НА ПЕРЕХРЕСТІ ДЕБАТІВ ПРО ТАШЛИЦЬКУ ГАЕС Новости

До уваги читачів – звіт Інституту зоології НАН України ім. Шмальгаузена про громадські слухання «Про ситуацію, яка склалася внаслідок добудови Ташлицької ГАЕС та підняття рівня Олександрівського водосховища на р. Південний Буг в Миколаївській області вище НПР 8,0 м.», які відбулись у червні 2008 року в Миколаєві. Майже 10 років минуло від цієї події, а питання, які обговорювались, залишаються актуальними до сьогоднішнього дня. Повний виклад звіту за посиланням: http://www.izan.kiev.ua/news01.htm

23 червня 2008 р. у м. Миколаєві відбулися Громадські слухання щодо ситуації, яка склалася внаслідок добудови Ташлицької ГАЕС та підняття рівня Олександрівського водосховища на р. Південний Буг в Миколаївській області вище НПР 8,0 м.

Ініціатори слухань – Миколаївська філія Національного екологічного центру України (НЕЦУ) та Миколаївський міський фонд ЛАСКА «Сприяння економічним і соціальним реформам» окреслили широке коло питань, які на сьогодні не визнаються керівництвом Південноукраїнського енерговузла як проблемні.

На розгляд учасникам слухань були представлені Висновки громадської екологічної експертизи ситуації, що склалася внаслідок добудови у 2006 р. Ташлицької ГАЕС та підняття рівня Олександрівського водосховища вище НПР 8,0 м., де зокрема були висвітлені численні порушення природоохоронного, водного, земельного та пам’яткоохоронного законодавства України.

На слуханнях були присутні представники НАЕК “Енергоатом”, ВАТ “Укргідропроект”, співробітники, юристи та прес-служба Південноукраїнської АЕС, керівництво Ташлицької ГАЕС, офіційні експерти, які брали участь у державній екологічній експертизі проекту ГАЕС, представники Миколаївської ОДА, Миколаївської міської ради, УНДІЕП (м. Харків), представники громадських природоохоронних організацій, незалежні експерти, журналісти (бл. 100 учасників). Значну частину учасників склали мешканці м. Южноукраїнськ – власне, працівники енерговузла.

Особлива актуальність теми ТГАЕС пов’язана з впливом її добудови і функціонування на території існуючого РЛП “Гранітно-степове Побужжя”, створюваного однойменного національного природного парку (НПП), флору та фауну району будівництва, а також гідроекосистеми нижньої течії р. Південний Буг в цілому. Згідно з низкою існуючих офіційних документів (Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державної екологічної інспекції України, Міністерства культури і туризму України, Державного комітету з водного господарства України, органів прокуратури та ін.), у 2005-2006 рр. як під час добудови та введення в дію пускового комплексу ГАЕС, так і у процесі прийняття рішень, процедурах вже були допущені грубі порушення законодавства України. У той же час, ТГАЕС заплановано розбудовувати і далі.

Основними проблемними питаннями, з точки зору збереження територій РЛП “Гранітно-степове Побужжя” і створення на його базі однойменного НПП, збереження популяцій цінних видів флори, фауни, а також збереження біорізноманіття у зоні впливу ТГАЕС, є такі:

  1. Законність підняття керівництвом Південноукраїнського енерговузла взимку 2006 р. рівня Олександрівського водосховища вище НПР – 8,0 м, оскільки жодних рішень органів центральної чи місцевої влади на той час не існувало.

Таким чином, було незаконно зруйновано, а пізніше затоплено низку територій РЛП “Гранітно-степове Побужжя” (понад 27 га). Пряме втручання протягом усього 2006 р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державної екологічної інспекції України, Генеральної прокуратури України так і не призвели до виконання ВП “Атоменергобуд” НАЕК “Енергоатом” численних приписів щодо усунення порушень природоохоронного та земельного законодавства, основний з яких стосувався негайного зниження НПР Олександрівського водосховища до рівня 8,0 м.

