РОДНАЯ СТОРОНА. Фрагменты истории Побужья История

ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА ВІДКРИВАЄ ТАЄМНИЦІ ПОБУЖЖЯ

Виявляється, що кілька кілометрів берегів Південного Бугу, від Костянтинівки і до споруд Ташлицької ГАЕС, що входить до складу Южно-Українського енергетичного комплексу, зберігають в собі таємниці більше 20 цінних для історії і культури місць. Люди з давніх  давен жили на берегах  Південного Бугу, боронили державні рубежі, слугували великій українській ідентичності Запорізькій Січі, створювали перші поселення, які й збереглися на Побужжі до наших часів.

Зараз, завдяки всесвітній павутині Інтернету, можна дізнатись багато цікавого про нашу минувшину. І сьогодні пропонуємо читачам познайомитися з матеріалами досліджень міжвідомчої групи Міністерства культури і туризму України, яка досліджувала бузькі береги поблизу Южноукраїнська у червні 2006 року.

Повністю звіт опублікований  на офіційному інформаційному ресурсі Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури та туризму України «Спадщина» (www.spadshina.org.ua)

Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького

За дорученням Міністерства культури і туризму України, міжвідомча група фахівців  під керівництвом  наукового співробітника НДІ пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України, члена Національної спілки архітекторів України, дійсного члена ІКОМОС В. О. Ленченка, до якої входили фахівці Інтитуту археології НАНУ, НДІ пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України, Зоологічного музею Київського національного університету ім. Тараса Шевченка провела обстеження та фотофіксацію пам’ятки місцевого значення “Історичний ландшафт центру Буго-Ґардівської паланки Війська Запорізького”, розташованої в регіональному ландшафтному парку “Гранітно-степове Побужжя” (каньйон річки Південний Буг у межах смт. Костянтинівка Арбузинського р-ну, с. Богданівка Доманівського р-ну та м. Южноукраїнськ Миколаївської обл.). Розташовані тут пам’ятники архітектури датуються добами: мезоліту- ІХ-VІІ ст. до н.е., неоліту- кінець VІ- перша третина V ст. до н.е., енеоліту – ІХ-VІІ ст. до н.е., доби бронзи – ХІV-ХІІ ст. до н.е., середньовіччя – ХІІ-ХІІІ ст. н.е., пізнє середньовіччя – ХVІ-ХVІІІ ст.

У звіті про проведену роботу міжвідомча група відзначила історичну та культурну цінність території Гранітно-степового Побужжя для України. Адже, як видно з донесення кошового Олексія Білецького від 4 серпня 1760 р., сюди, в Гард, кожного року в літній час із Січі та зимовників відправлявся полковник із особливою командою для охорони кордону та підтримування порядку між рибалками й козаками, які повинні були знаходитися тут протягом літа, до осені. За топографічним описом 1774 року, влітку в Гарді завжди утримувалася команда до 500 чоловік, які жили в 50 куренях (шалашах), 2 хатах та 10 землянках; на зиму тут залишалась лише невелика залога. Через розташований тут риболовний завод Буг вважався найкращим місцем для рибної ловлі у Запоріжжі.

Свою назву урочище отримало від розташованого тут з давніх часів риболовецького гарду. Д. Яворницький особисто обстежив урочище. При цьому він спирався на складений у 1742 році французьким інженером-підполковником Даніелем де Боскетом план Запорізького Гарду. За цими даними, у Гарді знаходився найвідоміший на Бузі рибний завод. У Паланковій балці розташовувався військовий табір козаків та запорізький цвинтар. Навпроти цієї балки існувала в запорожців також стара переправа (перевіз) через Буг, куди сходилися кілька великих транзитних шляхів, відомих під такими назвами: Чорний польський (Шпаків), Гардовий (Королівський), Січовий нижчий та Керван-Іоль. На одному з каменів Гардового острова стояла перша похідна церква в ім я Покрови Пресвятої Богородиці, яка існувала вже у 1742 р. Самі ж риболовецькі споруди – старий або козацький гард – знаходилися в північному кінці острова на місці порога.

