ЕНЕРГЕТИЧНІ АСПЕКТИ «ПРОЕКТУ – 20,7» Новости

Незабаром в Арбузинці, Доманівці, Вознесенську та Южноукраїнську відбудуться громадські слухання, які мають погодити чи не погодити результати тривалої роботи спеціалістів ДП «ЕКОІНФОРМ», яке входить у підпорядкування  ДУ«Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України» під назвою «Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) підняття рівня Олександрівського водосховища до проектної відмітки 20,7 м». Це обов’язкова процедура для отримання дозволу для  підготовки зміни режиму водоймища, що утворене  в акваторії Південного Бугу.

ОВНС представляє собою більш 170 сторінок  академічного тексту з численними  й незрозумілими для пересічних читачів графіками, таблицями, схемами.  Мені вдалося переглянути весь обсяг викладеної інформації і можу зауважити, що вона надто складна для розуміння людей без спеціальної фахової підготовки. Таке враження, що «Оцінка впливу на навколишнє середовище підняття рівня Олександрівського водосховища до проектної відмітки 20,7 м.» – це збірник наукових робіт на отримання наукового ступеня кандидата наук. Де там нам розібратись в цих наукових викладках…

І все ж спробую висвітлити окремі питання, які важливо знати мешканцям міст і районів, що зазнають впливу будівництва Ташлицької ГАЕС.

Відомо, що підвищення рівня водосховища потрібно для того, щоб ввести в експлуатацію третій гідроагрегат  Ташлицької ГАЕС. Він потребує підвищення НПР до 16,9 м при тому,   що рівень водойми вже підвищено до 16,0 м, при раніше дозволеному НПР-14,7 для забезпечення роботи першого та другого гідроагрегатів. А зараз ми говоримо про чергове підвищення води в Південному Бузі  ще майже на 5 метрів.

Енергетики запевняють, що це забаганки області – їй потрібна вода для розвитку народногосподарського комплексу. Викликає сумнів у цьому через те, що протягом двох років, скільки точиться розмова про «Проект-20,7», жодного офіційного повідомлення не було зроблено стосовно цієї обласної ініціативи і не названа конкретна потреба у водних ресурсах і напрямки їх використання.

А камінь спотикання зовсім не в амбіціях обласного керівництва, а в тому, що чергове підвищення рівня водосховища,  чи до 16,9 м, чи до 20,7 м завдасть невиправної шкоди чудовій природній місцині на теренах Бузького Гарду –  бузька вода накриє окрасу Миколаївщини – острів Гардовий і унікальне природне річище з численними порогами.

На захист Бузького Гарду виступають громадські, екологічні організації, офіційні представники, народні депутати. І  тут, без народного «одобрямс», важко взяти керівникам відомства відповідальність за нанесені природі збитки.

Тому й обрана тактика громадських слухань, для яких і готується відповідний матеріал, що має переконати пересічних громадян – учасників слухань у доцільності заповнення водосховища до проектного рівня  в інтересах енергетики країни і нашої рідної Миколаївської області.

Та під час ознайомлення з ОВНС виникла підозра у підміні понять в інтересах схвалення запропонованого підвищення рівня  Олександрівського водосховища до НПР-20,7. В тексті майже в кожному розділі наголошується: «Підвищення рівня Олександрівського водосховища (НПР – 20,7 м) не завдасть відчутної шкоди більшості природних ландшафтів каньйону р. П. Буг, в тому числі о. Гардовий – історична пам’ятка Запорізького козацтва не буде затоплена». Але ж острів Гардовий – перлина українського степу, місцина, пов’язана з Бугогардівською паланкою Війська Запорізького, знаходиться саме в центрі гряди порогів на Піденному Бузі і він вже зараз  потерпає від підвищення  води до НПР-16,0.

А виявляється, що легким  рухом руки це можна змінити, перемістивши (лише в документах) острів з одної історично визначеної точки, яка підпадає під затоплення, в іншу географічну точку – острів Великий, який не затоплюється, і назвати його Гардовим, при цьому стверджувати, що саме тут  був в центр   Бугогардівської паланки. Все так просто!  Тепер на всі заперечення істориків, археологів, екологів, громадських організацій  не варто зважати. Головне – острів Великий (спеціалісти, що готували ОВНС, вважають його Гардовим) не підпадає під вплив Олександрівського  водосховища до проектного рівня 20,7 м.

