Що не так з Канівською ГАЕС? Есть проблема

Будівництво Канівської ГАЕС набуло суспільного резонансу

як на регіональному, так і національному рівнях

Проект будівництва електростанції, розроблений ще в 1985 році, може стати причиною значного погіршення екологічної ситуації регіону, що проявлятиметься у зсувах ґрунту, руйнуванні берегів Канівського водосховища; підтопленні територій, зараженні питної води для населення Канева, Черкас та міст вниз за течією Дніпра, розмиванні Зміїних островів, які є частиною Канівського заповідника; знищенні історико-культурних цінностей у зоні будівництва, повідомляє Всеукраїнська екологічна ліга,  http://www.ecoleague.net

Будівництво Канівської ГАЕС призведе до пошкодження понад 900 га земель, цінних ландшафтів, що унеможливлює виконання завдань, визначених Указом Президента України від 1 січня 2010 року № 2/2010 «Про розширення території Канівського природного заповідника». Експерти Всеукраїнської екологічної ліги зазначають, що техногенне навантаження на природне середовища в межах території Канівського району за інтегральними показниками вже сьогодні є високим, а підвищення цього рівня може бути причиною перетворення Канівщини на промисловий майданчик з дуже низьким рівнем екологічної безпеки.

Будівництво Канівської ГАЕС буде мати ряд негативних екологічних та соціальних наслідків, які розглянуто нижче.

  1. Вторинне радіаційне забруднення

Регулярне забирання та випуск води Канівською ГАЕС може призвести до підняття з дна Канівського водосховища 5,3 млн. тн. донних відкладів та мулу з площі 25–35 кв.км, які містять акумульовані радіоактивні речовини (стронцій-90 та цезій-137). Це призведе до підвищення радіаційного фону води нижче за течією, і в першу чергу постраждає населення міста Канева. Вважаємо, що радіоактивний мул на дні Канівського водосховища є нічим іншим, як радіоактивними відходами, яким слід надати відповідний правовий статус відповідно до Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами».

Всеукраїнська екологічна ліга наполягає на врахуванні положень Закону України «Про ратифікацію Об’єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами».

Статтею 11 цієї Конвенції встановлено, що кожна сторона вживає відповідних заходів, що дасть можливість:

− забезпечити, щоб утворення радіоактивних від­ходів підтримувалось на якомога нижчому практично досяжному рівні;

− врахувати біологічні, хімічні та інші ризики, що можуть бути пов’язані з поводженням з радіоактивними відходами;

− уникати вчинення дій, що мають обґрунтовано передбачувані негативні наслідки для прийдешніх поколінь, серйозніші за ті, що допускаються щодо нинішнього покоління.

  1. Несприятливий вплив на гідрохімічний режим Канівського водосховища

Згідно з матеріалами Оцінки впливу на навколишнє середовище Канівської ГАЕС у процесі роботи відбуватиметься каламучення донних відкладів і надходження завислих частинок у воду. Це стане причиною зниження прозорості води в зоні впливу гідроакумулюючої станції. Не виключено, що підвищення каламутності буде супроводжуватися зменшенням вмісту розчиненого кисню у воді, що негативно впливатиме на життєдіяльність риб та інших водних організмів.

  1. Знищення рослинного світу

Місцевість, відведена для будівництва Канівської ГАЕС, вкрита масивом багаторічних дерев, чагарників та травами. Під час будівництва всі дерева будуть вирубані. Крім цього, за проектом планується зняти верхній шар ґрунту, що призведе до повного знищення нижнього ярусу рослинності.

  1. Загроза об’єктам природно-заповідному фонду та природоохоронним територіям

Неподалік від території, запланованої під будівництво, є унікальні об’єкти природно-заповідного фонду – Трахтемирівський ландшафтний регіональний парк та Зміїні острови, що є частиною Канівського природного заповідника. Безпосередня близькість такого потужного промислового об’єкта, як ГАЕС, спричинить негативний вплив на екосистеми заповідних територій, оскільки робота та переміщення потужної техніки, тривалий шум, велика кількість людей, забруднення водних ресурсів та атмосферного повітря є надзвичайними антропогенними подразниками для представників флори і фауни. Постійне коливання рівня води зумовлюватиме ерозію берегів Зміїних островів, які вже й сьогодні, ще до початку роботи ГАЕС, розмиваються водами Канівського водосховища.

