ІСТОРІЯ РАЙОНУ НА СТОРІНКАХ МІСЦЕВОЇ ПРЕСИ История

Продовження.

1974 рік. У січні в районному Будинку культури відбулося вручення урядових нагород за здобутки у землеробстві. Так, ордени Леніна вручені П. С. Адамському, І. Л. Годорожі, В. І. Селявіну. 137 працівників ланів одержали ордени і медалі Союзу РСР.

Газета за 2 лютого повідомила про звітний концерт аматорів сцени Арбузинщини у Миколаєві, присвячений 30-річчю визволення Миколаївщини від фашистів.

21 березня «Нове життя» було повністю присвячене 30-річчю визволення району від ворога.

Протягом року газета широко показує сівбу ярих культур, догляд за просапними, збирання врожаю, заготівлю кормів, роботу тваринників. Фотокореспондентом у редакції працює В. С. Дебелий з Новоселівки, на посаді заступника редактора – Ф. Д. Куц. Одночасно він викладає свій предмет у Арбузинській середній школі. Лінотипістами у друкарні працювали В. В. Базильчук, В. П. Старченко, М. О. Шарата, метранпажем – Л. В. Басараб, друкарями – П. В. Бонь, І. О. Чабан. Це люди, які безпосередньо були причетні до випуску газети.

У 1974 році збудовано 16-квартирний будинок, гастроном, приміщення суду в райцентрі, у Воєводському – школу, в Новокрасному – майстерню КПО, два чотириквартирних житлових будинки в Агрономії, адмінприміщення – в Садовому. На полях району працювало 123 зернових та 224 спеціальних комбайнів, 607 тракторів, в т. ч. 342 гусеничних, 390 автомашин. Населення одержувало 50431 екземпляр різних періодичних видань, в т. ч.  – 26404 газети. Комбікормовий завод, очолюваний М. Я. Омельченком, випустив за рік 14455 тонн комбікормів при плані 13500 тонн. Цього ж року Україна продала мільярд пудів зерна. Певний доробок в український коровай внесли й хлібороби Арбузинщини.

У 1974 році В. А. Манойленко поступає на навчання у Вищу партійну школу. Завідуючим відділом сільського господарства райгазети призначається А. М. Медвінський. Він організовує зустріч 10 кращих доярок району з доярками Доманівського району. Багато пише про сільське господарство, про хліборобів.

1975 рік. В роки, коли був редактором І. Г. Теплий, працівники редакції збудували власними силами спочатку два дерев’яні гаражі для автомашини і мотоцикла з коляскою. Згодом було споруджено капітальний гараж, в якому легко розміщались машина й мотоцикл. У 1975 році редакція одержала новенький УАЗ. До цього була у газетярів машина, строк експлуатації якої був перевищений. І все-таки нею ми їздили в колгоспи, радгоспи. «Берлагою» називали ту машину, шоферував на ній П. Ф. Хацкевич. Редактор І. Г. Теплий їздив у обком партії, в обласне управління по пресі, добиваючись нового транспорту. Іван Герасимович писав листи у Київ, Москву. Редактор добився свого. Москва задовільнила прохання районки. Новий УАЗ редакція одержала.

Тільки І. Г. Теплому не довелось довго їздити на цій машині в ранзі редактора. 15 квітня відбувся пленум райкому партії, на якому І. Г. Теплого обрано секретарем райкому КП України. 14 травня 1975 року на сесії районної ради обрано головою райвиконкому Д. І. Предоляка, який до цього був секретарем райкому партії. Сесія  звільнила з посади голови райвиконкому І. А. Ященка у зв’язку з переходом на іншу роботу.

Обов’язки редактора виконував з травня по липень Ф. Д. Куц. 17 липня газету підписав редактор П. І. Порадюк. Довгий час він їздив на роботу з Первомайська. До цього  працював відповідальним секретарем у первомайській газеті «Прибузький комунар».

З приходом П. І. Порадюка різко змінюється поліграфічне оформлення газети в кращий бік. Газета на передній план ставила політичні заклики й гасла, що кликали віддавати всі сили на боротьбу за світле майбутнє – комунізм. З переважної більшості публікацій було видно, що газета стала вихователем, повчальником в усіх сферах виробництва і життя. Під рубриками «ХХV з`їзду КПРС – гідну зустріч», «Плани партії – плани народу», іншими вміщуються матеріали на партійні теми, про досягнення трудівників села.

Сенсацією для всіх жителів району були газети, віддруковані у первомайській друкарні у три-чотири кольори. 29 листопада районка вийшла у вигляді тижневика у кольорі і була присвячена відкриттю ХVI Арбузинської партійної конференції.

В цей час стають популярними розвороти в газеті, присвячені колгоспам, промисловим підприємствам, організаціям під рубрикою «На передз`їздівській трудовій вахті».

18 вересня такий розворот мав назву «Комбікормовий завод стартує в 11-у п`ятирічку». На полосах газети виступили директор заводу М. Я. Омельченко, секретар парторганізації Б. Коверний, секретар комсомольської організації В. Розторгуєв, начальник цеха В. Ніколаєнко. Сторінки добре ілюстровані фотознімками. Газета повідомила зокрема, що завод за 8 місяців виготовив 17090 тонн комбікормів при річному плані 14500 тонн. Підприємство освоїло 9  видів комбікормів.

