ПОВІДОМЛЯЄ ШТАБ СПРОТИВУ Новости

Миколаївські активісти розпочали новий етап боротьби за збереження національної пам’ятки «Бузький Гард».

В Миколаєві відбулася прес-конференція екологів та активістів на тему «Бузький Гард: проблеми та перспективи. Результати «круглого столу» у Верховній Раді України «Екологічні аспекти розвитку гідроенергетики в Україні». Її учасники розповіли  про підсумки екологічного круглого столу, на якому наявні проблеми обговорили експерти з усієї України, природоохоронці, науковці, представники гідроенергетичної галузі, народні депутати України та представники Міністерства екології України, повідомляє  сайт izvestia.nikolaev.ua 

Мова йшла про ймовірність будівництва та добудови таких резонансних об’єктів, як Дністровської ГАЕС (1-3 черга), Канівської ГАЕС, Ташлицької ГАЕС, зокрема підняття рівня Олександрійського водосховища до відмітки 20,7 метрів і Верхньодністровського каскаду ГАЕС.

Під час засідання згадали про можливе затоплення Національного парку «Бузький Гард» в разі підняття рівня Олександрівського водосховища. Як відомо, громадськість Миколаївщини виступила єдиним фронтом та донесла до керівництва держави чітку позицію з приводу перспектив розвитку гідроенергетики та недопущення підняття рівня Олександрівського водосховища, що призведе до втрати національно-історичної та природної пам’ятки. Найбільш активні жителі області та фахові спеціалісти об’єдналися у Штаб опору затопленню Бузького Гарду.

Ми підтвердили свою позицію та виступили категорично проти добудови Ташлицької ГАЕС та підняття рівня Олександрівського водосховища до позначки у 20,7 метрів, — зазначив керівник Штабу опору затопленню Бузького Гарду Олег Кравець. — Штабом були підготовлені та передані рекомендації. Зокрема: скасувати Постанову КМУ №552 від 13.07.2016 «Про схвалення програми розвитку гідроенергетики до 2026 року» та відмовитися від добудови Ташлицької ГАЕС в її нинішньому проекті, що передбачає функціонування руслового Олександрівського водосховища; створити Тимчасову слідчу комісію ВРУ щодо розслідування протизаконного підвищення води в Олександрівському водосховищу до відмітки +16,9 метрів; встановити межі НПП «Бузький Гард» та РЛП «Гранітно-степове Побужжя» та кордонів буферних зон; збільшити компенсації ризиків населенню, що проживають у 30-ти кілометровій зоні від Південноукраїнської АЕС з переглядом розширення з 30-ти км до меж області.

Також на «круглому столі» озвучені й інші пропозиції та рекомендації. Олег Кравець окремо зупинився на темі компенсації ризиків населенню за сусідство з Південноукраїнською АЕС. Виявляється, якщо поділити суму відшкодування на кількість жителів Миколаївщини, виходить, що кожен мешканець отримує одну гривню 90 копійок на місяць. Звісно, ця так звана компенсація аж ніяк не покриває ризиків, пов’язаних з тим, що небезпечний об’єкт знаходиться на території області, завдає шкоди екології та здоров’ю громадян.

Голова Національного центру України Руслан Гаврилюк відзначив:

«Гідроенергетика має змінитися. Ми повинні звернути увагу на цивілізований світ, за якими правилами гідроенергетика розвивається в європейських країнах. Те, що відбувається в Україні це абсолютно суперечить європейським практикам. Енергетики продовжують провокувати громадськість».

За його словами, зараз відкрита нова сторінка боротьби за Бузький Гард. 17 квітня цього року в реєстрі оцінки впливу на довкілля з’явилось повідомлення про чергову планову діяльність направлену на підйом рівня Олександрівського водосховища до відмітки 20,7 метра. Це чергова спроба енергетиків розширити діяльність Південно-Українського енергокомплексу. «Ми прекрасно розуміємо, —  підтвердив Гаврилюк, — що це направлено на посилення спроможності атомної енергетики для забезпечення охолодження трьох енергоблоків Південноукраїнської АЕС».

У свою чергу, виконавчий директор Національного екологічного центру Дмитро Іванов запропонував альтернативу Програмі розвитку гідроенергетики. Вона полягає в тому, що перед узгодженням проектів з будівництва ГАЕС і ГЕС необхідно в першу чергу оцінити їх подальший вплив на навколишнє середовище.

«Ми стоїмо на тій позиції, що вимір потужностей залежить від вимірювання екологічної небезпеки, — зазначив він. — Якщо будь-який проект негативно впливає на навколишнє середовище негативно, його просто не розглядають. Це нормальна цивілізована європейська практика».

Учасники прес-конференції підтвердили, що на «круглому столі» у Верховній Раді їх почули. Так, зокрема, заступник міністра екології та природних ресурсів Василь Полуйко зазначив, що Міністерство не погодило Програму розвитку гідроенергетики у зв’язку з тим, що Програма не пройшла процедури стратегічної екологічної оцінки, не було проведено транскордонних консультацій та консультації з громадськістю.

«Ми маємо ситуацію, коли недостатньо продумане управлінське рішення спричинило накопичення проблем як на регіональному, так і на державному рівнях», — зазначив заступник міністра. Втім захисники Бузького Гарду налаштовані рішуче та ініціюють проведення загальноукраїнських громадських слухань з приводу можливості добудови об’єктів гідроенергетики.

Прес-служба Штабу опору затопленню Бузького Гарду   

Show Buttons
Hide Buttons