Значно пізніше, аж 20.06.2006 Постановою КМУ №841, яка приймалася з порушенням процедур, затоплені землі РЛП було передано у постійне користування НАЕК “Енергоатом”, і таким чином було змінене їх цільове призначення. Виведення ж цих земель зі складу РЛП “Гранітно-степове Побужжя” відбулося ще пізніше – лише 6.07.2006, згідно з рішеннями Миколаївської облради, які були прийняті у порушення ст.51-54 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” (підготовка клопотань, порядок розгляду і порядок прийняття рішень щодо зміни меж, категорії та скасування статусу об’єктів ПЗФ).

Водночас, було порушено ст. 150 та 151 Земельного кодексу України, який відносить такі дії до компетенції Верховної Ради України, а не облради.

Протести Генеральної прокуратури України та Миколаївської обласної прокуратури не призвели до відновлення законності і досі, відповідальності ніхто з порушників не поніс. Енергетики вказаних порушень не визнають. Судові процедури щодо оскарження громадськими організаціями законності Постанови КМУ №841 тривають.

  1. Здійсненні і свідомо заплановані відхилення від Уточненого проекту спорудження Ташлицької ГАЕС, який пройшов державну екологічну експертизу. Останній позитивний висновок державної екологічної експертизи (№ 9/2-1/2-3-430 від 30.04.1998) стосувався виключно Уточненого проекту ТГАЕС, який передбачав введення в дослідно-промислову експлуатацію лише двох гідроагрегатів Ташлицької ГАЕС на замкнутих водоймах, не з’єднаних з Ташлицьким водосховищем-охолоджувачем Південноукраїнської АЕС та р. Південний Буг.

Причому, наукові дослідження впливу ТГАЕС, які передували підготовці цього висновку, згідно з матеріалами проекту, наданими дослідникам стосувалися НПР в Олександрівському водосховищі лише 8,0 м, а не 14,7 м. Таким чином, вплив НПР – 14,7 м у процесі державної екологічної експертизи фактично не вивчався. Крім того, у 2002 р. КМУ Розпорядженням від 17.06.2002 р. №342-р затвердив Проект завершення будівництва ТГАЕС у складі, фактично, вже 6 гідроагрегатів. Так, у п.3 Розпорядження доручалося «… Мінпаливенерго забезпечити поетапне введення в дію потужностей Ташлицької ГАЕС у складі 1-3 гідроагрегатів, а також з урахуванням досвіду експлуатації цих гідроагрегатів і результатів моніторингу навколишнього природного середовища вирішити в установленому порядку питання про розконсервування 4-6 гідроагрегатів

Розпорядженням КМУ №1036-р від 21.11.2007 р. Титул будівництва ТГАЕС було знову перезатверджено. Також, у 2006 р. будівельники ГАЕС без будь-яких погоджень демонтували дамбу між нижньою водоймою ТГАЕС та р. Пд. Буг. Таким чином, гідравлічний зв’язок між гідросистемою станції та річкою існує. Тобто, проект було суттєво змінено по факту, значно пізніше підписання Висновку держекоекспертизи 1998 р., і саме у частині висунутих там умов.

Зведений комплексний висновок №32 Центральної служби Укрінвестекспертизи Мінрегіонбуду України по зміненому проекту ТГАЕС від 31.01.2002 р., на який зараз посилаються енергетики, був підготовлений без нової державної екологічної експертизи, без ОВНС.

У той же час, енергетики не визнають незаконності своїх дій щодо порушення погодженого Мінприроди України Уточненого проекту ТГАЕС, а також маніпуляцій і порушення процедур прийняття рішень у 2002-2006 р. У процесі громадських слухань проектувальники ухилилися від прямих відповідей на питання про доцільність змін у проекті ТГАЕС, зокрема тих, які були пов’язані з необхідністю облаштування гідравлічного зв’язку нижньої технічної водойми ТГАЕС з П. Бугом та підняття рівня води в Олександрівському водосховищі до НПР – 14,7 м, а у подальшому – до 16,9 м та 20,7 м.

Основні аргументи енергетиків на користь підняття рівнів та змін у проекті стосувалися покращання забезпеченості Миколаївської області водними ресурсами, якісною питною водою, за рахунок додаткового накопичення води в Олександрівському водосховищі.