30 вересня в газеті розворот «Арбузинська селищна рада – Батьківщині, партії, народу!»

20 грудня районка на двох полосах пише про роботу будівельників АЕС під шапкою «Запалять сонце атомне – серця гарячі, руки трудові».

Входить у практику випуск в кольорі об’єднаних номерів газет арбузинської – «Нове життя», братської – «Перемога», доманівської – «Трибуна хлібороба».

1976 рік.  В лютому – березні відбулись ХХV з’їзд КП України та ХХV з’їзд КПРС. За 10 лютого «Нове життя» присвячене відкриттю форуму комуністів України. На першій сторінці – знімок з  делегата ХХV з’їзду КП України, завідуючої четвертою молочно-товарною фермою з колгоспу імені Леніна Є. Д. Щиглінської, її інтерв’ю, а також рапорт колективу птахоферми колгоспу імені ХХ з’їзду КПРС партійному форуму.

24 лютого виходить «Нове життя», присвячене відкриттю ХХV з`їзду КПРС. Делегатом цього форуму був перший секретар райкому партії О. Г. Полозюк.

Багато районка пише про будівництво АЕС. Зі своїми творами про атомну, її будівельників виступають в нашій газеті письменник А. Ярмульський, поет Д. Кремінь, редактор П. Порадюк. Під час жнив виходять щоденні спецвипуски «Нового життя». Газета повідомляє про здачу в дію першої черги Кавунівського елеватора.

У 1976 році здано в дію стадіон «Колос» в Арбузинці. Відбулась товариська зустріч ветеранів Київського «Динамо» і футболістів нашого району. На стадіоні крім спортивних змагань проводились культурно-масові заходи.

Велика група передовиків виробництва удостоєна нагород СРСР. Так, орденами Леніна нагороджено Ф. І. Майструка, Жовтневої Революції – Г. В. Мазаєва, В. Н. Цуренко, Трудового Червоного Прапора – 8. «Знак Пошани» – 42, Трудової Слави другого ступеня – 1, Трудової Слави третього ступеня – 14, медалями «За трудову доблесть» – 15, «За трудову відзнаку» – 14 осіб.

«Нам відповідають», «Слідами неопублікованих листів», «Газета допомогла», «Після виступу «НЖ», «Газета виступила. Що зроблено?» – ці рубрики свідчать про дієвість «Нового життя». Багатьом трудівникам, пенсіонерам газета допомагала в трудну хвилину.

Щомісяця редакція звітувала перед читачами: скільки одержано листів, опубліковано в газеті, скільки листів відправлено на розслідування, по них вжито заходів. Дійсно, листів приходило тоді багато. У місяць – 200-300. Частина їх використовувалась в огляді редакційної пошти.

В редакції працювали А. М. Ненько, В. О. Лівий, М. П. Пигида, М. А. Левченко, А. М. Медвінський, В. А. Гула, С. І. Порадюк, Є. І. Гула, В. Філоненко, В. Михайлик, шофером працював В. Г. Довгоп’ят, кур’єром-прибиральницею – Н. Г. Русова.

1977 рік. Газета широко висвітлює підготовку до 60-річчя Великого Жовтня. Другий секретар райкому партії А. Г. Зубенко публікує в газеті документальну повість «Йшла війна народна», письменники В. Казиханов – повість «Подвиг розвідника», А. Ярмульський – уривки з повісті «І заграє море», «Подорож до сяйва», «Акорди майбутнього реактора». Заступник редактора А. М. Ненько, відповідальний секретар С. І. Порадюк подали в газеті серію листів з відстаючого колгоспу імені Жовтневої революції.

15 вересня газета вийшла під шапкою «Є український мільярд пудів!» В номері чимало матеріалів, які розповідають про роботу хліборобів під час збирання хлібів. Внесок у державні засіки – 45434 тонни арбузинського зерна, а виробив район у 1977 році – 84057 тонн зерна.

Відбулась цього року зміна журналістських кадрів. Вибули з редакції А. М. Медвінський, В. Філоненко, В. Михайлик. Окремо скажу про А. М. Медвінського. Сім з половиною років він працював у нас в колективі. Виявилось, що він з 1968 року виконував інтернаціональний обов’язок на території Чехословаччини. Тоді про це не писали і не говорили. А нині називають це бойовими діями. Отже, А. М. Медвінський – учасник бойових дій на території Чехословаччини, він очолив районну раду воїнів-інтернаціоналістів.

В 1977 році на роботу в «Нове життя» прийняті В. І. Штанько, В. С. Максименко, А. Л. Єганов. Його дружина Н. І. Єганова на посту організатора-кореспондента районного радіомовлення замінила А. О. Прижигалінського, який крім основної своєї роботи писав до газети, робив фотознімки для публікацій в газеті.

Цього ж року колектив друкарні спіткала велика біда. Однієї осінньої ночі в друкарні сталася пожежа. Дещо змогли врятувати, та більшість матеріальних цінностей згоріла. Були збори поліграфістів і газетярів. У всіх стримані суворі обличчя. Були виступи- емоційні, обурливі, розпачливі. Директор друкарні Л. І. Порадюк,  заступник редактора газети  А.М. Ненько, редактор П. І. Порадюк запевнили всіх, що друкарня буде відбудована, буде придбано нову техніку, устаткування. А для цього всім треба добре потрудитись на відбудові друкарні. Через рік друкарня була відновлена, мала міцну матеріальну базу.