А втім, в  самому тексті  «Оцінок…»  їх автори самі собі суперечать. На початку вони стверджують:

«Урочище Гард, що знаходиться за 2 км на південний схід від с. Богданівка Доманівського р-ну Миколаївської обл., – це глибокий і вузький каньйон з крутими скелястими берегами, по дну якого серед гранітних брил тече р. Південний Буг, утворюючи тут один з найбільших порогів. З лівого берега височать три великі скелі – Сова, Брама і Пугач. Навпроти скелі Пугач посеред ріки розміщено скелястий о-ів Клепаний (його історична назва – Гард), а навпроти острова з правого берега впадає Сокурова (Гардова) балка. Нижче скелі Пугач і о-ва Клепаний (Гард) з лівого берега знаходиться Паланкова балка, або Паланка, яка є відгалуженням Сухого Ташлика. В урочищі Гард і його околицях знаходиться чимало багатошарових археологічних пам’яток, що разом із старожитностями козацької доби репрезентують археологічні пам’ятки епохи мезоліту, неоліту, енеоліту, в тому числі й пам’ятки трипільської культури, всі періоди епохи бронзи, скіфського часу, античності і Київської Русі».

А через кілька сторінок вміщують протилежну інформацію:

«Острів Малий, розташований навпроти скелі Пугач, який деякі науковці називали островом Гардовим, за визначенням фахівців, носієм археологічного матеріалу бути не може, у зв’язку з його досить частим затопленням підчас половіддя та повеней. За висновками ряду фахівців-істориків та представників ряду громадських організацій, він може мати цінність лише як природний об’єкт (специфічний ландшафт) – автентичні краєвиди, з якими пов’язані певні епізоди життя українського козацтва доби ХVІІ – ХVІІI століть (лист НАН України №121/508-5 від 17.03.2006 р.)».

Виявляється, що автори ОВНС посилаються на експедиційні дослідженя, виконані під науковим керівництвом історика Ю.С. Гребенникова,  який зробив висновок, що «острів Малий носієм археологічного матеріалу бути не може у зв’язку з досить частим періодичним затопленням його в періоди повеней. Він може мати естетичну цінність лише як природний об’єкт».

При цьому дослідники з «Екоінформ» роблять висновок:

«Виконані в 2001–2006 рр. археологічні роботи доволі переконливо висвітлили питання щодо місця розміщення о-ва Гард, яким з високим рівнем вірогідності можна вважати о.Великий. При цьому о-ів Великий не затоплюватиметься Олександрівським водосховищем навіть в разі найвищого прогнозованого його рівня заповнення – при НПР 20,7 м, тобто завершення будівництва Ташлицької ГАЕС ніяких збитків історичним пам’яткам не завдасть».

Пошук офіційного перейменування островів у відкритих джерелах інформації  не дав результату. В тексті ОВНС є посилання на лист НАН України №121/508-5 від 17.03.2006 р., однак його тексту і прізвища посадової особи, яка підписала історичне рішення про перейменування, немає ні в переліку використаних документів, ні в додатку копій оригіналів. Можливо, адміністрація ВП «ЮУ АЕС»  опублікує цей важливий епохальний документ, адже він перекреслює  багаторічну працю сотень науковців, які здобули  кандидатські й докторські звання на дослідженнях пам’яток Бузького Гарду. Для них це буде теж цікаво.

Тепер кілька посилань на текст «Оцінки впливу на навколишнє середовище підняття рівня Олександрівського водосховища до проектної відмітки 20,7 м». Важко розраховувати на те, що офіційні ЗМІ донесуть їх до розуміння учасників громадських слухань.

При підвищенні рівня Олександрівського водосховища НПР 16,9 м площа додаткового затоплення складає 730 га, а при варіанті 20,7 м – 870 га. Територію відведено і передано ЮУ АЕС (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 25.12.1985 року № 734-р).

