СТОРІНКИ НАШОЇ ІСТОРІЇ  История

В ПУБЛІКАЦІЯХ РАЙОННОЇ ПРЕСИ

Історія Арбузинського району починається з 1930 року. Саме тоді вийшли державні документи щодо територіального розподілу земель. Наш район входив у Одеську область. Постановами партії та уряду були засновані районні газети.

Органом Арбузинського райкому партії та районної ради стала арбузинська района газета «Соціалістична перемога». В липні вийшов її перший номер. Завданням газети було роз`яснення політики партії, держави, пропаганда директив, постанов, зовнішньої і внутрішньої політики ЦК ВКП (б). Першочерговим завданням газети – допомогти райкому партії, райраді, райземвідділу в колективізації та в заготівлі хліба.

В кожному номері – матеріали про створення колгоспів і заклики прискорити темпи колективізації. Називаються імена саботажників щодо усуспільнення власності, здачі хліба державі. В газеті рясніють рубрики, заголовки: «Всім селом – у колгосп», «Кожен незаможний селянин повинен допомагати завершувати колективізацію», «Тільки колгоспи дадуть заможне життя», «Ніякої пощади куркулям!», «Відстаючих – на чорну дошку», «Успішно завершимо хлібозаготівлю» та інші. Вже на початку 1931 року в кожному селі діяли колгоспи, щоправда не всі селяни були їх членами. Одні вичікували, інші продовжували одноосібно господарювати на землі.

Райком партії спрямовував газету на викриття куркулів, котрі не здають хліб державі, не сплачують податки, серед незаможників проводять підривну роботу. В газеті з’являються замітки, які викривають таких людей, називають їх ворогами простого люду. В газеті публікуються відкриті листи-зречення молоді. Так, в одному з номерів у лютому газета повідомила, що Домна, Михайло Біляки, Марія Бугай, Віра Ісаєнко відрікаються від своїх батьків-куркулів.

Газета повідомила, що 20 січня 1932 року в Арбузинці відбулась районна нарада партійного активу, в якій взяв участь і виступив з промовою секретар ЦК КП (б) України С. В. Косіор. Лейтмотивом його виступу було прискорення хлібозаготівель, повести нещадну боротьбу проти куркулів, охопити стопроцентно селян колективізацією, саботажників – притягти до суду.

В лютому цього ж року в Арбузинку приїздить Голова ВУ ЦВК Г. І. Петровський. Він вазяв участь у об’єднаному пленумі Арбузинського та Новоукраїнського райкомів партії. Виступ Г. І. Петровського на пленумі перекликався з виступом С. В. Косіора.

Багато «Соціалістична перемога» пише про працю колгоспників. В газеті за 29 жовтня 1933 року матеріали, присвячені 15-річчю ВЛКСМ. Комсомольці Федір Митрохін з колгоспу «Победа Красных партизан», Наташа Корінна, Іван Цегельник з комуни імені Шевченка, Гаврило Шадловський з колгоспу «Хлібороб» за ударну працю на честь дня народження комсомолу були занесені на районну Дошку пошани.

Газета друкує чимало критичних матеріалів щодо догляду за кіньми, волами, про відставання у проведенні польових робіт.

У 1933 році був голод в Україні. Не винятком став і Арбузинський район. Однак в газеті про це велике людське горе – ні слова.

Тільки через п’ятдесят вісім років в районній газеті з’явились матеріали про страшний голод у нашому районі. Автор В. Тарасенко, користуючись архівними даними, написав документальну повість «Приречені на голод», яка друкувалась майже півроку у «Новому житті». Про голод у Семенівці, Виноградному Яру, Садовому написав М. Т. Сивобородько з Тернопільської області. Цей матеріал теж був опублікований у районці у 90-ті роки. Майже через 60 років.

Першим редактором арбузинської районної газети був Олексій Олексюк. Працювали в редакції Любов Пишеніна, Сергій Серіков. Газета виходила на двох полосах, спочатку раз на тиждень, а згодом – двічі.

Восени 1933 року газета ЦК ВКП (б) «Правда» вміщує статтю «Про Олексюка, редактора справедливого і передбачливого». Це, по суті огляд районної газети «Соціалістична перемога». В ньому позитивно оцінювались деякі сторони газети, була критика на адресу районки щодо висвітлення роботи парторганізацій у проведенні колективізації, у хлібозаготівлях.

Цей огляд було передруковано з газети «Правда» у районну газету. Редакція сприймала критику справедливою і обіцяла вжити заходів до виправлення недоліків.