Після пожежі газета виходила регулярно, лінотипіст, метранпаж, коректор, відповідальний секретар тричі на тиждень їхали у Братське, а потім у Первомайськ набирати, вичитувати і друкувати районну газету «Нове життя». Жоден, номер районки не було зірвано.

1978 рік. 1 січня вийшов перший номер газети «Мирный атом» на будівництві ЮУ АЕС. Редактором газети став А. М. Ненько, який до цього працював заступником редактора райгазети «Нове життя».

В «Новому житті» за 5 січня 1978 року опубліковано Указ Президії Верховної Ради СРСР про нагородження групи передовиків орденами та медалями. Так, ордена Леніна удостоєно В. Я. Сенченка, ордена Жовтневої Революції – Г. Т. Даниленка, О. І. Ільченка, орденів Червоного Трудового Прапора – 12 осіб, «Знак Пошани» – 15, «Трудової Слави третього ступеня» – 16, «За трудовую доблесть» – 12, «За трудову відзнаку» – 14 осіб.

26 січня в газеті розміщено статтю Героя Соціалістичної Праці, робітника з радгоспу «Зелена поляна» М. Г. Соколенка «Коли агроном не робить погоди». Протягом року під рубрикою «Земля і люди» в «Новому житті» публікуються відгуки на статтю М. Г. Соколенка, йде ділова розмова про роль агронома у підвищенні родючості ниви, збільшенні врожайності сільгоспкультур.

18 лютого в газеті вміщено зобов’язання хліборобів радгоспу «Зелена поляна», в яких вони дали слово зібрати з кожного гектара по 50 центнерів зерна кукурудзи. А через рік, а точніше, 20 січня 1979 року, в статті «Історія одного почину» кореспондент А. Єганов піддав критиці керівництво, спеціалістів радгоспу «Зелена поляна», що вони не дотримали свого слова і зібрали з гектара не по 50 центнерів зерна, а тільки по 19,5 центнера. І це в той час, як кукурудзоводи «Комсомольця» взяли з гектара по 50 центнерів, семенчани – по 30,4, трудівники колгоспу імені Жданова – по 33 центнери зерна кукурудзи. Автор вказав на причини недобору зерна качанистої садівчанами.

У 1978 році закінчує навчання в Одеській вищій партійній школі В. А. Манойленко і повертається у колектив редакції. З’являються його статті, репортажі, кореспонденції.

На одному з пленумів райкому партії обирається другим секретарем М. П. Павлов. А. Г. Зубенка направляють директором у радгосп «Зелена поляна».

18 липня відбулась сесія районної ради, яка звільнила від обов’язків голови райвиконкому Д. І. Предоляка у зв’язку з переходом на іншу роботу. Головою райвиконкому обрано Г. І. Шепеля.

У 1978 році доярка К. Д. Поєдинкова надоїла у середньому від кожної корови по 4815 кг молока, Г. І. Кенюк – 4378, Н. М. Самойленко – 4082, А. Р. Івченко – 4067, М. І. Малета – 4058, В. К. Тереза – 4036 кг. Сім доярок подолали тритисячний рубіж.

1979 рік. «Нове життя» відводить багато місця висвітленню ходу будівництва Південно-Української АЕС. Готують ці матеріали в основному редактор «Мирного атома» А. Ненько та кореспондент О. Удовиченко.

Під час обробітку просапних, заготівлі ранніх кормів, збирання хліба газета переходить на щоденні випуски, в яких розповідає про кращих, піддає критиці відстаючих, пропагує передовий досвід.

Цього року опублікована художньо-документальна повість журналіста М. П. Пигиди «Маркове дитинство» – про дитячі роки М. Л. Кропивницького у Новокрасному. Переднє слово до повісті написав письменник М. К. Смоленчук. 1 травня в газеті надруковано поему-репортаж поета Дмитра Кременя «Південне сяйво» – про будівництво АЕС. Фантастичне оповідання «Пришельці» надіслав до газети Василь Орел.

З 13 жовтня вся газета присвячена піввіковому ювілею колгоспу «Україна». А 29 листопада у «Новому житті» вміщено репортаж про святкування 50-річчя колгоспу «Красный Октябрь».

Газета започаткувала тематичну сторінку «У колі сім`ї». Багато дописує до газети, ілюструючи своїми знімками на військово-патріотичну тему І. О. Безалтичний з Благодатного, а з Семенівки надсилає цікаві розповіді про селян пенсіонер І. В. Різун.

У 1979 році рекордного надою молока від корови досягла доярка К. І. Поєдинкова. Вона за рік одержала по 6251 кг молока від кожної корови. А доярка А. Р. Івченко мала по 5860 кг, Н. М. Самойленко – по 4257, Г. І. Кенюк – по 4248 кг молока від корови. Сім доярок одержали більш як по 3 тис. кг молока.

1980 рік. Газета друкує соціалістичні зобов’язання окремих колективів, господарств на весь рік, а також на честь 110-ї річниці з дня народження В. І. Леніна. Завідуючий відділом сільського господарства А. Л. Єганов багато пише про підготовку до весни, про хід зимівлі тваринництва, піднімає гострі проблеми. 26 січня він розповів про роботу цехів на молочно-товарній фермі колгоспу імені 50-річчя Жовтня, про індустріальну технологію вирощування кукурудзи.

