СТОРІНКИ ІСТОРІЇ Новости

До 100-річчя з дня народження радгоспу «Агрономія»

В 1974 році в одеському видавництві «Маяк» вийшла книга директора радгоспу «Агрономія» Олександра Михайловича Нікітченка під назвою «Передові господарства України. Радгосп «Агрономія» Миколаївської області». В ній автор торкається історичних фактів створення  колективного господарства в 1920 році і детально аналізує наукову та виробничу діяльність радгоспу протягом 70-х років минулого століття. Багато уваги надається досвіду роботи окремих колективів і трудівників господарства. До уваги читачі – окремі в фрагменти з цієї книги.

Зокрема, автор відзначає сумлінну працю доярок Іванни Антонівни Ластовецької, на честь якої піднімається червоний прапор на радгоспному флагштоці,  та Софії Володимирівни Гришиної, яка відкрила дев’яту п’ятирічку надоєм молока в середньому по 3725 кілограмів на корову, а завершити п’ятирічку планувала з показником не менше, як 4500 кілограмів від кожної корови.  Поряд з майстрами на фермі трудились і набирались досвіду Раїса Никифорівна Ніколайчук, Галина Федорівна Дзензура та інші. Високі надої молока в своїх групах забезпечували Катерина Іванівна Геращенко, Любов Олексіївна  Стрельцова, Надія Юр’ївна Шевчук на інші.

Ініціативна група свиноферми у складі Зінаїди Максимівни Зінченко, Іванни Антонівни Ластовецької, Федора Антоновича Пивоварчука, Володимира Миколайовича Жученка, Наталії Іванівни Бахтіної взяла зобов’язання збільшити кількість тварин на обслуговуванні на 10-20 процентів і забезпечити високу їх продуктивність.  Тваринники  отримали відчутну підтримку від механізаторів, що забезпечували ферми кормами, впроваджували механізацію виробничих процесів. В свою чергу, зоотехнічна служба господарства на чолі з Лідією Семенівною Атаман створила на фермах племінні групи, а згодом – племінну ферму великої рогатої худоби, вживала заходів для прискорення розвитку свинарства.

У 1966 році, при плані 2000 центнерів, державі було продано 3060, що становило 60 центнерів м’яса на 100  гектарів землі.

В 1971 році, при плані 3200 цнт., було продано 4079 центнерів м’яса, а в 1972 році  – 4624 центнери. За два роки приріст виробництва і продажу м’яса державі зріс більше, ніж на 30 процентів.

В роки восьмої п’ятирічки  в «Агрономії» багато уваги приділяли розвитку тваринництва. Розвивалась племінна справа завдяки злагодженій праці робітників. Сумлінно трудились на вирощуванні телят Вікторія Костянтинівна Савич  та Поліна Іванівна Бахтіна. Через руки цих трудівниць пройшли сотні телят і не було випадків, щоб вирощені ними телички не згодились для поповнення молочного поголів’я.

В 1969 році механізатори загону, який очолював Віктор Январович Честюк, одержав найвищий врожай цукрових буряків і зернових культур. Технологічна карта ведення рільництва в радгоспі розповідала про досвід роботи механізованого загону, який був підтриманий  іншими виробничими колективами.

Механізований загін Івана Савелійовича Іванюка в 1973 році добився значних успіхів у Всесоюзному змаганні хліборобів за збільшення виробництва і заготівель зерна.  Агрономійці запропонували змагатися не по окремих культурах, а по всіх культурах, які виробляє кожен з загонів чи бригад. Цю пропозицію було схвалено не тільки в рослинництві, а й в інших галузях сільськогосподарського виробництва.

В 1973 році  колектив поставив собі за мету досягти врожайності зернових по 36 центнерів з гектара, а озимої пшениці – по 38 центнерів. А колектив першого відділення, який очолював Іван Леонтійович Годорожа, вирішив на 2 центнера з гектара збільшити врожайність зернових, до 38, а озимої пшениці – до 40 центнерів  з гектара. У 1973 році радгосп розпочав змагання за досягнення середнього врожаю зерна кукурудзи по 50 центнерів з гектара.

Василь Антонович Деменко має від роду 60 років, а продовжує працювати в радгоспі механізатором. Вважає, що спілкування з колегами – механізаторами сил йому додає. Він має бути в курсі всіх подій сільського життя.

Федір Іванович Майструк – досвідчений механізатор, з технікою на «ти», водить по радгоспних полях  комбайни. Завдяки його наполегливості мехзагін добивається значних успіхів у вирощуванні зернових культур і якісному збиранні врожаю.

Микола Васильович Ткаченко вже пенсійного віку, а розставатися з технікою не бажає, перейшов працювати на механізований тік, де обслуговує механізми. Великий стаж роботи в радгоспі  мав механізатор Геннадій Олексійович Обухов. До людей, які досконало знають всі радгоспні землі, всю історію кожного поля за багато років, – особливе ставлення в колективі.  Вони свого часу були прикладом для молодих механізаторів і підготували надійну зміну.  Їх досвід опанували робітники Григорій Ірза та Станіслав Альтман, які успішно працюють.

Багато для розвитку механізованих загонів робить головний  інженер радгоспу Борис Олексійович Прохорчук та обліковець першого відділення Михайло Петрович Бурназакі, механік мехзагону першого відділення Анатолій Іванович Попов.

Спеціалісти сільського господарства, які працювали у радгоспі багато років: Костянтин Володимирович Малявін – головний ветеринарний лікар, на посаді 20 років, головний інженер-механік Борис Олексійович Прохорчук -15 років, десятник-будівельник Григорій Йосипович Гулькевич та виконроб Микола Савич Добрик, що народилися в Агрономії, вже по 19 років працюють тут.

Секретар парткому Олександр Трофимович Пугач, голова профкому Віктор Данилович Дідик, головний зоотехнік Анатолій Федорович Кіреєв, головний економіст Віра Миколаївна Добрик  кожного тижня проводили День тваринника, будівельника. Політінформатори інформували про події в колективі. Особливо активним серед 25  агітаторів і політінформаторів був Іван Іванович Гусениця.

Далі буде.

Show Buttons
Hide Buttons