудувавши храм, він дав людям можливість молитися. Велика заслуга, що храм є в селі.

– Чи є в селі певні церковні традиції?

– Звичайно.  Адже з давніх – давен, з наших дідів – прадідів заведено: перед початком  важливих робіт кожний знімав шапку, клав на себе хрест і казав: «Господи, благослови!».  Так і сьогодні, перед всякою важливою справою О.О. Чебан, перш за все, звертається у храм Божий, звертається до Бога за благословенням. І не було таких робіт у господарстві, які б розпочиналися без молитви. Він також залучає головних спеціалістів, які приходять до церкви і моляться за успішне проведення робіт чи в полі, чи на фермі, чи в селі. Ось і зараз готуємось до освячення зерна для посівної. Мабуть, завдячуючи цьому, досягнення в господарстві є кращими не тільки в районі, а й в області.

CHeban2

– Неодноразово доводилось чути, що в Семенівці громада особливо згуртована, і в праці, і під час свят. Чи не відкриєте секрети цього явища?

– Там, де є  храм, значить, село живе, і Семенівка живе не тільки для того, щоб мати матеріальні привілеї, а й живе з надією на Бога, вірить у Бога і це дає повноцінне життя всьому селу. А масовість в селі під час свят, мабуть, ще й тому, що всі релігійні свята в селі є вихідними днями і це, знову – таки, завдячуючи Олександровичу, тому що він дозволяє своїм працівникам у великі празники відволіктись від роботи і прийти до церкви Божої. А те, що село живе, думаю, це заслуга всіх наших людей.

– Чи отримує церква матеріальну підтримку від громади?

– Керівник ПрАТ «Оберіг», слава Богу, робить все можливе, щоб церква існувала. Розраховувати на існування церкви за рахунок пожертв одних прихожан зараз не доводиться. Спонсорська допомога від О.О. Чебана є і вона відчутна. Кожного року частинку від того, що він має від господарської діяльності, він жертвує на допомогу  храму Божому.

– Як ви оцінюєте духовне становлення сучасного підростаючого покоління?

– В свій час ми створили при церкві недільну школу, але діти, маючи вихідний від школи, прагнуть вільний час провести в розвагах. Сьогодні, слава Богу, і, знову – таки, завдячуючи депутату обласної ради О.О. Чебану, ми досягли того, що в нашій середній школі читається предмет «Уроки християнської етики». З першого до сьомого класу є в школі такий урок. Викладає новий предмет шкільна вчителька Олена Віталіївна Микульшина. Ми завжди благословляємо на початку навчального року педагогічний та учнівський колективи, допомагаємо з підручниками, робочими зошитами.

– Чи відвідують церкву школярі?

– У нас в цьому плані більше дитячий садок відзначається, дітки приходять на екскурсії. А школярі мають змогу у вихідні і святкові дні відвідувати наші богослужіння і, дякуючи Богу, сьогодні багато дітей, які приходять на службу самостійно, без дорослих, причащаються і сповідуються.

 

А.Ніколаєв.

 На знімку: під час богослужіння перед початком збирання врожаю  в Свято-Миколаївській церкві с. Семенівки Арбузинського району.

ПОСПІШАЙТЕ ТВОРИТИ ДОБРО

«Поспішайте творити добро щоднини, щогодини, щомиті… Творити просто так, не чекаючи подяки чи винагороди» – ці слова вже багато років поспіль знаходять відгуки у людських серцях. Вони стали як кредо для багатьох, зокрема і для поважної людини, керівника ПрАТ «Оберіг» та ТОВ «Семенівський агросервіс» О.О. Чебана.

Ми познайомились у грудні 2013 року, коли в районі започаткували створення центру соціальної реабілітації дітей – інвалідів. Необхідність цього закладу важко переоцінити, адже поряд з нами ще багато дітей, які потребують не тільки нашого співчуття, а й серйозної допомоги спеціалістів центру, щоб адаптуватись до звичного нам життя, навчатись в звичайній школі, опановувати різні професії. Перші кроки для організаторів цього соціального закладу були надто важкими. Обмежене фінансування, відсутність обладнання, виконання ремонтних робіт, підбір персоналу… І тоді вирішили звернутись до меценатів нашого району. Серед перших, хто завітав на відведену нам територію в центральній районній лікарні і подав руку допомоги, був О.О. Чебан. Пізніше його приклад підтримали керівники підприємств, фермерських господарств, підприємці і небайдужі до дитячої долі люди.  Ось так, при сприянні керівників району та наших доброзичливців, спільними зусиллями вдалося створити сучасний центр соціальної реабілітації дітей – інвалідів.