Це був останній рік п’ятирічки, то ж чимало колективів рапортували про дострокове виконання планів п’яти років. В газеті за 29 січня такий рапорт з першої молочно-товарної ферми колгоспу «Україна». У травні А. Л. Єганов дає матеріал з четвертої ферми колгоспу імені Леніна, де при зобов’язанні 2050 тонн, вироблено за п’ять років 2270 тонн молока.

Цього року відбулись вибори у місцеві ради. До обласної ради обрані депутати Л. І. Бойко, М. С. Агарков, Г. А. Шепель, Т. А. Терещенко, В. Т. Ложковий.

Багато газета писала про підготовку до 35-річчя Перемоги над фашистами, 9 травня вийшов святковий номер «Нового життя». На першій сторінці вміщено знімок з І. Ф. Тимченка, який розповідає учням Арбузинської школи № 2 про бої на Малій землі.

29 травня засновано районний клуб доярок-тритисячниць. До його складу ввійшло 37 доярок. Обрано раду районного клубу з семи членів, очолила раду доярка О. І. Коваленко.

1981 рік.  Влітку відбулась зміна  у керівництві редакції. У зв’язку з призначення П. І. Порадюка на посаду відповідального секретаря редакції газети «Южная правда», бюро райкому партії рекомендувало обкому партії затвердити на посаді редактора Арбузинської районної газети «Нове життя» А.М. Ненька. В липні 1981 року він приступив до виконання своїх повноважень, був обраний депутатом районної ради та членом бюро райкому партії.

1982 рік. В травні відбувся Пленум ЦК КПРС, який прийняв продовольчу програму СРСР на період до 1990 року.

20 червня пройшли вибори у місцеві ради. Депутатами обласної ради обрані Л. І. Бойко, В. Т. Ложковий, Т. А. Степанова, М. С. Агарков, М. Я. Омельченко. В районну раду обрано 80 депутатів, в т. ч. – 39 жінок, 41 – безпартійний, 34 – колгоспники. Вперше обрано депутатами 41 особу. До сільських та селищних рад обрано 289 депутатів, в т. ч.  – 144 жінки, 180 – безпартійних, 165 – колгоспників, 63 – робітники.

2 липня відбулась перша сесія районної ради. Головою ради обрано М. Я. Омельченка, який до цього був директором комбікормового заводу.

Згідно з рішенням травневого пленуму ЦК КПРС, при райкомі партії створено відділ сільського господарства, завідуючим призначено В. І. Авілова. Рубрики «Продовольча програма – справа всенародна», «Продовольча програма – турбота молодих» майже в кожному номері газети.

Журналіст М. П. Пигида організував серію подач під рубрикою «Польова лабораторія «НЖ» – досліджуємо резерви підвищення урожайності». Під рубрикою «Ювілейна експедиція «НЖ», «Твоя п`ятирічка – твоя висота» публікувались матеріали, присвячені 60-річчю СРСР.

13 листопада 1982 газета повідомила про смерть Л. І. Брежнєва. 16 листопада «Нове життя» сповіщає, що на Пленумі ЦК КПРС обрано Генеральним секретарем ЦК Ю. В. Андропова.

«Приймай, Вітчизно, наш перший блок – мільйонник» – така шапка на першій полосі «Нового життя» за 22 грудня. Саме в День енергетика на АЕС введено в дію перший блок.

В кінці року на посаду завідуючої відділом листів і масової роботи прийнято Л. С. Саківську, яка в 70-х роках працювала коректором в нашій газеті.

1983 рік. З ініціативи голови райвиконкому М. Я. Омельченка у 1983 році започаткувались традиційні щомісячні ярмарки в Арбузинці. З усіх колгоспів, радгоспів привозили продукти сільського господарства, продовольчі товари: поросят, курчат, – на ярмарку йшла жвава торгівля. Свої товари вивозили магазини, харчосмакова фабрика та інші організації.

Завідуюча відділом листів та масової роботи Л. С. Саківська багато пише про фронтовиків. В газеті відкриваються рубрики «Землянка», «Клуб фронтових друзів», «До 40-річчя Перемоги» та інші. Так, в газеті за 8 березня  вміщено матеріал «Долі жіночі», в якому автор Л. С. Саківська розповіла про нелегкий бойовий шлях фронтовичок Г. І. Шуракової, М. Т. Іонової, В. О. Кузнєцової, В. Ю. Грабчук.

16 березня відбувся пленум райкому партії. У зв’язку з переходом на господарську роботу пленум звільнив М. П. Павлова від обов’язків другого секретаря і обрав на посаду А. А. Горбача, який до цього працював головою у колгоспі імені ХХ з’їзду КПРС.

22 жовтня газета повідомила, що перший енергоблок АЕС виведено на проектну потужність – мільйон кіловат.

В «Новому житті» регулярно вміщуються тематичні сторінки «Голос депутата», «Меридіан», «Катюша», «Моя міліція», «Соняшник» та інші.

В першій половині кожного місяця в «Новому житті» вміщуються таблиці про виконання планів виробництва і продажу тваринницької продукції, про заготівлю у населення лишків сільгосппродукції, зведення про якість молока та списки тваринників, які добились за місяць найвищих показників.

У 1983 році 37 доярок одержали від корови 3 тисячі і більше кг молока. Найвищий показник  у В. М. Воробйової – 3820 кг, у М. М. Малети – 3815 кг.