Початок археологічних досліджень Гарду та його околиць поклала Бозька археологічна експедиція НКО (Народний комісаріат освіти) під керівництвом Ф. Козубовського. Протягом 1930-1931 років вона дослідила рештки військового табору і цвинтаря в Паланковій балці та відкрила ряд нових пунктів зі старожитностями ХVІІ-ХІХ ст. Протягом 1930-1931 років під керівництвом Т. Мовчанівського було проведено поглиблену розвідку поселення в урочищі Гард поблизу села Богданівка. У результаті цих робіт було встановлено характер пам’ятки, стратиграфію геологічних та культурних нашарувань. Більшість із здобутих матеріалів віднесено до часів неоліту, енеоліту в репрезентації залишків трипільської доби.

З 1978 року розпочалося систематичне дослідження неолітичних пам’ яток Степового Побужжя Інгульською (з 1980 року – Миколаївською) новобудовною експедицією Інституту АН УРСР, очолюваною О.Шапошниковою. Ці роботи, що ознаменували новий етап в дослідженні Буго-дністровської культури регіону, проводились у зв’зку з будівництвом Южно-Українського енергокомплексу.

У 1980 р. Миколаївська експедиція провела розвідки по обох берегах Південного Бугу, в результаті яких було виявлено ряд нових неолітичних пам’яток, серед них Пугач 1, а пізніше, у 1985-1988 рр., М. Товкайло -поселення Гард 3, Гард 4.

Миколаївська експедиція Інституту археології АН УРСР в результаті археологічних робіт відкрила нові пам’ятки доби Запорізької Січі й добула матеріали, що значною мірою розширюють історичні відомості про Гард.

Ландшафт каньйону річки Південний Буг на зазначеній ділянці є унікальним об’єктом природи, належить до наймальовничіших порожистих ділянок нижньої течії річки Південний Буг, де збереглися класичні річкові пороги. Русло річки, прорізаючи гірські породи, пролягає у глибокому каньйоні. Скелясті береги переходять у пологі плакори, що мають на поверхні скупчення великих обвітрених округлих скель і каменів, а на перефирії – у хвилясті степові ландшафти.

Члени міжвідомчої групи Міністерства культури України відзначили, що

археологічний комплекс “Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького” відповідає критеріям пам’ятки національного значення, як об’єкт, що справив значний вплив на розвиток культури України і безпосередньо був пов’язаний з видатними історичними подіями, оскільки з XVI ст. відіграв роль осередку формування славетної Запорізької Січі. Особливу цінність являють культурні шари: енеоліту, неоліту, середньовіччя  та пізнього середньовіччя, що утворюють цілісний комплекс. Вони споруджені у тісному зв’язку з майже недоторканим ландшафтом, а тому цілком відповідають і критерію автентичності. Крім того, комплекс включає ряд археологічних, подекуди унікальних об’єктів попередніх епох: від неоліту до середньовіччя, поширених на всій території Історичного ландшафтного центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького.

Перелік пам’яток археології:

1.7 печер (гротів) пізньосередньовічного часу. ХVІІ-ХІХ ст.н.е. Великий Острів.

