СТОРІНКИ ІСТОРІЇ АРБУЗИНЩИНИ История

 В ПУБЛІКАЦІЯХ РАЙОННОЇ ПРЕСИ

1974 рік. У січні в районному Будинку культури відбулося вручення урядових нагород за здобутки у землеробстві. Так, ордени Леніна вручені П. С. Адамському, І. Л. Годорожі, В. І. Селявіну. 137 працівників ланів одержали ордени і медалі Союзу РСР.

Газета за 2 лютого повідомила про звітний концерт аматорів сцени Арбузинщини у Миколаєві, присвячений 30-річчю визволення Миколаївщини від фашистів.21 березня «Нове життя» було повністю присвячене 30-річчю визволення району від ворога.

Протягом року газета широко показує сівбу ярих культур, догляд за просапними, збирання врожаю, заготівлю кормів, роботу тваринників. Фотокореспондентом у редакції працює В. С. Дебелий з Новоселівки, на посаді заступника редактора – Ф. Д. Куц. Одночасно він викладає свій предмет у Арбузинській середній школі. Лінотипістами у друкарні працювали В. В. Базильчук, В. П. Старченко, М. О. Шарата, метранпажем – Л. В. Басараб, друкарями – П. В. Бонь, І. О. Чабан. Це люди, які безпосередньо були причетні до випуску газети.

У 1974 році збудовано 16-квартирний будинок, гастроном, приміщення суду в райцентрі, у Воєводському – школу, в Новокрасному – майстерню КПО, два чотириквартирних житлових будинки в Агрономії, адмінприміщення – в Садовому. На полях району працювало 123 зернових та 224 спеціальних комбайни, 607 тракторів, в т. ч. 342 гусеничних, 390 автомашин. Населення одержувало 50431 екземпляр різних періодичних видань, в т. ч.  – 26404 газети. Комбікормовий завод, очолюваний М. Я. Омельченком, випустив за рік 14455 т комбікормів при плані 13500 тонн. Цього ж року Україна продала мільярд пудів зерна. Певний доробок в український коровай внесли й хлібороби Арбузинщини.

У 1974 році В. А. Манойленко поступає на навчання у Вищу партійну школу. Завідуючим відділом сільського господарства райгазети призначається А. М. Медвінський. Він організовує зустріч 10 кращих доярок району з доярками Доманівського району. Багато пише про сільське господарство, про хліборобів.

1975 рік. В роки, коли був редактором І. Г. Теплий, працівники редакції збудували власними силами спочатку два дерев’яні гаражі для автомашини і мотоцикла з коляскою. Згодом було споруджено капітальний гараж, в якому легко розміщались машина й мотоцикл. У 1975 році редакція одержала новенький УАЗ. До цього була у газетярів машина, строк експлуатації якої був перевищений. І все-таки нею ми їздили в колгоспи, радгоспи. «Берлагою» називали ту машину, шоферував на ній П. Ф. Хацкевич. Редактор І. Г. Теплий їздив у обком партії, в обласне управління по пресі, добиваючись нового транспорту. Іван Герасимович писав листи у Київ, Москву. Редактор добився свого. Москва задовільнила прохання районки. Новий УАЗ редакція одержала.

Тільки І. Г. Теплому не довелось довго їздити на цій машині в ранзі редактора. 15 квітня відбувся пленум райкому партії, на якому І. Г. Теплого обрано секретарем райкому КП України. 14 травня 1975 року на сесії районної ради обрано головою райвиконкому Д. І. Предоляка, який до цього був секретарем райкому партії. Сесія  звільнила з посади голови райвиконкому І. А. Ященка у зв’язку з переходом на іншу роботу.

Обов’язки редактора виконував з травня по липень Ф. Д. Куц. 17 липня газету підписав редактор П. І. Порадюк. Довгий час він їздив на роботу з Первомайська. До цього  працював відповідальним секретарем у первомайській газеті «Прибузький комунар».