При цьому, ними самими було визнано, що комплексних розрахунків по власне отриманих економічних ефектах від функціонування ТГАЕС в об’єднаній енергосистемі, у складі двох гідроагрегатів, з 2006 р. і досі немає.

З цього можна зробити висновок, що всі обґрунтування необхідності подальшої розбудови ТГАЕС, а також будівництва нових ГАЕС в Україні (Дністровської, Канівської та ін.) можна вважати вкрай слабкими. Фахівці НЕЦУ та незалежні експерти вважають технологію гідроакумулювання для використання її з метою згладжування пікових навантажень в об’єднаній енергосистемі неефективною, застарілою і високовитратною, а також техногенно і екологічно небезпечною. Питання законності переведення Південно-української АЕС на практично прямоточну систему охолодження енергоблоків за рахунок води Південного Бугу енергетиками також ігнорувалося.

  1. Щодо територій проектованого НПП “Гранітно-степове Побужжя”. Згідно з Висновками громадської екологічної експертизи, з аналізу Проекту створення (розширення) РЛП “Гранітно-степове Побужжя (ІІІ черга)” видно, що при заповненні Олександрівського водосховища до НПР – 16,9 м, а тим більше – 20,7 м, під руйнування і затоплення потрапляють значні площі РЛП (з них лише земель водного фонду – 464,5 га).

Також, зовсім не враховуються нові суттєві обставини, які виникли внаслідок обов’язковості створення національного природного парку “Гранітно-степове Побужжя” (Згідно з Додатком 7 до Закону України “Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 200-2015 рр.”, 2000 р.), а також внаслідок існування тут об’єкту національної культурної спадщини України “Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького”.

У листі Міністерства культури і туризму України до НЕЦУ, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Державної служби заповідної справи України (№280/24/13-06 від 12.05.2006) зазначено: “Віднині територія “Історичного ландшафту центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорозького” як пам’ятка, внесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, згідно зі ст. 22 та п. 3 ст. 24 Закону України “Про охорону культурної спадщини”, підлягає беззастережному збереженню і не може бути знищена, змінена, або пошкоджена без спеціального дозволу центральних у сфері охорони культурної спадщини органів виконавчої влади. А згідно зі ст. 30 того ж Закону, Миколаївська облдержадміністрація, зокрема й підлеглий їй РЛП “Гранітно-Степове Побужжя”, Южноукраїнська міська рада, Доманівська та Арбузинська районні ради та держадміністрації зобов’язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам’ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини. У зв’язку з цим вони зобов’язані не допускати затоплення водами Олександрівського водосховища як всього “Історичного ландшафту центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорозького”, так і окремих його частин…”. Існує відповідний Наказ Міністра культури і туризму України (№173/0/16-06 від 11.04.2006).

Рішенням комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи №110/10 від 19 жовтня 2005 р. згаданий унікальний природний та історико-культурний комплекс має бути збережений в повному обсязі і захищений заповідним статусом створюваного НПП “Гранітно-степове Побужжя”, а процес його створення має бути прискорено. Це рішення і досі ігнорується.

Постановою Верховної Ради України №565-ІУ від 20.02.2003 р. “Про рекомендації парламентських слухань щодо дотримання природоохоронного законодавства” (п. 15) Кабінету Міністрів України рекомендовано вжити заходів щодо недопущення реалізації господарських проектів за рахунок територій природно-заповідного фонду. Це рішення також проігноровано.

Енергетики покладають провину за несвоєчасне створення НПП на Мінприроди України, Миколаївське обласне управління ОНПС та адміністрацію РЛП, і стверджують, що кошти на створення НПП ВО ПУАЕС давно є доступними, але не освоюються через бездіяльність вказаних структур. У той же час, НЕЦУ має лист Мінприроди України за підписом першого заступника Міністра ОНПС п. С. Лизуна (№7214/16/10-08 від 06.06.2008 р.) де зазначено, що “Адміністрація Ташлицької ГАЕС вчиняє тиск на місцеві органи влади та органи місцевого самоврядування намагаючись не допустити включення до складу проектованого національного природного парку “Гранітно-степове Побужжя” найціннішої природної території навколо острова Гард на річці Південний Буг”.