2.Фундамент споруди. ХІХ ст. н.е. Великий Острів.
3. Поселення доби неоліту-енеоліту. Кінець VІ-ІІІ тис. до н.е. Великий Острів.
4. Залишки землянок з печами пізньосередньовіччя. ХVІІІ ст. Великий Острів.
5. Поселення пізнього середньовіччя. ХVІІІ ст. Малий Острів південно-східна частина.
6. Село пізнього середньовіччя.  ХVІІІ ст. (не виключено, що це залишки козацького поселення Гардового – саме таку назву мало с. Богданівка до 1801 р.). Пам’ятка розташована на північно – західному схилі балки, розташованої на південній околиці с. Богданівки, Доманівського району.
7. Поселення “Балка Золотарка”. Сабатинівська культура ХІV-ХІІ ст. до н.е. Східна околиця вул. Набережна смт. Констянтинівка Арбузинського району.
8. Поселення “Богданівка-ГЕС”. Трипільська культура етапу- Б2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е. Поселення розташоване на схід від с. Богданівка.
9. Поселення “Нестеренкова балка”. Трипільська культура етапу- Б2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV- середина ІІІ тис. до н.е. Поселення – на північ від безіменної балки, в якій розташоване поселення Гард-4, на схід від с. Богданівка.
10. Поселення Гард-4. Буго-дністровська культура – кінець VІ- початок V тис. до н.е., трипільська культура етапу- Б2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е. та середньостогівська культура- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., епоха бронзи (пізній етап)- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., та пізнє середновіччя- ХVІІ-ХVІІІ ст. Поселення – в урочищі Гард на південний схід від с. Богданівка.
11. Поселення Гард-3. Буго-дністровська культура – кінець VІ- початок V тис. до н.е., трипільська культура етапу С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., томашівсько-сушківського типу- перша пол.ІІІ (перша пол. ІV) тис. до н.е. Виявлені також окремі матеріали епохи бронзи- ХХ-ХV ст. до н.е. , давньоруського часу- ХІІ-ХІІІ ст. та ХVІІ-ХVІІІ ст. Поселення в урочищі Гард на південний схід від с. Богданівка.
12. Поселення Гард-2. Трипільська культура етапу- В2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е.  Поселення в урочищі Гард на південний схід від с. Богданівка.
13. Поселення Гард. Буго-дністровська культура- VІ- початок V тис. до н.е., трипільська культура етапу- В2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., середньостогівська культура- другою-третьою чвертями ІV тис. до н.е., епоха бронзи- ХХ-ХV ст. до н.е. та ХVІІ-ХVІІІ ст. н.е. Поселення в урочищі Гард на південний схід від с. Богданівка Доманівського району, на уступі правого берега р. Південний Буг (гардовий клин).
14. Поселення Пугач-1. Буго-дністровська культура- VІ- початок V тис. до н.е., трипільська культура етапу- А- перша половина ІV (перша пол. V) тис. до н.е., В2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., середньостогівська культура- другою-третьою чвертями ІV тис. до н.е., та ХVІІ-ХVІІІ ст. н.е. На південь від м. Южноукраїнськ.
15. Поселення Пугач-2. Буго-дністровська культура VІ- початок V тис. до н.е., трипільська культура етапу- А- перша половина ІV (перша пол. V) тис. до н.е., В2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., середньостогівська культура- другою-третьою чвертями ІV тис. до н.е., ХХ-ХV ст. до н.е. На південь від м. Южноукраїнськ.
16. Поселення Богданівка-1 (Сокурова балка). Трипільська культура етапу С1 – ІV-середина ІІІ тис. до н.е. на відстані 2,5 км на південь від с. Богданівка.
17. Залишки укріплення пізньосередньовічного часу. ХVІІ-ХІХ ст. Сокурова балка (Гардова). На південь від с. Богданівка.
18. Поселення пізньосередньовічного часу. ХVІІІ ст. На південному схилі Клепаної балки, на південь від поселення Пугач-2, на лівому березі Південного Бугу.
19. Поселення Клепана балка. Буго-дністровська культура- VІ- початок V тис. до н.е., пізньотрипільська культура – ІV-середина ІІІ тис. до н.е. та ХVІІІ ст. На південь від м. Южноукраїнськ.
20. Базар пізньосередньовічного часу. ХVІІІ-ХІХ ст. На схід від Паланкової балки, краї плато високого лівого берега р. Південний Буг.
21. Поселення пізньосередньовічного часу. ХVІІ-ХVІІІ ст. Острів Клепаний (Гардовий).

 

Про дослідження памяток читайте у наступному випуску.

Show Buttons
Hide Buttons