Яким чином Порошенко може розпустити Раду Есть проблема

Учора позафракційний депутат ВР Юрій Дерев’янко проанонсував вихід з більшості сорока депутатів і розвал коаліції, що дасть змогу новому Президенту розпустити парламент. Заступник голови Адміністрації Президента Андрій Сенченко назвав цю інформацію “плітками”. Депутат від УДАРу Павло Розенко сказав, що не виключає застосування “хірургічних методів” щодо Ради, однак, питання виходу з коаліції на фракції не обговорювали. Втім, питання перевиборів у законодавчий орган України рано чи пізно слід вирішувати, бо воно “перезріло”. У який спосіб новообраний Президент може ініціювати перевибори ВР? Які наслідки за собою потягне розпад коаліції? Чи передбачає він відставку уряду? Чи зможе “розпущена” Рада ухвалити новий закон про вибори за пропорційною системою з відкритими списками? З цими запитаннями кореспонденти Укрінформу звернулися до експертів.

Карасьов: Коаліція має бути пропрезидентською

– Найбільш реальний сценарій дострокових парламентських виборів – це офіційне припинення коаліції в парламенті, – каже політолог Вадим Карасьов. – Відсутність коаліції в законодавчому органі протягом 10 днів вимагає вже розпуску парламенту і призначення дострокових парламентських виборів.

Країна отримала нового президента і він потребує пропрезидентської парламентської більшості для законодавчого забезпечення реалізації свого президентського курсу. Тому має бути нова, пропрезидентська коаліція, або взагалі розпад всієї коаліції.

Зверніть увагу на те, що у першій п’ятірці переможців президентських виборів тільки Юлія Тимошенко має свою партію “Батьківщина”, а решта кандидатів поки що залишаються без партійної підтримки.

Порошенко, Гриценко, Ляшко і Тігіпко отримали серйозний електоральний мандат від виборців, це свідчить про те, що вони вже мають бути у парламенті зі своїми політичними фракціями та партіями. З цього боку ми бачимо, що нам потрібний новий парламент, там з’являться нові партійні сили, нові фракції. Цей парламент має працювати на інтереси українського суспільства на реалізацію всіх запитів, які були заявлені на останніх президентських виборах українським суспільством.

Ігор Коліушко: Є три шляхи до дострокових виборів

– 90-та стаття Конституції передбачає випадки, коли Президент може достроково припинити повноваження Верховної Ради України, – вважає голова правління ГО “Центр політико-правових реформ” Ігор Коліушко. – Ясно, що там немає прямих підказок, і за політичним рішенням Президента це складно зробити. Але можна сьогодні діяти в різний спосіб. Скажімо, підставою для перевиборів може бути та ж сама не робота Верховної Ради впродовж 30 днів. Я думаю, що це організувати зовсім нескладно. Другий варіант – це несформування уряду в 60-денний строк – тобто, якщо зараз уряд буде відправлений у відставку і Верховна Рада не зможе домовитися, щоб сформувати новий уряд… .

Є й третій варіант для дострокових виборів – прийняття парламентом Закону “Про внесення змін в Конституцію”. Якщо пішла б все-таки конституційна реформа, то в перехідних положеннях Закону “Про внесення змін в Конституцію” можна так само визначити швидший термін проведення парламентських виборів. У зв’язку з тим, що міняється Конституція, міняються повноваження і так далі, це абсолютно нормально і логічно.

Звичайно, найкращий варіант – це останній. По-перше, нам потрібна конституційна реформа. По-друге, саме після неї було б найкраще проводити вибори. Але чи Верховна Рада піде на це – адже треба згода 300 депутатів? Інші ж варіанти можна здійснити за згодою меншої кількості депутатів. Оскільки прийняття парламентом Закону “Про внесення змін у Конституцію” не може відбутися раніше вересня-жовтня, то дострокові парламентські вибори можна було б провести наприкінці 2014 року – на початку наступного.

