СТОЛИЧНІ НАУКОВЦІ ПРО НАШ КРАЙ Есть проблема

М. М. Біляшівський,  Зоологічний музей Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Українське товариство охорони пам’яток історії та культури

Історичний ландшафт центру Буго-Ґардівської паланки Війська Запорозького, його значення для історії України та загроза знищення

Пам’ятка культури «Історичний ландшафт центру Буго-Ґардівської паланки Війська Запорозького» внесена за №140001-Н до Державного реєстру нерухомих пам’яток України Постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 року №928. Вона є пам’яткою ландшафту, визначним місцем, яке донесло до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного та історичного погляду і зберігає ті частини рельєфу України, які свідчать про заселення краю українцями – запорозькими козаками у XVI-XVIII ст.ст.

Історизм згаданого, нині природного ландшафту полягає у тому, що він існує на місці одного з найдавніших, із XVI ст., запорозьких поселень Ґард (Запорозький Ґард), яке упродовж XVIII ст. до знищення Січі 1775 р. було центром найбільшої адміністративно-територіальної одиниці Запорожжя – Буго-Ґардівської паланки, містом, відомим в усій України і за її межами як піонерський центр освоєння ресурсів Степової зони, видатний центр рибальського промислу та рибопереробної промисловості, а також міжнародної торгівлі. Останнє неспростовно свідчить про те, що на землях Північно-Західного Причорномор’я українська державність у формі Запорозької Січі існувала ще за три століття до переходу цих земель під владу Росії.

І саме згаданий ландшафт свідчить про історичні права українців на володіння землями Північно-Західного Причорномор’я нині.

Історичним ядром пам’ятки є урочище Ґард, з островом Ґардовим і Ґардовим порогом,

каміння якого три століття служило природним фундаментом для встановлення ґарду – риболовецької споруди, яку козаки закладали тут ще із XVI ст. Саме коло Ґардового острова русло Бугу перегороджував найдавніший з відомих, козацький ґард. Від назви цієї споруди одержали імена згадані й урочище, і острів, і поріг, і поселення, і паланка. Ґард був видатним сакральним центром Запорожжя: тут, на острові Ґардовому, стояли не тільки рибопереробні заводи, а й знана і глибоко шанована в усій Україні Покровська церква.

Однак сьогодні керівництво Південноукраїнського енергокомплексу і всієї енергетичної галузі України намагається затопити ці унікальні для української історії місця: і острів Ґардовий, і увесь Ґардовий поріг, і вузькі береги каньйону Південного Бугу, нижні частини скель в урочищі Ґард, – підняттям рівня вод руслового Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м. Останнє випливає з документа «Оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС) «Підняття рівня Олександрівського водосховища до проектної відмітки 20,7 м», оприлюдненого на веб-сторінці Южноукраїнської АЕС (доступ: www.sunpp.mk.ua/sites/default/files/documents/ovsn2017.pdf).

Таким чином, буде знищено історичне ядро пам’ятки загальнонаціонального значення, і її доведеться знімати з державного обліку, бо після затоплення згаданих вище частин рельєфу нічого, що нагадувало б про назву пам’ятки, у ландшафті не залишиться.

Show Buttons
Hide Buttons