З приходом П. І. Порадюка різко змінюється поліграфічне оформлення газети в кращий бік. Газета на передній план ставила політичні заклики й гасла, що кликали віддавати всі сили на боротьбу за світле майбутнє – комунізм. З переважної більшості публікацій було видно, що газета стала вихователем, повчальником в усіх сферах виробництва і життя. Під рубриками «ХХV з`їзду КПРС – гідну зустріч», «Плани партії – плани народу», іншими вміщуються матеріали на партійні теми, про досягнення трудівників села.

Сенсацією для всіх жителів району були газети, віддруковані у первомайській друкарні у три-чотири кольори. 29 листопада районка вийшла у вигляді тижневика у кольорі і була присвячена відкриттю ХVI Арбузинської партійної конференції.

В цей час стають популярними розвороти в газеті, присвячені колгоспам, промисловим підприємствам, організаціям під рубрикою «На передз`їздівській трудовій вахті».

18 вересня такий розворот мав назву «Комбікормовий завод стартує в 11-у п`ятирічку». На полосах газети виступили директор заводу М. Я. Омельченко, секретар парторганізації Б. Коверний, секретар комсомольської організації В. Розторгуєв, начальник цеха В. Ніколаєнко. Сторінки добре ілюстровані фотознімками. Газета повідомила зокрема, що завод за 8 місяців виготовив 17090 тонн комбікормів при річному плані 14500 тонн. Підприємство освоїло 9  видів комбікормів.

30 вересня в газеті розворот «Арбузинська селищна рада – Батьківщині, партії, народу!»

20 грудня районка на двох полосах пише про роботу будівельників АЕС під шапкою «Запалять сонце атомне – серця гарячі, руки трудові».

Входить у практику випуск в кольорі об’єднаних номерів газет арбузинської – «Нове життя», братської – «Перемога», доманівської – «Трибуна хлібороба».

1976 рік.  В лютому – березні відбулись ХХV з’їзд КП України та ХХV з’їзд КПРС. За 10 лютого «Нове життя» присвячене відкриттю форуму комуністів України. На першій сторінці – знімок з  делегата ХХV з’їзду КП України, завідуючої четвертою молочно-товарною фермою з колгоспу імені Леніна Є. Д. Щиглінської, її інтерв’ю, а також рапорт колективу птахоферми колгоспу імені ХХ з’їзду КПРС партійному форуму.

24 лютого виходить «Нове життя», присвячене відкриттю ХХV з`їзду КПРС. Делегатом цього форуму був перший секретар райкому партії О. Г. Полозюк.

Багато районка пише про будівництво АЕС. Зі своїми творами про атомну, її будівельників виступають в нашій газеті письменник А. Ярмульський, поет Д. Кремінь, редактор П. Порадюк. Під час жнив виходять щоденні спецвипуски «Нового життя». Газета повідомляє про здачу в дію першої черги Кавунівського елеватора.

У 1976 році здано в дію стадіон «Колос» в Арбузинці. Відбулась товариська зустріч ветеранів Київського «Динамо» і футболістів нашого району. На стадіоні крім спортивних змагань проводились культурно-масові заходи.

Велика група передовиків виробництва удостоєна нагород СРСР. Так, орденами Леніна нагороджено Ф. І. Майструка, Жовтневої Революції – Г. В. Мазаєва, В. Н. Цуренко, Трудового Червоного Прапора – 8. «Знак Пошани» – 42, Трудової Слави другого ступеня – 1, Трудової Слави третього ступеня – 14, медалями «За трудову доблесть» – 15, «За трудову відзнаку» – 14 осіб.

«Нам відповідають», «Слідами неопублікованих листів», «Газета допомогла», «Після виступу «НЖ», «Газета виступила. Що зроблено?» – ці рубрики свідчать про дієвість «Нового життя». Багатьом трудівникам, пенсіонерам газета допомагала в трудну хвилину.

