ЧИ ПОЧУЄ «ЕНЕРГОАТОМ» ГОЛОС ГРОМАДИ? Новости

Уже кілька років не вщухають дискусії й не припиняються реальні дії з приводу часткового затоплення національного парку «Бузький Гард». Не вперше звертається до цієї теми й наша газета («УК» №131 від 15.07.2016 р. і №153 від 16.08.2016 р.). Плани підняття рівня Олександрівського водосховища і затоплення унікальної місцевості виникли згідно з проектом завершення будівництва Ташлицької ГАЕС, складової Южно-Українського енергокомплексу. Бузький Гард називають українською Швейцарією. Це мальовничий глибокий каньйон із крутими скелястими берегами вздовж Південного Бугу. А ще це місце, яке зберегло автентичний козацький ландшафт ХVІІІ століття, де розташовувався центр Бугогардівської паланки Війська Запорозького.

У 2009 році для збереження, відтворення і раціонального використання унікальних природних та історико-культурних комплексів тут, у басейні Південного Бугу, було створено національний природний парк «Бузький Гард». Проте постійно піднімають рівень Олександрівського водосховища, внаслідок чого під водою може опинитися 26 гектарів унікальної території — пам’ятки української історії, повідомляє «Урядовий кур’єр» (https://ukurier.gov.ua).

У вирі маніпуляцій

Проект завершення будівництва Ташлицької ГАЕС передбачає введення потужностей станції у три етапи. Перший — пуск перших двох оборотних агрегатів з нормальним підпірним рівнем Олександрівського водосховища до 14,7 метра. Другий — введення в експлуатацію третього агрегата з підвищенням відмітки до 16 метрів. Третій передбачає розконсервацію і введення в експлуатацію агрегатів №4—6. І на цьому етапі, згідно з інформацією НАЕК «Енергоатом», можливі два варіанти використання Олександрівського водосховища: з підпірним рівнем 16,9 метра, що забезпечує роботу ГАЕС, і підняття цього рівня до позначки 20,7 метра, що «забезпечує роботу ГАЕС і надає можливість акумулювати водні ресурси обсягом 46,1 мільйона кубічних метрів для задоволення потреб народного господарства Миколаївської області».

Отже, чому слід піднімати рівень водосховища, коли для роботи станції достатньо 16,9 метра? В Енергоатомі посилаються на начебто потреби народного господарства у водозабезпеченні. Проте остаточного висновку з приводу, чи є такі потреби, в чому вони полягають, які їхні обсяги, які наслідки, немає.

Немає чіткої відповіді на питання, чи проведено екологічну експертизу завершення будівництва Ташлицької ГАЕС у складі наступних чотирьох гідроагрегатів. Адже, щоб запустити третій блок ТГАЕС, потрібно перегородити ташлицький ставок-охолоджувач відсічною дамбою і знизити рівень  відсічної частини  і підвідного каналу ГАЕС на кілька метрів, а це понад 10 мільйонів кубометрів води технічного водоймища скинути в нижню водойму. І як це вплине на стан Олександрівського водосховища — не відомо. Не чути й про екологічну  експертизу системи поліпшення охолоджувальних властивостей ставка-охолоджувача, яку вже активно будують. За такого замовчування екологічних впливів на довкілля і стан Олександрівського водосховища нічого хорошого від проектів енергетиків чекати не доводиться.

Дивує відповідь Еенергоатома на запит громадської організації «Асоціація учасників та інвалідів АТО». У ній атомники погоджуються, що культурна пам’ятка «Історичний ландшафт центру Бугогардівської паланки Війська Запорозького» є в Переліку об’єктів культурної спадщини національного значення. «Водночас, — йдеться у відповіді, — у розпорядженні ВП «ЮУ АЕС» нема інвентарного опису цього об’єкта з прив’язкою його GPS-координат на місцевості». Оце так диво! Науковці та представники громадськості вже котрий рік б’ють на сполох із приводу затоплення пам’ятки, а на станції навіть не знають, де вона.

І ще один інструмент маніпуляцій вміло застосовують атомники. Вони стверджують, що не існує жодних звернень і зауважень громадян регіону стосовно діяльності ВП «Южно-Українська АЕС» щодо підвищення НПР Олександрійського водосховища до позначки 20,7 метра. Тобто просто не беруть до уваги численні обговорення проблеми, «круглі столи», звернення науковців, громадських організації, публікації в ЗМІ. Немає їх, бо не бачить їх Енергоатом.

А доки тривають обговорення на різних рівнях, внаслідок будівництва гідроспоруд Ташлицької ГАЕС уже повністю зруйновано Паланкову балку — місце розташування головного військового табору і козацького кладовища. Заповнення Олександрівського водосховища до відмітки 16,0 м уже призвело до часткового затоплення Клепаного (Ґардового) острова і нижньої частини Ґардового порога (брояки). Затоплено неймовірні історичні ландшафти.  Тепер вимагають підняти до 20,7 метра…

Відповідь категорична: «ні!»