Я погоджуюся з тим, що сьогоднішній склад Верховної Ради не відповідає політичним реаліям в Україні, тяжко складається робота всередині Верховної Ради і надій на те, що вона ефективно почне процес законотворення, а тим більше підтримки реформ, які зараз конче необхідні, немає. Тому я поділяю всі заклики до того, що нам потрібні дострокові парламентські вибори.

Микола Онищук: Яценюк може утриматися і за нової коаліції

– Чинна Конституція України та закон про Кабінет міністрів України передбачають лише три випадки припинення повноважень Прем’єр-міністра і Кабінету міністрів,- каже екс-міністр юстиції Микола Онищук. – Зокрема, він складає свої повноваження, коли переобирається Верховна Рада, тобто коли йдеться про дочасні чи чергові вибори, коли Прем’єр заявляє про свою відставку або коли парламент висловлює вотум недовіри уряду. Інших підстав припинення повновжаень Прем’єр-міністра, а, відповідно, і уряду, ні Конституція, ні закон “Про Кабінет міністрів” не містять. Це означає, що утворення у Верховній Раді нової коаліції чи переформатування існуючої не тягне за собою припинення повноважень прем’єр-міністра, а, відповідно, немає потреби його перезатвердження, якщо нова коаліція буде створена і не матиме наміру усунути чинного Прем’єр-міністра.

Якщо такий намір буде, то це можна зробити лише через висловлення вотуму недовіри в порядку, передбаченому законом “Про Кабінет міністрів” та законом про регламент Верховної Ради України.

Стосовно того, за яким законом проводити вибори нового парламенту у разі дочасного припинення повноважень чинного, то Конституція, в тому числі 2004 року, безпосередньо не регулює типу виборчої системи, хоча визнає учасником формування коаліції партії, які мають своє представництво у Верховній Раді України. Наступним роз’ясненням Конституційного суду (у квітні 2010 року. -Ред.) встановлено, що суб’єктом формування коаліції можуть бути також окремі народні депутати та депутатські групи, що мають статус фракцій. Таким чином, вимога щодо проведення виборів виключно на пропорційній основі Конституцією не встановлена.

Віктор Мусіяка: І “розпущений” парламент може ухвалити виборчий закон

– Наступні чергові чи дочасні вибори Верховної Ради будуть проведені на підставі того закону, який буде діяти на момент проведення виборів, – вважає професор права, науковий консультант з правових питань Центру ім. Разумкова Віктор Мусіяка. – Це може бути і чинний закон, і закон щодо обрання народних депутатів за пропорційною системою з регіональними відкритими списками.

Верховна Рада має всі можливості внести зміни до відповідного закону навіть у тому випадку, якщо буде ухвалено рішення про дострокове припинення її повноважень: поки не відбудеться перше засідання новообраного парламенту, всі повноваження залишаються у “старого”.

Конституційний суд не має компетенції відмінити закон «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року, згідно з яким вибори депутатів здійснюються змішаною пропорційно-мажоритарною системою.

Водночас я не можу нічого гарантувати, бо ми вже були свідками того, які рішення може приймати наш Конституційний суд. Однак я не думаю, що він може сказати, що, мовляв, після ухвалення Конституції 2004 року вибори у 2006-му були на пропорційній основі, то тепер знову повертаймо пропорційну систему. Тому ще раз підкреслю: Конституцією не передбачено, яка виборча система застосовується, просто зазначається, що вони проводяться відповідно до закону.

Ясна річ, було б непогано, якби нинішня Верховна Рада з розумінням поставилася до своєї історичної ролі і внесла зміни до закону “Про вибори народних депутатів”, передбачивши вибори за пропорційною системою з регіональними відкритими списками. А якщо зміни не будуть внесені, у разі дострокового припинення повноважень діючого парламенту новий доведеться обирати за змішаною системою.

Ольга Нагорняк, Валентина Пащенко, Надія Юрченко, Укрінформ. КИЇВ. 29 травня 2014 року.

Добавить комментарий

Show Buttons
Hide Buttons