РІДНА ШКОЛА – СВІТ ДИТИНСТВА І ВЕЛИКИХ МРІЙ История

У кожної людини є своя маленька Батьківщина – це те місце, в якому ти народився і живеш. Село Кавуни розташоване на півдні України в північній частині Миколаївської області і входить до складу Арбузинського району. Розташоване село на відстані 4 км на захід від районного центру і засноване в 1910 році. Щодо дивної назви села ходить багато легенд, а одна з них така: коли село не було забудоване, а навкруги були поля, на яких дуже добре родили кавуни, то люди, проїжджаючи мимо, із захопленням та здивуванням вигукували: «Кавуни!» Це і стало основою для створення назви селища.

Історія заселення села повністю пов’язана з історією будівництва Південної залізниці. Кавунівська залізнична станція була остаточно збудована на Південній залізниці у 1865 році . Під час війни залізниця використовувалась для перевезень різних військових вантажів. Коли була збудована залізниця, люди, які працювали на ній, почали будувати поруч собі житло, збільшуючи таким чином розміри села, і незабаром з’явилася вулиця Привокзальна, а потім за нею вулиця Мічуріна та інші.

Площа села Кавуни – 92га, 398 дворів, населення 1002 чоловіка. В різні часи люди з сіл Любоіванівка, Садове, Новомихайлівка, Виноградний Яр, Зелена Поляна переселялися на Кавуни в пошуках кращої долі, тому що Кавуни – це великий промисловий центр.

У 1949 році діти села Кавуни ходили до школи за 4 км. в Арбузинську початкову школу № 4. У 1950 році постало питання про відкриття у селі школи, і в 1951 році відкрили початкову школу на території МТС.

В одному з будинків виділили одну кімнату і коридорчик. Були класи-комплекти І-ІІІ та ІІ-IV. Всього учнів було 29. Заняття проходило в дві зміни. І хоча відчувалися труднощі з підручниками , зошитами, іншим приладдям, учні школи охоче йшли до своєї школи, добре оволодівали математикою, читанням, навчалися каліграфічно писати. Першими вчителями у школі були Дроздова Надія Василівна , Пишеніна Галина Лаврентіївна, Красова Тамара Григорівна. Це були шановані в селі люди. До них тягнулася не тільки малеча, а й дорослі.

Зараз Галина Лаврентіївна Пишеніна (тепер Рожкова) знаходиться на заслуженому відпочинку, має 4 онуків та 2 правнуків, яким дарує тепло своєї душі, проживає в селі Кавуни. Тамара Григорівна Красова (тепер Мороз) після завершення своє трудової діяльності переїхала на постійне місце проживання до Миколаєва, допомагає донці виховувати 2 чудових доньок. Дроздова Надія Василівна до останніх своїх днів проживала в рідних Кавунах.

У 1954 році життя поступово нормалізовувалося , збільшувалась кількість мешканців села, разом з тим збільшилась і кількість дітей шкільного віку. Приміщення школи виявилося замалим , тому постало питання про додатковий клас . На цій же території (МТС) школі виділили друге приміщення: тепер це було два класи і коридор (приміщення було в аварійному стані). Учнів було більше сорока. Залишився один клас-комплект І і ІІІ, а ІІ і IV класи працювали окремо. Дітей навчали троє вчителів – Дроздова Надія Василівна, Красова Тамара Григорівна і Пишеніна Галина Лаврентівна.

У 1961 році школі виділили приміщення на територію підприємства «Ефіролія». В той час у школі вже навчалося 68 учнів, учительський колектив теж збільшувався. Класи були окремі. Це вже була справжня початкова школа.

До колективу вчителів приєдналася Колюх Надія Тимофіївна (пізніше Пинтій), яка працювала в Кавунівській школі більше 30 років. В Кавунах зустріла своє кохання, одружилася, разом з чоловіком виховала двох синів та десятки учнів. І сьогодні Надія Тимофіївна не бачить свого життя без школи, вона бажаний гість в педагогічному колективі.