Щомісяця редакція звітувала перед читачами: скільки одержано листів, опубліковано в газеті, скільки листів відправлено на розслідування, по них вжито заходів. Дійсно, листів приходило тоді багато. У місяць – 200-300. Частина їх використовувалась в огляді редакційної пошти.

В редакції працювали А. М. Ненько, В. О. Лівий, М. П. Пигида, М. А. Левченко, А. М. Медвінський, В. А. Гула, С. І. Порадюк, Є. І. Гула, В. Філоненко, В. Михайлик, шофером працював В. Г. Довгоп’ят, кур’єром-прибиральницею – Н. Г. Русова.

1977 рік. Газета широко висвітлює підготовку до 60-річчя Великого Жовтня. Другий секретар райкому партії А. Г. Зубенко публікує в газеті документальну повість «Йшла війна народна», письменники В. Казиханов – повість «Подвиг розвідника», А. Ярмульський – уривки з повісті «І заграє море», «Подорож до сяйва», «Акорди майбутнього реактора». Заступник редактора А. М. Ненько, відповідальний секретар С. І. Порадюк подали в газеті серію листів з відстаючого колгоспу імені Жовтневої революції.

15 вересня газета вийшла під шапкою «Є український мільярд пудів!» В номері чимало матеріалів, які розповідають про роботу хліборобів під час збирання хлібів. Внесок у державні засіки – 45434 тонни арбузинського зерна, а виробив район у 1977 році – 84057 тонн зерна.

Відбулась цього року зміна журналістських кадрів. Вибули з редакції А. М. Медвінський, В. Філоненко, В. Михайлик. Окремо скажу про А. М. Медвінського. Сім з половиною років він працював у нас в колективі. Виявилось, що він з 1968 року виконував інтернаціональний обов’язок на території Чехословаччини. Тоді про це не писали і не говорили. А нині називають це бойовими діями. Отже, А. М. Медвінський – учасник бойових дій на території Чехословаччини, він очолив районну раду воїнів -інтернаціоналістів.

В 1977 році на роботу в «Нове життя» прийняті В. І. Штанько, В. С. Максименко, А. Л. Єганов. Його дружина Н. І. Єганова на посту організатора-кореспондента районного радіомовлення замінила А. О. Прижигалінського, який крім основної своєї роботи писав до газети, робив фотознімки для публікацій в газеті.

Цього ж року колектив друкарні спіткала велика біда. Однієї осінньої ночі в друкарні сталася пожежа. Дещо змогли врятувати, та більшість матеріальних цінностей згоріла. Були збори поліграфістів і газетярів. У всіх стримані суворі обличчя. Були виступи – емоційні, обурливі, розпачливі. Директор друкарні Л. І. Порадюк,  заступник редактора газети  А.М. Ненько, редактор П. І. Порадюк запевнили всіх, що друкарня буде відбудована, буде придбано нову техніку, устаткування. А для цього всім треба добре потрудитись на відбудові друкарні. Через рік друкарня була відновлена, мала міцну матеріальну базу.

Після пожежі газета виходила регулярно, лінотипіст, метранпаж, коректор, відповідальний секретар тричі на тиждень їхали у Братське, а потім у Первомайськ набирати, вичитувати і друкувати районну газету «Нове життя». Жоден, номер районки не було зірвано.

1978 рік. 1 січня вийшов перший номер газети «Мирный атом» на будівництві ЮУ АЕС. Редактором газети став А. М. Ненько, який до цього працював заступником редактора райгазети «Нове життя».

В «Новому житті» за 5 січня 1978 року опубліковано Указ Президії Верховної Ради СРСР про нагородження групи передовиків орденами та медалями. Так, ордена Леніна удостоєно В. Я. Сенченка, ордена Жовтневої Революції – Г. Т. Даниленка, О. І. Ільченка, орденів Червоного Трудового Прапора – 12 осіб, «Знак Пошани» – 15, «Трудової Слави третього ступеня» – 16, «За трудовую доблесть» – 12, «За трудову відзнаку» – 14 осіб.