  1. Ризик зсувів

Під ділянкою, відведеною під забудову, залягають лесовидні суглинки, які є досить нестійкою породою. Згідно з ОВНС ділянка проектування охоплює Канівські гори – досить широке пасмо, яке інтенсивно еродоване густою мережею глибоких крутосхилих ярів. Все це потребує здійснення додаткових заходів для укріплення схилів. У проекті будівництва ГАЕС не передбачено захисних заходів.

  1. Знищення пам’яток культурної та історичної спадщини

Район будівництва Канівської ГАЕС з погляду археології є частиною місцевості, унікальної не лише для України, а й усього світу. На цій території знайдено, хоч і досі ґрунтовно не досліджено, пам’ятки бронзової доби всесвітньо відомих культур: трипільської (мідна доба, 4–3 тисячоліття до н. е.), зарубинецької (3–2 ст. до н. е.), черняхівської (3–4 ст. н. е.), скіфської (5–3 ст. до н. е.), пам’ятки Київської Русі, середньовіччя, Козацької доби та ін. Археологи вважають, що під час будівництва Канівської ГАЕС будуть зруйновані важливі пам’ятки, території, цінність яких поки що навіть неможливо визначити через те, що систематичних археологічних досліджень у районі до цього часу не проводили.

З огляду на зазначене, Всеукраїнська екологічна ліга звернулася до Прем’єр Міністра України з вимогою ухвалити рішення Уряду щодо заборони будівництва Канівської ГАЕС.

Що не так з Канівською ГАЕС?

Оновлене дослідження НЕЦУ “Що не так з Канівською ГАЕС” (2016) містить висновки на основі аналізу доступних документів, стосовно обгрунтованості потенційних екологічних та соціо-культурних впливів проекту будівництва Канівської ГАЕС. Документ також містить рекомендації до міжнародних фінансових установ, які розглядають можливість фінансування даного проекту.

Українську громадськість турбує низка проблемних питань, пов’язаних з необхідністю реалізації проекту, а також той факт, що він був підготовлений з порушеннями національного і міжнародного права.

  1. Незадовільне обгрутнування проекту

Український уряд не оприлюднив результатів оцінки економічної доцільності проекту і, відповідно, відсутні будь-які обґрунтування того факту, що будівництво гідроакумулюючої електростанції потужністю 1000 МВт є найбільш невідкладною та економічно ефективною інвестицією в українському енергетичному секторі сьогодні.
2. Різноманітні та недооцінені негативні впливи на довкілля

Будівництво та експлуатація великих гідротехнічних комплексів тягне за собою певні антропогенні ризики: будівельні, гідродинамічні, геологічні та, інколи, сейсмічні. Всі ці фактори присутні у випадку комплексу “Канівська ГАЕС” і викликають серйозну стурбованість через наявність у вільному доступі вкрай малого обсягу інформації щодо них.

  1. Незадовільна оцінка впливу на довкілля (ОВД) та належного громадського обговорення

Станом на сьогодні запропонований проект не пройшов громадське обговорення, передбачене вимогами національного законодавства і, відповідно, порушує вимоги як національного, так і міжнародного законодавства, а також Конвенції ЄЕК ООН про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргуська Конвенція). “Громадські слухання”, проведені ще 2008 р., не можуть вважатися належними, оскільки вони стосувалися попереднього етапу розробки проекту, були обмежені лише Канівським районом і під час них громадськості не була надана достовірна і повна інформація про впливи проекту на довкілля.

Наявність недоліків у документації з оцінки впливу на довкілля (ОВД) та застосування методик, які не відповідають сучасним тенденціям у здійсненні оцінок ризиків, визнано міжнародними консультантами, залученими Європейським Інвестиційним Банком (ЄІБ) для оцінки проекту будівництва Канівської ГАЕС.

ЄІБ і Світовому банку слід відмовитися від фінансування проекту будівництва Канівської ГАЕС як необґрунтованого і вкрай ризикованого.

Міжнародним донорам слід допомогти Україні провести комплексну оцінку економічної доцільності альтернативних рішень проблеми “пікового” навантаження і покращення загальної стабільності енергосистеми України.

http://necu.org.ua

Show Buttons
Hide Buttons