Водночас, багатьох учасників слухань 23.06.2008 здивував виступ офіційного представника Мінприроди України п. В. Єфімова, заст. начальника Державного управління ОНПС в Миколаївській області: “офіційна позиція Мінприроди щодо питання добудови Ташлицької ГАЕС є такою: Енергетичною стратегією України на період до 2030 року Ташлицька ГАЕС визначена об’єктом стратегічного значення… Отже, Мінприроди, як державний орган виконавчої влади, зобов’язане сприяти будівництву і функціонуванню цього об’єкту.” (лист Мінприроди від 18.06.2008 за підписом іншого заст. Міністра ОНПС – п. Д. Гурського).

Ці два листа різних заступників Міністра ОНПС свідчать про те, що найвищий в Україні природоохоронний орган вже не має на сьогодні узгодженої позиції щодо пріоритетності створення НПП “Гранітно-степове Побужжя” в запланованих межах. Також незрозуміло, чи має Мінприроди України зацікавленість у чіткому дотриманні вимог законодавства і процедур у процесі створення вказаного НПП, чи навпаки, свідомо нехтує цими вимогами і процедурами на догоду вимогам Міністерства палива та енергетики України і НАЕК “Енергоатом”? (Останнє питання було вже розглянуте на засіданні Громадської ради при Мінприроди 26.06.2008 – було вирішено направити Міністру ОНПС лист від Громадської ради з вимогами надати публічні роз’яснення сучасної офіційної позиції Мінприроди України щодо НПП “Гранітно-степове Побужжя”.)

Раніше Мінприроди України своїм листом (№4714/29-5 від 29.05.2006) не узгодило проект Постанови КМУ №841 „Про надання у постійне користування земельних ділянок для суспільних та інших потреб та зміну цільового призначення земель”, яким передбачалося відведення земель РЛП „Гранітно-степове Побужжя” на користь НАЕК „Енергоатом”, тобто під затоплення Бузького Гарду.

  1. Питання наявності чи відсутності негативних екологічних впливів з часу завершення пускового комплексу Ташлицької ГАЕС та питання якості моніторингу цих впливів.

Згідно з даними, отриманими на Інтернет-сайті Міністерства палива та енергетики України, у 2005-2006 рр. переможцями тендерів на виконання моніторингових досліджень впливу ТГАЕС на довкілля (2 однакові теми – “Моніторинг навколишнього середовища в зоні впливу споруд ТГАЕС”) було визначено Інститут геохімії навколишнього середовища НАНУ та МНСУ (3 542 000,0 грн.) та ВАТ “Укргідропроект” (3 006 028,0 грн.). У той же час, Міністерству ОНПС України, на виконання Доручення КМУ №32797/3/1-05 від 4.08.2005 (яким була визнана необхідність проведення спеціального наукового дослідження стосовно впливу будівництва та функціонування ТГАЕС на створюваний заповідний об’єкт загальнодержавного значення НПП “Гранітно-степове Побужжя”), було виділено усього 90 000 грн.

Учасники громадських слухань задавали справедливе питання – чому моніторинг впливів ТГАЕС було доручено непрофільним організаціям, у тому числі – власне проектантам ТГАЕС? У відповідь, представник Інституту геохімії навколишнього середовища НАНУ та МНСУ п. Г. Лисиченко повідомив, що його інститут, а також ВАТ “Укргідропроект”, Харківський НДІЕП Мінприроди України мають спеціальну ліцензію на проведення такого моніторингу, а, наприклад, Інститут ботаніки НАНУ та Інститут зоології НАНУ його не мають. У той же час, відзначалося, що на теперішній час моніторинг практично не ведеться, через відсутність належного фінансування робіт. Так само, як і археологічні дослідження.