24 квітня 1999 р. був прийнятий в експлуатацію пусковий комплекс Олександрівської ГЕС при існуючій позначці водосховища НПР – 8,0 м. Навесні 2006 року Олександрівське водосховище було заповнено до НПР 14,7 м, а у грудні 2006 року введено в експлуатацію агрегат № 1; в серпні 2007 р. – агрегат № 2.

У 2010 р. Олександрівське водосховище заповнено до позначки НПР – 16,0 м, що збільшило його корисну ємність до 20,95 млн.куб. і регулюючу ємність до 14,0 млн. куб.

На теперішній час Южно-Українській АЕС відведено у постійне користування земельних ділянок загальною площею 27,7218 га за рахунок земель Арбузинського району – 11,5863 га, Доманівського району – 11,7992 га, м. Южноукраїнськ – 4,3363 га, з них акваторія р. П. Буг – 18,1522 га. Землевідведення погоджено з усіма землекористувачами на стадії підготовки проектної документації, отримані державні акти на право постійного користування земельними ділянками.

У ОВНС  також відзначається: «Під час роботи ГАЕС в генераторному режимі Олександрівське водосховище наповнюється, а при роботі агрегатів в насосному режимі в нічні часи водосховище спрацьовується. Таким чином, при роботі шести агрегатів ГАЕС, кожну добу ємність Олександрівського водосховища наповнюється в розмірі 14,4 млн.куб, а потім спрацьовується, що відповідає зміні рівнів на 1,5 м

Про варіанти розвитку гідродинамічних аварій  на каскаді ГЕС – ГАЕС

В ОВНС розроблені різні можливі сценарії руйнування (прориву)  гідротехнічних споруд, які можуть викликати природні явища або стихійні лиха (землетруси, обвали, зсуви, паводки, розмив грунтів, урагани і т.п.) і техногенні фактори (руйнування конструкцій споруди, експлуатаційно-технічні аварії, конструктивні дефекти або помилки проектування, порушення режиму водозбору тощо), а також в умовах воєнного часу – сучасні засоби ураження і терористичні акти.

г) Руйнування греблі Ташлицького водосховища, заповненого до середнього порогового рівня (95,0 мБС), при заповненому Олександрівському водосховищі до середнього порогового рівня (20,7 мБС). Це призведе до того, що за короткий час у Олександрівському водосховищі збільшиться обсяг води на 86,0 млн. м3 , загальний обсяг при цьому буде складати 220,0 млн м³, а рівень води в Олександрівському водосховищі підніметься на 4-7 метрів. У цьому випадку можливий розмив земляної греблі довжиною 396 метрів. Згідно з розрахунками, час руйнування греблі Ташлицького водосховища повністю – 10 хвилин, повне спорожнення водосховища відбудеться за 60-65 хвилин.

Розглядаючи інші ймовірні події з точки зору можливості формування загрозливої гідрологічної обстановки, слід зазначити наступне.

У разі руйнування греблі Ладиженського водосховища у верхній частині Південного Бугу (Вінницька область) хвиля прориву досягне Олександрівського водосховища через 25-30 годин і за цей час можливо зробити завчасне спрацьовування Олександрівського водосховища для гасіння хвилі прориву. Аналогічно, таке ж завчасне спрацювання водосховища можливо використовувати при повені. Отже, руйнування греблі Ташлицького водосховища може бути прийнято, як основний чинник у подальших розрахунках руйнування греблі Олександрівського водосховища та утворення хвилі прориву в його нижньому б’єфі.

Оцінка можливих наслідків надзвичайних ситуацій

Оцінка можливих наслідків НС не для окремих джерел небезпеки, а для каскаду ГЕС-ГАЕС, як гідровузла – комплексного джерела, який складається з двох взаємопов’язаних джерел небезпеки, об’єднаних по їх розташуванню. Згідно з проведеними інженерними розрахунками, руйнування Ташлицького водосховища відбудеться за 10 хвилин, спорожнення водосховища – за 60-65 хвилин. При цьому річкою Південний Буг виникне хвиля заввишки до 10 м, зі швидкістю руху 50-30 км/год на початку і 6-3 км/год нижче м. Нова Одеса. При проходженні хвилі прориву в зону катастрофічного затоплення частково потрапляє 21 населений пункт Арбузинського, Вознесенського, Доманівського та Новоодеського районів загальною площею 8-10 км2 з населенням 19315 чоловік. У зону катастрофічного затоплення потрапляє 2571 житлових та адміністративних будівель, 26 житлових об’єктів, 102 сільськогосподарські будівлі. Буде підтоплено 24 км автомобільних і 14 км залізничних шляхів, зруйновано 10-12 мостів і 14 насосних станцій.

