Екологи Миколаєва б’ють на сполох Есть проблема

Врятувати одне з чудес України. В Миколаєві пройшли

зібрання на підтримку «Бузького гарду»

Миколаївські активісти зібрались, щоб обговорити план порятунку Національного парку “Бузький гард”. За збереження цього унікального місця борються вже не один рік. Станом  на сьогодні в результаті будівництва гідроспоруд Ташлицької ГАЕС вже знищено значну частину історичних ландшафтів. Наразі Олександрівське водосховище заповнене до відмітки 16,0 м, і це вже призвело до часткового затоплення Гардового острову та нижньої частини Гардових порогів. Тепер з’явилась загроза підняття рівню води до 20,7 метра. За підрахунками спеціалістів, це може знищити залишки острова та порогів, повідомляє http://svidok.info

Зустріч ініціювали представники НК “Азов” в Миколаївській області. Мета зібрання – об’єднати зусилля у боротьбі за збереження “Бузького гарду”, розповів голова партійної організації НК “Азов” Денис Янтар.

Д.Я.: Ми власне хочемо зібрати всіх експертів знову, щоб продовжити нашу боротьбу. Наш підрозділ називався “Бузький гард”. Для нас це дуже важлива тема. Ми не будемо відступати. В нас є експерти, які мають безпосередній доступ до Міністерства екології. Ми хочемо акумулювати всі знання, які тут зберемо, хочемо зробити спільне звернення, щоб максимально конструктивно вирішувати цю проблему. А вже далі, якщо не буде якоїсь згоди з владними структурами, будемо діяти іншими методами. Хочемо підготуватись до громадських слухань в Доманівці, Южноукраїнську і Первомайську, щоби довести людям, що ми не маємо права знищувати історичні пам’ятки, культурні та біологічні як “Бузький гард”.

Окрім того, в разі підняття води зникне не тільки унікальна історико-культурна пам’ятка, де був козацький гард, але й ботанічна. Це стане великим ударом по екології, – розповідає природоохоронець, еколог та один із головних борців за зебереження Національного парку Олег Деркач. Під загрозою зникнення опиняться десятки видів рідкісних червонокнижних рослин. В 2016 році вся територія Бузького Гарду отримала міжнародне визнання – була включена в перелік об’єктів Смарагдової мережі Європи. Ми маємо її зберігати, – розповів еколог.

О.Д.: Територія, яка буде частково затоплена, в 2009 році постановою Кабінету Міністрів України була включена в державний реєстр нерухомих пам’яток як об’єкт національно-культурної спадщини – Історичний ландшафт Буго-гардівської паланки війська запорозького. Це об’єкт культурної спадщини національного значення. З іншого боку – це територія Регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя”. В 2009 році це стало одним із семи природних чудес України.

Остаточно зникне і єдина в Україні слаломна траса 4 рівня складності. Адже на порогах поблизу острова тренувалися слаломщики. Після підняття рівня води до 16 метрів унікальні пороги затопило і траса майже припинила своє існування. І тепер може взагалі піти у небуття.

Більше того, за підрахунками фахівців, підняття рівня води взагалі може спричинити справжню екологічну катастрофу. Перехоплення величезного стоку Південного Бугу, яке планується, вплине на температуру та на замулення ріки. Адже в застійному водосховищі вода прогрівається в середньому влітку до 30 градусів, додає своєрідного парникового ефекту і цвітіння води. Загалом через перегрів ріки зростає і випаровування. Від цього відбуваються колосальні втрати води.

О.Д.: Перегрів наших водосховищ в результаті цвітіння приводить до того, що випаровування зростає. І сьогодні втрати води колосальні. І не лише за рахунок збільшення поверхні водосховищ, а й через те, що вода змінює свою прозорість, колір. Тому вона більше розігрівається. Так ми можемо розібрати Південний Буг і річки не буде.

Учаниски зібрань почали висувати різні варіанти, як можна порятувати Національний парк. Миколаївські козаки запропонували зробити з Гардового острова своєрідний символ козацтва накшталт Хортиці на Дніпрі, та проводити там свої заходи. Таким чином, якщо це стане традицією, атомникам буде важче піти на крок затоплення такого знакового острову,- впевнені вони. І громада їх підтримала.

Одне із завдань – надати цій проблемі найбільшого медійного розголосу в Україні та навіть світі. Тому деякі з активістів запропонували розіслати листи в українську діаспорту за кордон, щоб до боротьби долучились і вони.

Але перше і найголовніше завдання, яке постановили на зборах – привернути увагу до проблеми підтоплення обласної влади. Тому результатом зібрання стало відкрите звернення до губернатора Олексія Савченка. Також активісти вирішили брати участь у громадських слуханнях. Найближчі з них пройдуть у Вознесенську 24 січня, в Арбузинці 16 лютого, в Доманівці 21 лютого і в Южноукраїнську 2 березня.

А вже 13 лютого круглий стіл присвячений цій проблемі збирають провести атомники.

Олег Дорош.

Show Buttons
Hide Buttons