На слуханнях Миколаївською філією НЕЦУ було представлено основні ризики для флори, фауни і біорізноманіття у зоні впливу ТГАЕС, а також звіт Інституту геохімії НС по результатах робіт з моніторингу за минулі роки, який було отримано через суд громадськими організаціями Миколаївщини. Згідно зі звітом, кількість і чисельність відзначених під час моніторингу цінних видів флори і фауни, які підлягають особливій охороні, згідно з Законом України “Про Червону книгу” та Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” в районі можливого впливу ТГАЕС виявилася значно меншою за ту, яка відзначалася до добудови ТГАЕС, зокрема у дослідженнях Інституту ботаніки НАНУ та Інституту зоології НАНУ. У той же час, негативні впливи на популяції цінних видів флори і фауни, загальний стан біорізноманіття в районі впливу ТГАЕС у зазначеному звіті були визнані відсутніми.

Учасники слухань відмітили, що це може свідчити або про неякісне і нефахове проведення моніторингу, або про те, що негативні впливи все ж мають місце. У дискусіях було зазначено, що згідно з Висновком Інституту зоології НАНУ наявність у зоні будівництва червонокнижних видів тварин не дає змоги розбудовувати ТГАЕС та піднімати рівень Олександрівського водосховища на будь-яку позначку вище НПР – 8,0 м без порушень природоохоронного законодавства. Відзначалося також, що повноцінний моніторинг неможливо вести без належного картування популяцій тварин і рослин, які підлягають особливій охороні. Таке картування відповідальними за моніторинг досі не здійснене, що унеможливлює порівняння стану флори і фауни у часі. Тоді незрозуміло, як і навіщо проводиться моніторинг, як оцінювати його результати, особливо якщо співставити ці результати з використаними коштами?

Представник Київського національного Університету ім. Т. Шевченка п. В. Серебряков, головний експерт проекту з питань фауни, у своєму виступі ухилився від коментарів щодо впливів від добудови ТГАЕС і підняття рівня Олександрівського водосховища на фауну та біорізноманіття, а натомість говорив про необхідність знаходження розумного компромісу між потребами населення у воді, електроенергії та прагненнями науковців і природоохоронців зберігати біорізноманіття.

  1. Питання санітарних попусків та їх впливу на гідроекосистеми р. Пд. Буг нижче греблі Олександрівської ГЕС.

Прецедент червня-липня 2006 р., який стався на Південному Бузі показав, що недотримання з боку Південноукраїнського енерговузла режиму санітарних попусків (менше 17,0 м3/с) може мати місце вже зараз в посушливі роки і негативно впливати на гідроекосистеми П. Бугу, а відповідно на прибережні види флори та фауни. Влітку 2006 р., згідно з даними Мінприроди України самовільне зменшення попусків з Олександрівського водосховища викликало неприпустиме тимчасове зневоднення русла П. Бугу нижче греблі Олександрівської ГЕС на протязі 100 км.

На півроку раніше енергетики зазначали, що не мають відношення до визначення режиму санітарних попусків, і перекладали відповідальність на Держводгосп України. З цього приводу, Держводгосп України, на доручення Кабінету Міністрів України від 22.11.05 №61187/1/1-05, зазначав таке: “...інститутом Укрводпроект із залученням провідних проектних і науково-дослідних організацій, у тому числі НАН України впродовж 1991-1995 років розроблена “Схема комплексного використання та охорони водних ресурсів басейну р. Південний Буг“.

У Схемі надаються розрахунки водогосподарського балансу басейну, розглянуті питання екологічного стану водних ресурсів, обґрунтованості санітарно-екологічних витрат води (попусків) у нижній течії Південного Бугу. Висновки наукових досліджень свідчать, що екологічно допустимі санітарні попуски в нижній б’єф Олександрівського водосховища повинні бути не нижче 17,0 м/с.

В Схемі також виконана гідроекологічна оцінка впливу відмічених у проекті Ташлицької ГАЕС заходів на навколишнє природне середовище згідно з висновками Схеми подальший розвиток Південно-Української АЕС та будівництво Ташлицької ГАЕС через негативний вплив на екологічну ситуацію в регіоні не рекомендується…

… Мінімальний санітарний попуск в нижній б’єф Олександрівського водосховища згідно з представленими розрахунками складає 11,6 м3/с, замість необхідних 17,0 м3/с…

Комітет розглянув зазначену Програму і не вважає за можливе погодити запропонований варіант водопостачання ГАЕС” (лист Держводгоспу України від 25.11.2005 р.).