Наступні номери «Соціалістичної перемоги» підписують тимчасово виконуючі обов`язки редактора С. Серіков, С. Польщаков, Ф. Максюк. А з 26 грудня 1933 року газету підписує уже редактор А. Макаренко.

Подальша доля Олексюка, першого редактора райгазети невідома. Пробув він на цій посаді трохи більше трьох років. Саме під час його редагування газети, в редакцію прийшла працювати молода дівчина Любов Пишеніна. Вже перші її замітки, статті, опубліковані в райгазеті, засвідчили, що в редакції з’явилась творча людина. Саме Любов Єфремівна започатковувала в районці такий жанр, як зарисовка-нарис. Згодом Л. Є. Пишеніна переїздить у Москву. Довгий час працює в одній із центральних газет.

У 1979 році я випадково прочитав у московському журналі статтю Л. Є. Пишеніної, в якій вона згадує свою роботу в арбузинській районній газеті, наставницю, «хрещену матір», Марієтту Шагинян. Виявляється, у ті далекі 30-ті роки М. Шагинян збирала матеріали в нашому районі для написання книги. Тоді вона і познайомилась із талановитою газетяркою Л. Пишеніною, яку згодом покликала на роботу в Москву. А книга М. Шагинян «Тайна трьох букв» повідала всій країні про роботу механізаторів Костянтинівської МТС.

Як і перший редактор, А. Макаренко теж не довго очолював редакційний колектив. Продивляючись підшивки газет «Соціалістична перемога» у державному архіві в м. Києві, я виявив, що буквально через декілька місяців газету став підписувати тимчасово виконуючий обов`язки редактора І. Пуйко. Згодом – В. Дзюбінський, в 1935 році – О. Брюнов, з жовтня цього ж року з`являється вже підпис П. Гридіна.

Причин зміни редактора газета не вказує. Як свідчать колишні працівники редакції, то в ті роки не був постійним і їх колектив. Пояснювалось це тим, що газету творити мають люди, які наділені іскоркою божою до написання того чи іншого матеріалу. А практика підбору і розстановки кадрів в той час цього фактору не враховувала.

Стислі замітки, кореспонденції, вміщені в «Соціалістичній перемозі», давали широку інформацію про роботу парторганізацій, сільських рад, колгоспів, промислових підприємств.

Ми взнаємо, що перший районний колгоспний ярмарок відбувся в Арбузинці у січні 1934 року, що Іван Журавель та Марія Сивобородько з колгоспу імені Ворошилова добре доглядають коней.

З 1 по 6 жовтня 1935 року у райкінотеатрі Арбузинки звуковий кінофільм «Чапаєв» подивились 4243 чоловіки.

Цього ж року в газеті за 8 березня вміщено знімок з колгоспниці-ударниці артілі «Перемога» Олександри Ніколаєнко. Вона ділиться думками про роботу II Всесоюзного з`їзду колгоспників-ударників, делегатом якого їй випала честь бути.

Не проходить газета й осторонь недоліків. Піддано критиці бригаду артілі «Путь Леніна», де погано доглядають коней. Районка в ті роки особливу увагу приділяла тягловій силі, бо коні мали виконувати великий обсяг робіт у колгоспах. Крім цього село мало поставляти коней Червоній Армії. Ось чому так категорично піддано критиці голову колгоспу імені Сталіна, Кислюка, за те, що коні в господарстві підозрілі на коросту… В замітці «Розповсюдник корости» йдеться, що Кислюк на профілактичні заходи не звертає уваги, а своїми кіньми їздить аж в Арбузинку.

В газеті за 4 березня 1935 року піддано критиці артіль «Паризька комуна», де зривається посівна ранніх зернових. З газети взнаємо, що в колгоспі «Україна» зникло невідомо куди п`ятеро поросят, а голова артілі Б. Богдан навіть не поцікавився, де вони ділися.

Про маніпуляції голови колгоспу «Сталінобуд» Затуливітра щодо колгоспної корови – йде мова у замітці «Затуливітер вигадав», яка побачила світ у березні 1935 року.

Не залишалась «Соціалістична перемога» осторонь внутрісоюзних важливих справ. Так, у 1932 році був клич на великі будови Вітчизни. Газета повідомляла, що комсомольці та молодь Арбузинщини виїхали на спорудження Криворізького металургійного комбінату. Серед них – П. Погуца, М. Мягкий, М. Погуца, І. Вірчак, В. Чмир, Є. Ненько, І. Старченко, І. Пристінський, Г. Недавня, О. Старченко, А. Черевач, М. Опанасенко та інші.