Газета публікує повість Л. Куліченка «Чуже обличчя».

1984 рік. 14 лютого «Нове життя» сповіщає про смерть Ю. В. Андропова, а 16 лютого – про обрання Генеральним секретарем ЦК КПРС К. У. Черненка і про похорон на Красній площі Ю. В. Андропова.

25 лютого відбувся районний зліт механізаторів, на якому створено районну раду керівників механізаторських колективів, головою якої обрано О. Г. Пигиду – начальника мехзагону з колгоспу «Жовтневі сходи».

Багато пише газета про 40-річчя визволення району від фашистів, яке відзначалось 22 березня. На ювілей прибули ветерани 93-ої стрілецької дивізії та 96-ої танкової бригади. Для них була організована зустріч у Арбузинці, Костянтинівці. Визволителі взяли участь в урочистому засіданні, яке відбулося в Арбузинці, а також при відкритті пам’ятного знаку біля Південного Бугу поблизу Костянтинівки.

9 травня вийшла газета, присвячена Дню Перемоги. Розворот під шапкою «Твій подвиг, народе, безсмертний, пребуде в віках». Вміщено розповіді Л. Саківської про воїнів Вітчизняної війни, зарисовку «Солдатський кисет» В. Манойленка, фотознімки з учасників війни. На четвертій сторінці – репортаж кореспондента «НЖ» Л. Шундяк про театралізоване свято на стадіоні «Колос», присвячене ратному й трудовому подвигу радянського народу.

13 червня у колгоспі імені Жовтневої революції відбувся районний семінар з питання підготовки і проведення жнив. Це був останній районний семінар, в якому взяв участь перший секретар райкому партії О. Г. Полозюк.

Під час жнив газета виходила щодня, широко висвітлюючи косовицю і обмолот хлібів, продаж зерна державі, очищення посівного матеріалу, скиртування соломи, підготовку грунту під озимі. Вперше в Арбузинці, на стадіоні «Колос», під керівництвом другого секретаря райкому партії А. А. Горбача, організовано районне свято врожаю.

22 вересня 1984 року газета друкує Указ про нагородження орденами та медалями СРСР робітників, які найбільше відзначились на спорудженні першого енергоблоку АЕС. Орденом Жовтневої Революції нагороджено Г. В. Сосєденка, орденів Трудового Червоного Прапора удостоєно – 7 осіб, «Дружби народів» – 2, «Знак пошани» – 24, Трудової Слави другого ступеня – 2. Трудової Слави третього ступеня – 21, медалей «За трудову доблесть» – 28, «За трудову відзнаку» – 35 осіб. Нагороди були вручені 27 вересня першим секретарем обкому партії Л. Г. Шараєвим.

У вересні 1984 року на роботу в редакцію прийнято Л. І. Ніколайко. Людмила Іванівна приїхала в Арбузинку з Донецької області, там вона працювала у райгазеті «Зоря Приазов`я». Закінчивши факультет журналістики Ростовського державного університету, Л. І. Ніколайко працювала кореспондентом-організатором районного радіомовлення, коректором, кореспондентом, завідуючою відділом листів та масової роботи районної газети.

Приїхала Л. І. Ніколайко на Арбузинщину, бо її чоловік, Олег Миколайович, родом з Воєводського. Маючи багатий журналістський стаж, Людмила Іванівна з перших днів зарекомендувала себе як здібний газетяр, професійний організатор масової роботи в редакції.

18 жовтня «Нове життя» сповістило про смерть першого секретаря райкому партії О. Г. Полозюка. На 55-му році обірвалось життя людини, яка багато зробила для зміцнення економіки району, дисципліни керівного складу. Заслуга О. Г. Полозюка у реконструкції центральної площі Арбузинки, спорудженні меморіального комплексу загиблим, стадіону «Колос».

23 листопада1984 року відбувся пленум райкому партії. Першим секретарем райкому обрано А. А. Горбача, другим – М. І. Тульського, який до цього працював секретарем парткому будівництва АЕС.

1985 рік.  9 січня  в газеті – репортаж з мітинга на Південно-Українській АЕС, з нагоди введення в дію другого енергоблоку.

В лютому відбулись вибори до місцевих рад. У Верховну Раду Української РСР обрано бригадира з будівництва АЕС Г. І. Чернікову, в обласну раду – Л. І. Андросова з Новокрасного, Р. Й. Басаманову з Агрономії, О. В. Семенюк з Семенівки, М. Я. Омельченка з  Арбузинки, В. А. Деде, С. В. Касьянова з будівництва АЕС, у районну раду – 85 делегатів.

12 березня 1985 року в газеті – повідомлення про смерть К. У. Черненка. Пленум обирає Генеральним секретарем ЦК КПРС М. С. Горбачова.

В травні партія та уряд приймають постанову про боротьбу з пияцтвом, в районі обмежується продаж спиртного. В газеті запроваджується рубрика «Витверезник Хоми Припарки».

7 вересня на стадіоні «Колос», в Арбузинці, виступили артисти з Москви, Ленінграда, Києва, інших міст. Серед них – Софія Ротару, Юрій Гуляєв, Сергій Захаров, диктор ЦТ Валентина Леонтьєва.

