ВИДАТНІ ЗЕМЛЯКИ НОВОКРАСНОГО История

В нашому житті зустрічаються люди, які внесли значний вклад в історію Арбузинщини. Їх трудова, бойова і громадська діяльність мають поширюватись серед нащадків і майбутніх поколінь. Сьогодні пригадаємо людей, які свого часу своїм життям писали славну історію села Новокрасного Арбузинського району на Миколаївщині.

АТОЯН АЛЬБЕРТ ЮРІЙОВИЧ (1984—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько української війни 2014—2017.

Загинув 22 січня 2015 р. у місті Костянтинівка (Донецька область), коли країна святкувала День Соборності України. Залишилася дружина і донька.

Альберт пішов на лінію фронту добровольцем, мабуть в підтримку рідного брата Костянтина, якого мобілізували напередодні. Служив в 208-ій Херсонській зенітно-ракетній бригаді.

Місце поховання: с. Новокрасне, Арбузинський район, Миколаївська область.

Арбузинський район поніс першу втрату. Це перша трагічна звістка з АТО, яка надійшла до нашого району…

Генерал-майор інженерних військ В. Ф. ОВЧАРЕНКО – уродженець села, учасник штурму Рейхстагу.

Після війни  В.Ф.Овчаренко займав відповідальні посади в Москві і був одним з керівників будівельних робіт при підготовці до Московської Олімпіади 1980 року.

Військовий лікар, доктор медичних наук О.В.УМРИХІН (загинув в листопаді 1941 року під Севастополем).

 Сержант В.Й. АГАРКОВ – кавалер ордена Олександра Невського, яким нагороджували тільки старших офіцерів (помер в кінці ХХ  століття).

ВЕЛИЧКО ВОЛОДИМИР СИДОРОВИЧ (1922—1944) — Герой Радянського Союзу.

Народився у 1922 році в селі  Новокрасне Благодатненського району Одеської області (тепер — Арбузинський район Миколаївської області) в селянській родині.

Після закінчення школи працював електромонтером на картинній фабриці в місті Рогачов Гомельської області Білорусі.

Призваний до РСЧА у 1941 році. Закінчив Гомельське військове піхотне училище.

Учасник радянсько-німецької війни з 1942 року. Воював на  Воронезькому та 1-му Українському фронтах.

Особливо відзначився під час форсування Дніпра у вересні 1943 року. У нагородному листі, підписаному командиром 722-го стрілецького полку 206-ї стрілецької дивізії, зокрема написано: «Товариш Величко під час форсування ріки Дніпро 25 вересня 1943 року в районі села Келеберда під артилерійським і мінометним вогнем супротивника одним з перших переправив мінометну роту на західний берег Дніпра і, вибравши зручний вогневий рубіж, відкрив нищівний мінометний вогонь по ворогу. Цим самим він забезпечив форсування ріки Дніпро підрозділами полку без втрат.

27 вересня під час атак висоти 225.0 знищив до 70 гітлерівців. А 12 жовтня під час бою за висоту 243.2 особисто знищив три кулеметні бункери супротивника…

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 3 червня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками й виявлені при цьому мужність і героїзм, старшому лейтенанту Величку Володимиру Сидоровичу присвоєне звання  Героя Рядянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

Та не встиг Герой отримати заслужену нагороду. З невідомих причин він був направлений до окремого штрафного батальйону 1-го Українського фронту (командир батальйону гвардії підполковник Лисенко) й 29 жовтня 1944 року зник без вісти на території Чехословаччини. Нагороди: медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу, ордені – Леніна, Червоної Зірки ( 12.08. 1943 р.)

МАРКО КРОПИВНИЦЬКИЙ (1840—1910). В Катеринівці пройшли дитячі роки видатного українського драматурга, основоположника українського професійного реалістичного театру, актора, режисера, композитора.

Марко проживав у маєтку князя Кантакузена в селі Катеринівка поблизу села Новокрасне, де його батько Лука Іванович працював управителем.

На честь М. Кропивницького в селі Новокрасне одна з вулиць носить його ім’я, при Новокрасненській ЗОШ створена музейна кімната М.Л. Кропивницького, місцевий поет Кислиця Григорій Єфремович ( теж народився в селі Катеринівка ) написав вірша про М. Кропивницького  «М.Л.Кропивницькому »  (до 165-ї річниці від дня народження та  відкриття кімнати-музею М. Кропивницького в школі), а також в бібліотеках і школах району проходять літературні заходи з популяризації творчості письменника.

В 2009 році на основі історико – дослідницької діяльності вчителя історії Новокрасненської ЗОШ Титаренка Олександра Івановичі та за участю жителів села і учнів школи були зібрані і упорядковані 18 легенд рідного краю, серед яких є легенди і про Марка Кропивницького («Життя у пана» – про дитячі роки письменника, «Кропивницький у Новокрасненській церкві» – був проїздом у с. Новокрасне під час гастролей театру в Одесі).

ТІЛЬКИ ФАКТИ

В селі Новокрасне Арбузинського району з 1812 року функціонує Свято-Успенська церква. Тому Храмове свято в цій церкві завжди проходить 28 серпня. За легендами в цій церкві під час громадянської війни вінчався батько Махно, часто до церкви приходив Марко Кропивницький.

За розповідями старожилів, під час голодомору, в 32-му році, коли люди від голоду вмирали сім’ями, жителі села вирішили продати дзвони з церкви і придбати для села зерна. Ешелон зерна до села не дійшов, але хліб, придбаний за виручені кошти,  спас життя багатьом жителям України.

***

В німецько-радянській війні на стороні СРСР брали участь 970 жителів села, 623 з них було нагороджено радянськими орденами і медалями, 380 загинуло.

***

За доблесну працю 86 працівників свого часу було відмічено радянськими нагородами. Орденів Жовтневої Революції і «Знак Пошани» був удостоєний бригадир тракторної бригади М. В. Петренко, орденів Трудового Червоного Прапора — п’ять осіб.

***

У 1975 році в селі споруджено меморіальний комплекс на честь місцевих жителів, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, причому значну частину коштів на спорудження комплексу заробила місцева молодь на чолі з тодішнім молодіжним (комсомольським) ватажком М.І.Андросовим.

***

Жителі села плідно оцінюють діяльність керівників господарства Панфілова І.М., Подоліча М.Г. та Кислиці Г.Є., багаторічного сільського голову О.М. Прокоф’єва, який після тривалої перерви односельчанами був знову обраний на посаду голови, незважаючи на досить солідний вік, саме з ним новокрасненці пов’язують надії на відродження села.

***

Трудова звитяга новокрасненців  була високо оцінена. Біля 60 колгоспників були нагороджені орденами і медалями, серед яких комбайнери, доярки, свинарки, механізатори. І сьогодні їх нащадки примножують хліборобську славу села. Нинішні молоді фермери та одноосібникм  О.Овчаренко, О.Кустенко, О.Мушинський, С.Тищенко, І.Болотнов, А.Єльніков, В.Сироїжко створили міцні аграрні господарства, які поряд з АП «Благодатненський птахопром» (Новокрасне є відділенням цього підприємства) забезпечують високі урожаї сільськогосподарських культур, які є значно вищими за загальнообласні  показники.

При підготовці публікації використана інформація з відкритих інтернет-сайтів, зокрема, http://arbuzinkabib.tk

 

Show Buttons
Hide Buttons