Першими відгукнулись юнаки та дівчата Арбузинки і поїхали добровільно на відбудову шахт Донбасу, будівництво Дніпрогесу.

Газета пише про з’їзди партії, про Всесоюзні партконференції, про міжнародну політику партії, про життя робітничого класу в країнах капіталу.

Та найбільше місце районка відводить життю Арбузинщини. Сенсацією в районі було те, що тракториста Кавунівської МТС М. Л. Ісаєнка нагороджено орденом Леніна. В газеті за 7 лютого 1937 року вміщено розповідь про М. Л. Ісаєнка та знімок з нього.

Вперше в газеті з’явилась комсомольсько-молодіжна сторінка, яку підготував І. Бугай. У травні 1937 року районка повідомляє про подвиг полярників.

В газеті є матеріали про роботу осередків безвірників, лікбезів, колбудів. Цікава інформація про Новоселівку. Виявляється, в 1937 році в цьому селі була школа-семирічка, хата-читальня, клуб, хата матері, дитячі ясла, сільський магазин. Жителі села передплачували 65 примірників райгазети, 25 примірників «Безвірника», 8 центральних та обласних газет, 12 різних журналів. В тому році колгоспники зібрали по 26 центнерів зернових з гектара. На трудодень селянам роздано по 3 кг зерна і 20 копійок.

І знову часті зміни редактора. Підписують газету А. Петрусенко, О. Винокуров, І. Фуголь, І. Семенов, А. Голдбер, Д. Покорський. Працівниками редакції в кінці 30-х були А. Правиленко, М. Бородай, Л. Зайд, М. Руденко та інші. В газеті з’являються вірші місцевих авторів. Учень 9 класу З. Рибак присвячує свій вірш кандидату в депутати до Ради Національностей СРСР Д. М. Федченко. І. Брашеван друкує в газеті вірш «Бути таким, як Ленін». Г. Пластамак – «Устань, Тарасе», П. Загороднюк – «Привіт героям». Друкуються вірші О. Кобзова, Г. Грудки, Є. Бабич.

У 1939 році в Арбузинці діяло 15 колгоспів, велика середня школа, дві неповних середні, 3 початкових школи, в яких працювало 60 вчителів і навчалось 1789 дітей.

Про трудову атмосферу в колективних господарствах з номера в номер розповідає «Соціалістична перемога». Першими дипломантами Всесоюзної сільськогосподарської виставки у Москві стали радгосп «Агрономія», колгосп «День колективізації», колектив свиноферми колгоспу «Україна».

Малою срібною медаллю ВДНГ нагороджено завідуючого райземвідділом І. С. Олексієнка, старшого свинаря колгоспу «Пахар» І. Т. Злобу, ветсанітара колгоспу «Свій труд» Л. Г. Злобу, старшого агронома Кавунівської МТС Д. Е. Коваленка, свинаря колгоспу «Октябрь» Ф. І. Кушніра, старшого агронома колгоспу «Агрономія» Г. А. Попова, свинарку колгоспу «Міжнародна праця» М. І. Чмир.

Пише газета і про розвиток культури в районі. Зокрема, в районці за 2 березня 1940 року розповідається про роботу драмгуртка в колгоспі «П`ятирічка». Керівник гуртка Д. Прокоф`єв вже поставив п`єсу «На гарячому», готує нову – «Вогні маяка».

В Європі йшла друга світова війна. Гітлерівська Німеччина поневолювала народи. В «Соціалістичній перемозі» вміщуються міжнародні огляди, таврується справжнє обличчя фашизму. Вміщуються виступи колгоспників, вчителів, котрі закликають зміцнювати могутність країни, купувати лотереї ТСОАВІАХІМу. Зокрема, учні 3-го класу Семенівської школи М. В. Піскун, А. Г. Зубенко розповідають про організований в колгоспі гурток ТСОАВІАХІМОВців, в якому читаються лекції і навчають розбирати та складати гвинтівки. Третьокласники обіцяють підрости і стати ворошиловськими стрільцями, а згодом і прикордонниками.

У серпні 1941 року вийшов останній передвоєнний номер газети «Соціалістична перемога», в якому висловлювалась надія на перемогу.

На знімку: бригада з хлібозаготівель у Новокрасному.

Публікація підготовлена  журналістом Михайлом Пигидою на основі архівних матеріалів.

Далі буде.

Show Buttons
Hide Buttons