Підземні води

При заповненні Олександрівського водосховища до відмітки 20.7 м рівні підземних вод піднімуться максимально на 10,3 м біля берегової лінії водосховища, на 3–6 м на відстані 60–200 м від берегової лінії водосховища, на 3,0–4,0 м на відстані 220–450 м від берегової лінії водосховища, на 1,0–1.5 м на відстані 650–900 м від берегової лінії водосховища, на 0,3 м на відстані 1,0–1.2 км від водосховища і на 0 м на відстані 1,57 км від водосховища. Буде підтоплена (глибина залягання рівнів підземних вод 1,0–3,0 м) тільки вузька смужка (20–50 м) території біля берегової лінії водосховища.

Про соціальну програму

Уточнений проект завершення будівництва Ташлицької ГАЕС був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.06.2002 р. № 342-Р. На підставі рекомендацій, що були надані науковцями за результатами проведених дослідницьких робіт та з урахуванням пропозицій від зацікавлених організацій та громадськості, в уточненому проекті (арх. № 942-30-Т53) було заплановано комплекс природоохоронних, захисних і компенсаційних заходів, метою яких ставилась мінімізація збитків при будівництві та експлуатації об’єктів інфраструктури ТГАЕС, у тому числі дотримання природоохоронних норм при поетапному заповненні Олександрівського водосховища і роботі ГАЕС.

Передбачалося, що компенсаційні заходи будуть здійснюватись поетапно упродовж усього періоду будівництва ГАЕС. Запланований перелік компенсаційних заходів передбачав виконання наступних завдань:

– зняття родючого шару ґрунту з території затоплення, землювання малопродуктивних земель, біологічну рекультивацію ділянок землювання,  санітарну підготовку чаші водосховищ до затоплення,  створення захисних лісонасаджень,  кріплення берегів водосховищ;

– будівництво рибохідного каналу і рибопропускної споруди на Олександрівському гідровузлі,  відшкодування збитків, заподіяних рибному господарству;

– будівництво об’єктів і виконання заходів рекреаційного призначення з метою створення сприятливих умов для рекреаційного використання водосховищ;

– створення краєзнавчого музею в м. Южноукраїнську та інші.

Важко сказати, що ж виконано за  час, що минув від прийняття документу – в оцінці впливу ТГАЕС на навколишнє середовище цих даних не вдалося знайти.  Однак є  інформація стосовно будівництва рибохідного каналу. Зокрема, в ОНВС відзначається: «Після наповнення Олександрівського водосховища до НПР 14,7 м при погодженні проекту будівництва рибоводного господарства Держкомрибгоспом України було запропоновано розмістити споруди рибогосподарського комплексу на іншій ділянці р. Південний Буг, що розташована нижче греблі Олександрівської ГЕС».

На жаль, на даний час відсутня інформація про відведену територію для будівництва риборозплідника і підготовку документації для його будівництва. Однак, можу засвідчити, що ще 17.12. 2008 року заступник міністра Міністерства охорони  навколишнього природного середовища Д. Гурський повідомив Президенту НАЕК «Енергоатом»   Ю.А. Недашковському на його запит наступне:

«Міністерство підтримує зазначену пропозицію та вважає за можливе позитивно оцінити в якості головного компенсаційного рибогосподарського заходу будівництво риборозплідника для відтворення рослиноїдних риб, та вбачає за доцільне внести зміни до проектно-кошторисної документації Ташлицької ГАЕС,  виключивши зі складу компенсаційних заходів будівництво рибопропускних споруд на Олександрівському гідровузлі. Однією з основних умов введення в дію 3-го гідроагрегату Ташлицької ГАЕС з підняттям рівня Олександрівського водосховища до позначки 16,9 має бути введення в експлуатацію рибовідтворювального комплексу, як головного компенсаційного рибогосподарського заходу. Замовником проекту і будівництва рибовідтворювального комплексу, як компенсаційного заходу, має стати ВП «ЮУ АЕС».