Дивно звітують атомники і про перебіг та результати громадських обговорень. Слухання з питання підвищення рівня Олександрівського водосховища відбулися в селах Богданівка і Прибужжя Доманівського району, смт Олександрівка Вознесенського, смт Костянтинівка Арбузинського району, місті Южноукраїнську. Про підсумки зустрічей представники АЕС замовчують або ж розповсюджують інформацію, що самі слухання відбулися, але не зазначають, до яких висновків дійшли громади. На листи відповідають, мовляв, усе буде викладено у звіті про громадське обговорення матеріалів ОВНС «Підняття рівня Олександрівського водосховища до проектної відмітки 20,7 метрів» та Книзі запитань-відповідей. Надання цих відповідей обіцяли за півтора місяця. Проте термін вже минув, а відповідей так і немає.

Такі дії енергетиків більш схожі на замилювання очей і чергові відписки. Мовляв, хотіли слухань — їх провели, керівництву відрапортували.  А що насправді відбувалося на слуханнях і яка позиція громадськості, то вже нікого не хвилює. У протоколах і повідомленнях для ЗМІ вона не відображена.

Виявляється, майже в усіх населених пунктах люди висловили категоричне «ні» рішенню з підняття рівня водосховища. Найбільш красномовне рішення Богданівської сільської ради. У ньому зазначено: «Не погоджувати ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «ЮУ АЕС» заяву про наміри підвищення нормального підпірного рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 метра в рамках реалізації «Проекту завершення будівництва Ташлицької ГАЕС». Так само висловилися і жителі інших населених пунктів. Однак інформацію перекручують і органи влади, і самі атомники. Але люди сказали своє слово!

Висловилися з приводу ймовірного підняття рівня водосховища й дослідники. Микола Товкайло, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, який працює понад 40 років в цій місцевості, зазначає: «Місця найкращі в Україні, тут визначні пам’ятки.  Саме хвостова частина водосховища, де побудовано гідроспоруди та адміністративні будівлі Ташлицької гідроакумулюючої станції, і вище від «великого острова». Саме ця територія — історичний центр Бугогардівської паланки Війська Запорозького».

Микола Біляшівський, представник Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, нагадує, що «держава визнала «Бузький Гард» пам’яткою національного значення. На рівні Києво-Печерської і Почаївської лаври, центру Львова тощо. Її ніхто не може ні змінювати, ні руйнувати. Після затоплення цих місць пам’ять про зачатки української державності буде знищено».

А кандидат біологічних наук голова Миколаївської філії Національного екологічного центру України Ганна Коломієць переконана, що долю пам’ятки загальнодержавного значення має вирішувати громада всієї держави.

Із цією думкою погоджуються й громадські активісти, і науковці. Адже «Бузький Гард» не належить виключно жителям Богданівки, Костянтинівки чи Южноукраїнська. Він національне надбання і національна гордість. У заяві представників громадськості Миколаївщини, яка народилася під час чергового круглого столу, зазначено: «Підняття рівня Олександрівського водосховища впливатиме не тільки на території, що безпосередньо до нього прилягають, а й на все пониззя Південного Бугу в межах Миколаївської області. Тому до обговорень його наслідків має бути залучено все населення в зоні такого впливу. Зокрема Миколаїв. Вважаємо за необхідне проведення громадських слухань щодо проекту в Миколаєві та інших містах Миколаївської області згідно із законодавством України про місцеве самоврядування. Організаторами таких обговорень мають стати органи місцевої влади, які забезпечують дотримання норм законодавства на Миколаївщині та, на відміну від замовника, мають представляти інтереси населення».

Активісти переконані, що громадські слухання щодо «Бузького Гарду» слід винести на загальноукраїнський рівень з огляду на національний статус місцевості.

На жаль, дивною виявилася позиція місцевої влади стосовно добудови Ташлицької ГАЕС. Днями голова Миколаївської облдержадміністрації Олексій Савченко висловився за те, що винесе на сесію Миколаївської облради проект про затоплення «Бузького Гарду», якщо регіон отримає 10% 800-мільйонного енергоатомного проекту. Отакої! Виявляється, що, як за старих радянських часів, примарна економіка і якісь інфраструктурні об’єкти для області дорожчі, ніж загальноукраїнська історія, культура, довкілля.

Коли вже позбудемося старих штампів і підходів? Коли подумаємо і подбаємо про збереження пам’яток власної історії й майбутнє, яке не може обмежуватися лише розвитком атомних електростанцій?

Олена ІВАШКО.

Show Buttons
Hide Buttons