5 листопада газета вмістила список нагороджених орденами та медалями Союзу РСР, які найбільше відзначились на спорудженні другого енергоблоку АЕС. Орденів Леніна удостоєно М. В. Хомутовського, Жовтневої революції – В. Ф. Щура, Трудового Червоного Прапора – 10 осіб, Дружби народів – 8, «Знак Пошани» – 24, Трудової Слави другого ступеня – 6, Трудової Слави третього ступеня – 18, медалей «За трудову доблесть» – 39, «За трудову відзнаку» – 42 особи.

ХХ районна партійна конференція відбулась 23 листопада 1985 року в Агрономії.

1986 рік в «Новому житті» проходив під девізом гідної зустрічі ХХVII з`їзду КПРС, втілення в життя його накреслень, перебудови економіки.

25 лютого вийшов кольоровий  подвійний номер газети, присвячений початку роботи з’їзду партії, де делегатом від району був директор Південно-Української АЕС В. П. Фукс.

В лютому в редакції починає працювати Ю. А. Кіпер. Крім матеріалів на сільськогосподарську тематику, публікує гуморески, сатиричні мініатюри, байки. Він підготував першоквітневу «Сторінку сміху».

З метою обміну досвідом за відрядженням райкому партії Юрій Антонович двічі побував у Героя Соціалістичної праці О. Н. Парубка і подав серію матеріалів про вирощування високих врожаїв цукрових буряків. Перу Ю. А. Кіпера належать матеріали про  передовий досвід тракторної бригади двічі Героя Соціалістичної Праці О. В. Гіталова.

5 травня в редакції відбулись збори, присвячені Дню преси. З доповіддю виступив редактор «Нового життя» А. М. Ненько. Грамоти райкому партії, районної ради вручені сількорам О. Безалтичному, М. О. Дзудзелу, журналістам Л. І. Ніколайко, поліграфісту В. Д. Мягкій. Медалі «Ветеран труда» вручені заступнику редактора В. А. Манойленку, відповідальному секретарю редакції М. П. Пигиді, кореспонденту-організатору районного радіомовлення М. Г. Онищенко.

Постійне місце в газеті знаходять рубрики, тематичні сторінки «Хліборобська зміна», «За ефективну працю і здоровий побут», «Наш друг – Держстрах», «Меридіан», «Служба дієвості», «В колі сім`ї», «Знай закон», «Південно-Українська АЕС: літопис будівництва», «Екран безгосподарності» та інші.

В липні ордена Леніна удостоєна свинарка К. С. Міщенко, Жовтневої Революції -механізатор М. Є. Ненько, орденами Трудового Червоного Прапора нагороджені 5 осіб, «Дружби народів» – 3, «Знак пошани» – 6, Трудової Слави другого ступеня – 1, Трудової Слави третього ступеня – 6, медалями «За трудовую доблесть» – 14, «За трудову відзнаку» – 14 осіб.

У квітні вся країна, весь світ дізнались про трагедію на Чорнобильській АЕС. Відгукнулась на цю біду і районка. Колектив редакції відрахував свої кошти чорнобильцям, вміщувались списки людей, котрі переказували гроші на ліквідацію аварії та людям, які постраждали від неї. Влітку робітники райагробуду їдуть будувати житло для чорнобильців. в зону ліквідації аварії направляються водії бетоновозів, медики, працівники громадського харчування. 19 вересня в газеті вміщено сторінку «Дорога на Чорнобиль», в якій розповідається про людей нашого району, котрі побували у небезпечній зоні, працювали на ліквідації наслідків аварії.

На одному із своїх засідань райвиконком приймає рішення «Про незадовільне реагування окремих керівників на матеріали «Екрану безгосподарності» в «Новому житті», в якому піддається критиці ряд голів колгоспів, керівників організацій, їх зобов`язано в десятиденний термін дати відповіді редакції про вжиття заходів по критичному виступу газети. Ініціатива прийняття такого рішення належала голові райвиконкому М. Я. Омельченку.  Наслідки цього рішення не примусили довго чекати. Почали надходити відповіді. Ділові, принципові. В газеті з’явились цілі сторінки «Дієвість виступів». Жоден критичний матеріал не залишався без реагування.

Нові рубрики, цікаві тематичні сторінки – ініціатива редактора газети А. М. Ненька. Він не тільки запроваджував їх, а й багато писав матеріалів, організовував сторінки-розвороти. Запровадив цікаву рубрику «Репортер», яку в основному вів сам.

У жовтні ряд вчителів району були відзначені урядовими нагородами. Так, орден Трудового Червоного Прапора одержали Н. І. Богайчук, «Знак Пошани» – К. В. Предоляк, Трудової Слави третього ступеня – А. П. Козявкіна, медаль «За трудовую доблесть» – В. Т. Вицина.

1987 рік.   Пленум райкому партії, який відбувся 6 березня 1987 року, звільнив з посади другого секретаря М. І. Тульського у зв’язку з призначенням його парторгом ЦК КПРС на Южно-Українській АЕС і обранням секретарем парткому станції. Другим секретарем пленум обрав В. Ю. Палія. А через 7 місяців його було звільнено з цієї поcади, другим секретарем райкому партії пленум обирає О. Г. Симоненко, а секретарем – С. І. Полупана.