Чи не тому, що не будується риборозплідник, львівська приватна фірма отримала дозвіл на промислове використання Олександрівського водосховища для риборозведення на період аж до осені 2025 року?

І ось приємне повідомлення для органів місцевого самоврядування міст і районів, що входять до зони впливу  Ташлицької ГАЕС:

«У кошторисі Уточненого проекту певна група заходів була сформована за пропозиціями місцевих органів державного управління Миколаївської області. Вони спрямовані на вирішення найбільш гострих соціальних і екологічних проблем, включаючи питання централізованого водопостачання і каналізації деяких населених пунктів. Так, наприклад, у проекті є статті кошторису, які передбачають:

– дольову участь у реконструкції та будівництві очисних споруд у місті Первомайську;

– витрати на покращення якості води, шляхом створення захисних лісонасаджень та протиерозійних заходів у водоохоронній зоні;

– витрати на благоустрій населених пунктів, будівництво об’єктів соцкультпобуту, розвиток шляхової мережі та підвищення надійності електропостачання.

Фінансування цих заходів заплановано здійснювати за рахунок кошторису будівництва Ташлицької ГАЕС, в якому на ці цілі передбачено 316,181 млн. гривень (біля 10% загальних капіталовкладень), у т.ч. в складі пускового комплексу – 104,983 млн. гривень. Фактична реалізація компенсаційних заходів і будівництво зазначених об’єктів здійснювались паралельно з будівництвом пускового комплексу Ташлицької ГАЕС, починаючи з квітня 2001 року…

Крім того, необхідно підкреслити ряд найважливіших позитивних соціально – економічних наслідків будівництва ТГАЕС для населення:

– поліпшення електропостачання споживачів, насамперед населення, у разі аварійних ситуацій в ОЕС, за рахунок запобігання їх відключенню у вечірні і ранкові години;

– створення об’єктів інфраструктури (дороги, питний водозабір і інше);

– створення систем централізованого водопроводу і каналізації, будівництво шкіл, лікарень тощо в населених пунктах;

– розширення кількості робочих місць для працевлаштування великого колективу будівельників і експлуатаційників».

Про виконання цієї соціальної програми, як бонуса на підтримку підняття рівня Олександрівського водосховища до НПР -20,7, в ОНВС не повідомляється.

А ось стосовно рекреаційного використання Олександрівського і Прибузького водосховищ зазначено наступне:

«Концепція розвитку відпочинку на Олександрівському водосховищі визначена таким чином:  обмежений відпочинок для дітей молодшого шкільного віку;  розвиток кваліфікованого водного туризму;  короткочасний і неорганізований відпочинок.

У верхній частині Олександрівського водосховища, вище сіл Бузьке і Виноградний Сад, у зв’язку з наявністю водовипуску – водозабору ГАЕС і Національного природного парку «Бузький Гард», рекреаційне використання акваторії водосховища і прибережної зони не рекомендується, за винятком існуючих місць відпочинку (пляжів) у м. Южноукраїнськ».

На жаль,  в ОВНС нічого не сказано про те, чого чекати южноукраїнцям від підвищення рівня водосховища.  В межах міської території Південний Буг останніми роками інтенсивно заростає водоростями, чого раніше не спостерігалось. Як боротись із цим явищем  – київські спеціалісти  не вказують. Проте відомо, що саме в районі міського пляжу буде хвостова частина  водойми і ця територія найбільш вразлива при коливанні рівня водосховища. За підрахунками фахівців, коливання рівня ріки при роботі Ташлицької ГАЕС в проектному режимі оцінюється  в 1,5 метра.

Невже,  замість цивілізованого пляжу ми отримаємо занедбану калабатину?

Підготував Анатолій НЕНЬКО.

Show Buttons
Hide Buttons