CHeban4

Зараз у центрі обслуговуються діти з обмеженими можливостями віком  від 2 до 18 років. До речі, в районі на обліку знаходиться 87 дітей  з обмеженими можливостями, 45 з них минулого року пройшли реабілітацію в нашому закладі. Невеликий колектив намагається зробити все, щоб вихованці нашого закладу   відчули турботу про них, щоб наполеглива праця співробітників сприяла швидкій соціалізації дітей-інвалідів до звичного життя. Усією командою, виконуючи свій обов’язок, стараємось виправдати довір’я тих, хто нас підтримав, адже нам довірили особливу справу та особливих дітей.

Працівники центру, а також батьки дітей – інвалідів вдячні людям щирого серця, які допомагають у нелегкій справі. А особливі слова вдячності адресуємо нашому благодійнику, Олександру Олександровичу Чебану за поради, побажання та фінансову підтримку, які стали дуже важливими та корисними для нашого закладу, адже саме з його легкого поштовху ми розпочали свій нелегкий шлях до відкриття і зараз відчуваємо постійну підтримку.

Вікторія МЕДИЧЕНКО,

 директор центру соціальної реабілітації дітей – інвалідів Арбузинського району.

Завдяки фонду підтримки театру

Вперше я зустрівся з О.О. Чебаном в період його входження  на посаду голови правління  колгоспу імені Леніна, коли він знайомився з роботою сільського будинку культури. Він запитав, чого не вистачає для  культурно-масової роботи. Я відповів – апаратури для вокально-інструментального ансамблю. Незабаром ми отримали сучасне обладнання. Згодом Олександр Олександрович порадував молодь села трьома ігровими автоматами, а в 1992 – 1993 роках нам вдалося завдяки вже народному депутату О.О. Чебану значно обновити технічне обладнання не тільки нашого будинку культури, а й інших культурних закладів Арбузинського району. В 1993 році наш колектив отримав  звання «народного театру», яке присвоюється кращим постійно діючим театральним самодіяльним колективам.

Важко все село переживало втрату будинку культури після страшної пожежі 1994 року. Однак і в цей час ми не полишили розвиток театрального мистецтва. Нові вистави, нові ролі… В той час нашою сценою були майданчики на площі села, в мехзагоні і навіть  у виробничому корпусі тваринницької ферми, де глядачами стали доярки та скотарі. Часто виступали на всіх  культурно-масових заходах в селах сільської ради, району, брали участь в обласних і Всеукраїнських конкурсах театрального мистецтва.

У травні 1998 року дійшли згоди про створення громадської організації «Фонд підтримки театру», що дало стимул для розвитку художньої самодіяльності.

З 2002 року щорічно підписуємо договір з ПрАТ «Оберіг», яке вносить у фонд  розвитку самодіяльного мистецтва свій внесок. В свою чергу фонд зобов’язується використати надані кошти на підтримку культури, залучати до культурно-масових заходів односельчан. Така співпраця, навіть в такий складний час, надихає творчі колективи до активної діяльності.

В 2002 році в Семенівці було закінчено відбудову, а скоріше – реконструкцію приміщення будинку побуту в сучасний культурно-освітній заклад. Тепер є всі можливості для розвитку художньої самодіяльності, театрального мистецтва, організації гуртків і творчих колективів, концертів знаних в Україні артистів.

Протягом року колектив народного театру готує до показу нову виставу, яку щомісяця представляє глядачам. Однак, ми вважаємо, що головне наше покликання – це максимальне залучення односельчан до участі в самодіяльній творчості. В будинку культури плідно працює дитяча студія «Буратіно», яка об’єднує вихованців чотирьох вікових груп, також діють тематичні групи. Щодо масовості, лише один приклад, –  в новорічному концерті брали участь 94 учасника  художньої самодіяльності.

З останніх досягнень:  в 2014 році наш народний театр вдруге в своїй історії отримав гран- прі на Всеукраїнському конкурсі  самодіяльних колективів «від Гіпаніса – до Борисфена»; нещодавно наша вихованка Карина Діку, яка разом з учасниками студії «Буратіно» і при підтримці своїх сестричок, виборола першість в міжрайонному етапі обласного дитячого конкурсу «Квітка Прибужжя».

 М. Давиденко,

 директор Семенівського сільського будинку культури

Show Buttons
Hide Buttons