В 60-70-ті роки ХХ століття село перетворювалося в промислове селище. З’явилися такі підприємства як «Хлібна база № 76», Арбузинський комбікормовий завод, паливний склад, «Сільгоспхімія», структурні підрозділи Одеської залізниці. Збільшилась кількість мешканців села. Початкова школа не могла надати базової освіти , тому постало питання про будівництво нової школи , яка б могла прийняти до 150 дітей.

Новий корпус школи було збудовано в 1971 році (будівництво тривало 10 років: з 1960 по 1971 роки) з обсягом прийому школою 180 учнів. Всі жителі села були раді новій школі, яку відкрили першого вересня 1971 року. Першим директором школи був призначений Лихіцький Іван Михайлович. Під його керівництвом у школі працювало 16 вчителів, які навчали 108 учнів. Почали прцювати групи продовженого дня, в яких здійснювався навчально-виховний процес з учнями 1-8 класів, працювало 6 гуртків та спортивні секції, заняття яких проходило в чудовому спортивному залі та на спортмайданчику. Обладнано 4 кабінети: фізики , математики, історії , рорсійської мови та літератури.

Першими вчителями були: Дроздова Надія Василівна, Пишеніна Галина Лаврентіївна, Колюх Надія Тимофіївна, Красова Тамара Григорівна (вчителі початкових класів), Чулакова Галина Антонівна (вчитель фізики), Недавній Василь Савелійович (вчитель математики), Суховій А. П. (вчитель української мови), Сидоряка Марія Петрівна (вчитель російської мови), Бойко К.Т. (вчитель біології), Петренко Надія Олексіївна (вчитель іноземної мови), Федоров Олександр Михайлович (вчитель фізичного виховання), Ткаченко Н.К. (піонервожата).

У 1975 році школу очолив Ткаченко Микола Йосипович. На цей час в школі навчалось 132 учні, було обладнано 6 кабінетів: до вже діючих добавився кабінет хімії та біології та кабінет української мови та літератури. Змістовно проводили уроки Дроздова Надія Василівна, Мороз Тамара Григорівна, Петренко Надія Олексіївна, Пишеніна Галина Лаврентіївна, Будіна Світлана Сергіївна, що сприяло підвищенню рівня навчання учнів: 16 учнів школи закінчили навчальний рік з відзнаками, 11-ти учням присвоєно І юнацький спортивний розряд з баскетболу, а 8-ми учням – ІІ розряд.

У 1979 році педагогічний колектив очолила Будіна Світлана Сергіївна. В школі працювало 17 вчителів , до першого класу було зараховано 23 учні. Загалом в школі навчалося 147 учнів, 40 учнів закінчили навчальний рік з Похвальними листами та грамотами. В цей час було обладнано новими меблями 4 кабінети : закуплено таблиці , карти , дидактичні матеріали, придбано меблі та посуд в шкільну їдальню, побудовано будинок для вчителів школи. Високих результатів в районних конкурсах досягли театральний колектив (керівник Федоров Олександр Михайлович), колектив бальних танців «Веселка» (керівник Тацько О.В.), вихованці спортивних секцій (керівник Петренко Валерій Михайлович). За вагомий внесок в справу виховання підростаючого покоління були відзначена Знаком «Відмінник народної освіти УРСР» Будіна Світлана Сергіївна, грамотою Міністерства освіти УРСР Каліванов Борис Тимофійович.

В цей час велика увага приділялась військово-патріотичному вихованню учнів. Було оформлено куточок Бойової слави , краєзнавчий куточок, здійснено екскурсійні поїздки і походи місцями бойової слави в міста-герої Київ, Одесу, Севастополь.

Детальніше про Кавунівську школу на сайті: http://www.kavuny-school.edukit.mk.ua/informaciya_pro_zaklad/istoriya/

Show Buttons
Hide Buttons