Таким чином, питання санітарних попусків, а отже і їх впливу на флору і фауну П. Бугу на сьогодні не вирішене, і це несе пряму чи опосередковану екологічну загрозу усій тій частині річки, яка знаходиться нижче Олександрівської ГЕС. Підвищення НПР Олександрівського водосховища вище 14,7 м значно посилить таку загрозу.

У той же час, 27.02.2008 р. Міжвідомча комісія з встановлення режимів роботи водосховищ та водогосподарських систем басейну р. Південний Буг доручила розробку до кінця року “Правил експлуатації каскаду водосховищ на Південному Бузі” Південноукраїнському енергокомплексу! У якості генпідрядника залучено той же ВАТ “Укргідропроект”. Таким чином, на думку деяких учасників слухань, Держводгосп України врешті ухилився від відповідальності за ситуацію, а санітарні попуски будуть визначатися енергетиками згідно з потребами власної галузі, а не потребами забезпечення екологічної безпеки в нижній течії П. Бугу, потребами населення чи потребами інших галузей.

 Протягом тривалого часу розглядалося питання, чи пов’язане, чи ні підтоплення сільськогосподарських угідь у адміністративних районах, прилеглих до Олександрівського водосховища з добудовою ГАЕС?

Було представлено окрему доповідь Відділу охорони підземних вод Інституту геологічних наук НАН України з оцінкою впливу будівництва ТГАЕС та підняття рівня Олександрівського водосховища на гідрологічні та гідрогеологічні умови у долині П. Бугу, де відзначено прямий негативний вплив від розбудови енергокомплексу. У той же час, ВАТ «Укргідропроект» представив результати своїх власних досліджень, де негативні впливи не визнаються, а зміни гідрологічних умов пояснюються природними процесами та глобальним потеплінням.

Протягом усього перебігу слухань з боку прихильників проекту розбудови ТГАЕС спостерігалося свідоме маніпулювання документами, цифрами та громадською думкою. Так, наприклад, біля години часу громадськість намагалася визначити, чи можна вважати офіційними останні висновки Інституту ботаніки НАНУ, з огляду на те, чи представляє цей інститут експертна група п. В. Новосада, чи ні? Чи були введені в оману експерти, зокрема археологи, щодо розташування територій, які підлягають затопленню і мали бути ними досліджені, чи ні? Чи був облаштований рибохід на греблі Олександрівської ГЕС раніше, і чому він не був облаштований після її реконструкції тощо? Натомість, з боку прихильників проекту лунали звинувачення незалежних експертів у нефаховості, спостерігалися спроби їх дискредитації і т. ін.

Як з боку прихильників проекту, так і з боку противників подальшої розбудови ТГАЕС і підняття рівня в Олександрівському водосховищі було подано низку коментарів як до проекту, так і до Висновків громадської екологічної експертизи, а також пропозицій до Рішень громадських слухань. Для формування тексту рішень було створено редакційну комісію (4 учасники від прихильників проекту, 4 – від противників). В результаті майже 1,5-годинної роботи комісія так і не змогла представити учасникам слухань та журналістам жодного узгодженого пункту Рішень. Через це було запропоновано підготувати 2 незалежних тексти рішень – від проектувальників, офіційних експертів і лобістів проекту та мешканців м. Южноукраїнськ, а інший – від незалежних експертів. Не вдалося узгодити навіть спільного формулювання щодо необхідності якнайшвидшого створення НПП “Гранітно-степове Побужжя”, з чим були принципово згодні всі учасники слухань.

Було домовлено, що тексти Рішень громадських слухань будуть оприлюднені пізніше, і мають оприлюднюватися одночасно і одним документом, з відповідними підписами членів редакційної комісії під обома частинами тексту.

27.06.2008

Підготував за матеріалами громадських слухань інженер Відділу моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України
В. П. Мельничук
.

* Додаток – Висновки громадської екологічної експертизи * (Файл у форматі Adobe PDF, 355 кб).

Show Buttons
Hide Buttons