В газеті цього року переважають матеріали по гідній зустрічі 70-річчя Великого Жовтня. Друкуються, зокрема,  повість «Заграва над степом», розповіді про історію Арбузинки, Костянтинівки. Постійне місце зайняли сторінки «Трудові колективи на марші перебудови». Це розповіді про те, як колгоспи готуються до 70-річчя Жовтня.  «Діалог», «П`єдестал», «Кадри – основа інтенсифікації», «Дозорість», «Служба дієвості», «Ветеран», «Рідна природа», «Ровесник» – ці та інші сторінки завоювали авторитет у читачів. За ініціативи редактора почали виходити суботні номери «Нового життя» в кольорі.

Цікаві інформації вміщувались під рубрикою «Від суботи до суботи». У розворотах йшла мова про трудові колективи, які добивались високих результатів у труді. На четвертій сторінці вміщувались кросворди, жартівливі загадки, сатирично-оздоровчий масаж (СОМ), витверезник Хоми Припарки, екран безгосподарності та інші.

За традицією, у серпні в Арбузинці було проведено виставку квітів. Щоразу газета писала про неї, називала переможців. Та цього року з’явилась стаття В. А. Манойленка «Ціна купленого гладіолуса», в якій автор піддає критиці організацію таких виставок. Адже експозиції на виставці робились із квітів, куплених на базарі. А чому б, пропонує автор, не розбивати і не вирощувати клумби квітів в центрі Арбузинки, біля організацій, дворів, а потім організувати огляд їх і присуджувати місця кращим квітникарям?

Із 5 вересня на четвертій сторінці «Нового життя» з`явилась рубрика «Над випуском цього номера працювали». Тут називались прізвища чергового, коректора, лінотипіста, монтажиста. В грудні ця рубрика зникає з газети.

17 вересня в «Новому житті» вміщено звіт про святкування 207-х роковин селища Арбузинка.

В листопаді А. М. Ненька, за рішенням бюро райкому партії, призначено редактором новоствореної газети «Энергетик» в колективі Южно-Української атомної електростанції. Обов’язки редактора виконує В. А. Манойленко.

29 листопада відбулась сесія районної ради. У зв’язку з поданою заявою, яка мотивується переходом на іншу роботу, сесія звільнила М. Я. Омельченка від обов’язків голови райвиконкому. На цю посаду сесія обрала В. В. Салютіна. М. Я. Омельченко очолив колгосп «Україна».

У 1987 році район зібрав високий врожай зернових. Кожен гектар видав по 37,5 центнерів зерна. В «Комсомольці» зібрано 42,7 центнерів зернових.

1988 рік.   9 січня  року при редакції відкривається громадська приймальня. В ній з 9 до 17 години чергують І. О. Брашеван, І. Ф. Вербицький, Ф. Д. Куц, П. М. Філашкін.  Активно дописують до газети Л. Бобров, Г. Голєв, Б. Чумаченко.

Завідуюча відділом листів масової роботи Л. Ніколайко організовує круглі столи, служби ділових зустрічей. Так, 19 січня в газеті вміщено звіт про зустріч за круглим столом зв’язківців району, під час якої піднімались проблеми райвузла зв’язку, називались шляхи покращення роботи цього підприємства. Цікаві сторінки під цією рубрикою «Від рядового до директора» про роботу (КПО), «Бути партнерами хліборобів не на словах, а на ділі» (райсільгосптехніка), «Далекі села: перспектива розвитку і проблеми» та інші.

Ю. А. Кіпер організовує прес-конференції серед керівників, спеціалістів АПК. Так, в газеті вміщено розворот «Підрядна організація праці – головний важіль перебудови економіки», «Оренда – головний рушій підряду» та ін.

Певний період працює в редакції В. Бальбот. Вона писала, зокрема, про виробничників.

Цікаву першоквітневу добірку підготував Ю. А. Кіпер. Тут його гумореска «Сміхотерапія», байка-жарт «Жіноча логіка» та декілька сатиричних мініатюр.

Від району в роботі III Всесоюзного з’їзду колгоспників у Москві взяв участь шофер з колгоспу імені ХХ з’їзду КПРС І. Ф. Пахаленко. По приїзді з Москви він провів зустрічі в трудових колективах і розповів про колгоспний форум.

У червні в Москві відбулась ХIХ Всесоюзна партійна конференція. В газеті, під рубриками «Назустріч ХIХ партконференції», «План трьох років – достроково!» йшло всенародне обговорення Тез ЦК КПРС до партійної конференції. Делегат цієї конференції М. В. Хомутовський з будівництва  ЮУ АЕС побував у колгоспах, у робітничих колективах і розповів про конференцію, які документи прийнято на ній.

Під рубриками «Твоє місце в перебудові», «Подвижники перебудови» та інших вміщено матеріали про кращих людей району, про зміни в економіці, соціальній сфері, культурному житті.

В газетах за 28, 30 липня, 2, 16, 25, 27 серпня, 17, 20, 22 вересня публікується документальна повість М. Т. Сивобородька «Це наша з тобою біографія».

7 серпня на стадіоні «Колос» відбулося свято врожаю. Гектар району видав по 37,1 цнт. зерна, озима пшениця – по 41,2, ярий ячмінь – 30,8, горох – по 24,3. Валовий збір – 108 тисяч тонн зерна, здано державі – 47685 тонн.

18 серпня газета вмістила розповідь про орендаторів з «України» В. Г. Рюта та А. І. Бесараба. В районі на оренді працює 1886 трудівників.