26 січня в газеті розміщено статтю Героя Соціалістичної Праці, робітника з радгоспу «Зелена поляна» М. Г. Соколенка «Коли агроном не робить погоди». Протягом року під рубрикою «Земля і люди» в «Новому житті» публікуються відгуки на статтю М. Г. Соколенка, йде ділова розмова про роль агронома у підвищенні родючості ниви, збільшенні врожайності сільгоспкультур.

18 лютого в газеті вміщено зобов’язання хліборобів радгоспу «Зелена поляна», в яких вони дали слово зібрати з кожного гектара по 50 центнерів зерна кукурудзи. А через рік, а точніше, 20 січня 1979 року, в статті «Історія одного почину» кореспондент А. Єганов піддав критиці керівництво, спеціалістів радгоспу «Зелена поляна», що вони не дотримали свого слова і зібрали з гектара не по 50 центнерів зерна, а тільки по 19,5 центнера. І це в той час, як кукурудзоводи «Комсомольця» взяли з гектара по 50 центнерів, семенчани – по 30,4, трудівники колгоспу імені Жданова – по 33 центнери зерна кукурудзи. Автор вказав на причини недобору зерна качанистої садівчанами.

У 1978 році закінчує навчання в Одеській вищій партійній школі В. А. Манойленко і повертається у колектив редакції. З’являються його статті, репортажі, кореспонденції.

На одному з пленумів райкому партії обирається другим секретарем М. П. Павлов. А. Г. Зубенка направляють директором у радгосп «Зелена поляна».

18 липня відбулась сесія районної ради, яка звільнила від обов’язків голови райвиконкому Д. І. Предоляка у зв’язку з переходом на іншу роботу. Головою райвиконкому обрано Г. І. Шепеля.

У 1978 році доярка К. Д. Поєдинкова надоїла у середньому від кожної корови по 4815 кг молока, Г. І. Кенюк – 4378, Н. М. Самойленко – 4082, А. Р. Івченко – 4067, М. І. Малета – 4058, В. К. Тереза – 4036 кг. Сім доярок подолали тритисячний рубіж.

1979 рік. «Нове життя» відводить багато місця висвітленню ходу будівництва Південно-Української АЕС. Готують ці матеріали в основному редактор «Мирного атома» А. Ненько та кореспондент О. Удовиченко.

Під час обробітку просапних, заготівлі ранніх кормів, збирання хліба газета переходить на щоденні випуски, в яких розповідає про кращих, піддає критиці відстаючих, пропагує передовий досвід.

Цього року опублікована художньо-документальна повість журналіста М. П. Пигиди «Маркове дитинство» – про дитячі роки М. Л. Кропивницького у Новокрасному. Переднє слово до повісті написав письменник М. К. Смоленчук. 1 травня в газеті надруковано поему-репортаж поета Дмитра Кременя «Південне сяйво» – про будівництво АЕС. Фантастичне оповідання «Пришельці» надіслав до газети Василь Орел.

З 13 жовтня вся газета присвячена піввіковому ювілею колгоспу «Україна». А 29 листопада у «Новому житті» вміщено репортаж про святкування 50-річчя колгоспу «Красный Октябрь».

Газета започаткувала тематичну сторінку «У колі сім`ї». Багато дописує до газети, ілюструючи своїми знімками на військово-патріотичну тему І. О. Безалтичний з Благодатного, а з Семенівки надсилає цікаві розповіді про селян пенсіонер І. В. Різун.

У 1979 році рекордного надою молока від корови досягла доярка К. І. Поєдинкова. Вона за рік одержала по 6251 кг молока від кожної корови. А доярка А. Р. Івченко мала по 5860 кг, Н. М. Самойленко – по 4257, Г. І. Кенюк – по 4248 кг молока від корови. Сім доярок одержали більш як по 3 тис. кг молока.

Публікація підготовлена  журналістом Михайлом Пигидою на основі архівних матеріалів.

Далі буде.

 

Show Buttons
Hide Buttons