ПРОЕКТ-20,7. БУТИ ЧИ НІ? Без рубрики

Cемінар ” Урядова програма розвитку гідроенергетики на період до 2026 року: регіональний рівень( басейн Південного Бугу) –точка зору експертів та громад”

В Миколаївській обласній раді відбувся семінар ” Урядова програма розвитку гідроенергетики на період до 2026 року: регіональний рівень( басейн Південного Бугу) –точка зору експертів та громад”. В роботі семінару взяла участь голова Миколаївської обласної ради Вікторія Москаленко та  представники депутатського корпусу Миколаївської обласної ради.

“У питанні підняття рівня води в Олександрівському водосховищі поєднуються одночасно проблема збереження Національної пам`ятки, питання екології і розвиток електроенергетики. Сьогодні тут хотілося б почути думки фахівців, тому що останнім часом в будь-якій проблемі спостерігається багато політики і багато піару. Думки фахівців не завжди враховуються. Тому я думаю ми сьогодні залюбки почуємо думки гостей, які сьогодні до нас приїхали. Ми є європейцями і виваженими людьми. Вихід з ситуації необхідно шукати спільно. Напрацювати компромісне рішення.”,- зазначила голова Миколаївської обласної ради Вікторія Москаленко.

Власним баченням розвитку подій з учасниками семінару поділилися експерти: Ярослав Мовчан – Голова Національного екологічного центру України, Світлана Бойченко доктор географічних наук, провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України. Руслан Гаврилюк експерт проекту Національний екологічний центр України, кандидат геологічних наук, вчений секретар Інституту геологічних наук НАН України та інші. Модератором зустрічі виступала Інна Тимченко кандидат технічних наук, доцент Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова.

Південний Буг – найбільша з-поміж водних артерій, чий басейн повністю розташований в межах України. Площа басейну – 63700 км2 (10,6% території України), довжина річки – 806 км.

Ріка бере початок на Подільській височині поблизу с.Холодець Хмельницької області. Особливістю Південного Бугу є те, що він фактично має лише одну велику притоку – Синюху – з площею басейну 16700 км2, яка впадає в межах м.Первомайськ.

Загалом у басейні Південного Бугу налічується 6594 річки, які є його притоками. Їх загальна довжина становить 22,4 тис. км, густота річкової мережі — 0,35 км/км2.

Південний Буг протікає територіями 7 областей – Хмельницької, Вінницької, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Одеської та Миколаївської. Приблизно по одній чверті площі басейну ріки припадає на Вінницьку, Кіровоградську та Миколаївську. Останню чверть ділять між собою Черкаська, Хмельницька, Одеська та Київська області.

Південний Буг, як і більшість річок України та й планети Земля в цілому, хворий. Басейн ріки посідає перше місце в Україні за кількістю штучних ставків і водосховищ –  тут створено 188 штучних водосховищ і 8,4 тис. ставків. Площа їх водного дзеркала складає більше 90 тис. га, а загальна ємність перевищує 1,5 км3. У басейні Південного Бугу є 91 озеро та Бузький лиман довжиною 41 км. Для басейну Південного Бугу характерний хронічний дефіцит водних ресурсів.  Водозабезпеченість на одного жителя в середньо багаторічний рік тут становить 880 м3/рік.  А 2009-го на одного жителя басейну взагалі припадало 582 м3/рік.

Потенційні ресурси річкового стоку Південного Бугу становлять від 1400 млн м3 до 3400 млн м3 – залежно від водності річки в різні роки. . На комунальне господарство, промисловість, сільське господарство та інші галузі щороку по басейну ріки використовується близько 300-400 млн м3 води.

Доповіді про стан навколишнього природного середовища з усіх областей в басейні річки Південний Буг свідчать, що основними забруднювачами поверхневих вод є очисні споруди каналізації міст і містечок. Найбільшими забруднювачами Південного Бугу є підприємства комунального господарства. Майже за всіма показниками хімічного складу, особливо за вмістом біогенних речовин, нижче міст Хмельницький, Вінниця, Первомайськ, Кропивницький фіксується погіршення якості води. Ще однією проблемою є зменшення водності, викликане кліматичними змінами.

1845 року в районі села Олександрівка витрата весняного паводка складала 6400 м3/с. За наступні 55 років – до 1900-го включно – цей середній показник не перевищував 1209 м3/с. Ще через півсторіччя (до 1950 року) середня витрата вже становила 988 м3/с, на 2000 рік – 592 м3/с. Останні ж 15 років середній весняний паводок не перевищував 307 м3/с. У 2014-му, 2015-му та 2016 роках витрати води під час весняного водопілля становили відповідно 84 м3/с, 89 м3/с та 114 м3/с. Води в басейнах рік, і зокрема Південного Бугу, стає все менше. Причому, критична ситуація не лише в його нижній  течії – на Миколаївщині, – а й загалом по всьому руслу.

Водночас Президент чітко визначив – це національний парк, який знаходиться під охороною держави. Бузький Гард – це унікальна екосистема у Миколаївській області на річці Південний Буг. Більше того, це історична пам’ятка України про козацьке минуле.

Вітчизняна екологічна спільнота занепокоєна тим, що 13 липня 2016 року на засіданні Уряду України було затверджено «Програму розвитку гідроенергетики України до 2026 року», яка передбачає, серед іншого, й поновлення реалізації проекту «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС». Як зазначають фахівці, у рамках вказаного проекту планується підвищити нормальний підпірний рівень Олександрівського водосховища на р. Південний Буг до позначки +20,7 м. Внаслідок цього історичному ландшафту центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького, розташованому в долині Південного Бугу в околицях м. Южноукраїнськ Миколаївської області, загрожує неминуче зникнення. Експерти з охорони навколишнього природного середовища та безпеки життєдіяльності вважають, що впровадження програми може призвести до неприйнятних і навіть катастрофічних наслідків, зокрема, регіональних техногенних аварій і катастроф, нищівного впливу на гідросистему та довкілля в цілому, впливу на об’єкти природно-заповідного фонду, знищення історичних і культурних пам’яток світового, національного й місцевого значення, продовження тенденцій відсталості технологій вироблення енергії в Україні, необґрунтованих економічних збитків.

Інф: http://mk-oblrada.gov.ua