18 листопада у Палаці енергетиків м. Южноукраїнська відбулась ХХI районна партійна конференція. Районна  партійна органзація налічувала тоді в своїх рядах 3231 комуніста та 148 кандидатів у члени КПРС.

У грудні в Вірменії стався землетрус. Під рубрикою «Наша біль і тривога» в газеті за 10, 13, 15, 17, 20, 22, 29 грудня вміщується інформація про збір коштів, одягу для потерпілих від землетрусу.

Відповідальним секретарем редакції з квітня 1988 року працює Н. В. Шишка. В. Г. Поплавський, проробивши в районній газеті «Нове життя» п`ять років, переходить працювати у райком КПУ.

1989 рік.  В січні – лютому 1989 року в «Новому житті» публікуються повідомлення про матеріальну підтримку потерпілих від землетрусу, про добровольців, котрі виявили бажання поїхати на відбудову зруйнованого міста.

До 175-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка в газеті друкується нарис-подорож Йосипа Струка «До Канева, на зустріч з Кобзарем».

Перебудова, оголошена Горбачовим, торкнулась і виробничої системи. То ж вибори депутатів проходили по-новому. В районі за 25 лютого на другій сторінці – шапка «За кого віддано голоси». Вміщені фотознімки, біографії трьох кандидатів у народні депутати СРСР. На одне депутатське місце по Миколаївському національному територіальному округу № 52 претендували кандидати В. Г. Погорєлов та З. І. Папушева, по Первомайському територіальному виборчому округу № 496 – М. С. Пічужкін. Відбулися в Арбузинці зустрічі з кандидатами, публікувались в газеті передвиборні програми кандидатів у депутати.

30 березня «Нове життя» повідомило підсумки виборів. По виборчому округу № 496 обрано М. С. Пічужкіна, а по № 52 – В. Г. Погорєлова.

З серпня Ю. А. Кіпер підготував сторінку «Далог: гласність перебудови» – про загальні збори в першому відділку колгоспу «Україна».  В ті роки практикувались зустрічі керівників району з жителями населених пунктів. Газета подавала звіти про ці зустрічі. Під рубрикою «Перебудова і ми» в газеті за 5 жовтня, напередодні нового навчального року в політосвіті подано круглий стіл з пропагандистами. Резонанс викликав рейд, організований О. М. Севастьяновою і вміщений в «Новому житті» за 10 жовтня під заголовком «На кому шапка горить».

Наведені вище приклади свідчать, що газета втручалась в усі сфери життя, давала багато критичних матеріалів, стояла на захисті трудівників села, висвітлювала роботу райкому партії, райвиконкому, районних служб, піддавала їх діяльність широкій гласності і невипадково в ті роки тираж районки склав 7 тисяч екземплярів. Люди побачили в газеті захисника їх інтересів. Сторінки «Трибуна читача», «Служба дієвості» сприяли цьому.

14 грудня відбулась установча конференція районного агропромислового об’єднання (РАПО). На демократичній основі, із трьох кандидатур, головою РАПО, начальником управління сільського господарства райвиконкому було обрано В. Ф. Скрипника, Л. Г. Слівінський пішов на заслужений відпочинок.

У 1989 році колгоспи та радгоспи району одержали 15 мільйонів прибутку. На той час це був високий результат. Рентабельність сільськогосподарського виробництва склала 30%. 37 колективів працювали на оренді.  За рік введено в дію 12 будинків для спеціалістів, 35 – індивідуальними забудовниками, 53 – для переселенців. Здано в експлуатацію корпус СПТУ – 39 на 480 місць, дитячі садки у колгоспах імені Жовтневої Революції, імені Калініна, багато об’єктів соцкультпобуту та житла у м. Южноукраїнську.  Дорожники проклали 15 км доріг з твердим покриттям. Госпспособом у селах споруджено 25 км асфальтних доріг. Цього ж року завершено будівництво приміщення райвузлу зв’язку, розширено АТС на 50 номерів у с. Воєводське, обладнано зв’язок на 50 номерів у с. Новогригорівка.

У 1989 році введено в дію третій енергоблок Південно-Української АЕС. В цей час по всій країні, в т. ч.  і в нашій області йшла хвиля протесту проти будівництва АЕС, у зв’язку з чорнобильською трагедією у 1986 році. Мітинги-протести «зелених», інтелегенції пройшли і в Южноукраїнську, навколишніх містах, селах.

Проти розширення потужності Південно-Української АЕС (за планом мало бути шість енергоблоків) виступав обком партії, особисто перший секретар обласного комітету Л. Г. Шараєв. Резолюції протестів з мітингів у Миколаєві, Вознесенську, Первомайську, селах області направлялись до Москви, до Києва. Приїздили комісії, перевіряли надійність роботи енергоблоків, радіаційну обстановку, писали протоколи. В кінцевому рахунку державна комісія з питань охорони навколишнього середовища зробила висновок, що дальше розширення ЮУ АЕС може негативно вплинути на життєдіяльність всього південного регіону.

В липні 1990 року в м. Москві відбувся ХХVIII з’їзд КПРС. Делегатом на ньому був від комуністів Арбузинщини свинар з колгоспу імені Жовтневої Революції В. Ф. Горбенко.

Починаючи з січня цього року, газета друкує матеріали про роботу парторганізацій, партгруп, про окремих комуністів у світлі вимог перебудови.

На знімках: під час відкриття школи в Агрономії.

 

Show Buttons
Hide Buttons