БИТВА ЗА ВОДУ Власть

Чим загрожує підвищення рівня Олександрівського водосховища до 20,7 м?

Сьогодні, в умовах глобального потепління та аномально сухої зими, гостро постає питання: хто використає воду Південного Бугу? У пресі та на телебаченні обговорюється можливість підвищення рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м, що матиме наслідки не лише для всього пониззя Південного Бугу, а і для держави в цілому.

Історія проблеми. Будівництво Південноукраїнської атомної електростанції із гідроенергетичним комплексом розпочалося ще у1970-х роках. Тоді було заплановано створення двох великих водосховищ у долині річки Південний Буг між Первомайськом та Олександрівкою. У 1980-х роках проект був відхилений завдяки громадському спротиву та за результатами екологічної експертизи. Сьогодні територія входить до складу  регіонального ландшафтного парку «Гранітно-Степове Побужжя», національного природного парку «Бузький Гард», Смарагдової мережі Європи. Незважаючи на кількість охоронних статусів, енергетичний сектор продовжує будівництво, яке руйнує найцінніші ділянки. Що ж саме знаходиться під загрозою затоплення?

Острів Гардовий – серце «Історичного ландшафту центру Буго-Ґардівської паланки Війська Запорозького». Згідно з Постановою Кабінету міністрів України  від 3 вересня 2009 р. № 928, це пам’ятка культури національного значення (охоронний № 140001-Н). Острів відомий з часів Війська Запорізького як місце козацького риболовного промислу та торгівлі, відображений у західноєвропейських мапах тих часів, є пам’яткою заселення території українцями.

Смарагдова мережа Європи – саме її ділянка знаходиться під загрозою. Такий статус надано завдяки розташуванню тут 17 типів оселищ, які  охороняються європейською спільнотою згідно з Бернською конвенцією. Це означає, що європейські країни, у тому числі Україна, обіцяли зберігати їх заради підтримання життя на планеті. Наше поводження з ними – певна перевірка на цивілізованість. Підвищення рівня до 20,7 м веде до прямого затоплення шести з них, розташованих на цій території.

12 видів рослин, що занесені до Червоної книги України (2009), у тому числі два види Бернської конвенції. Ці види знаходяться під особливою охороною саме тому, що можуть жити лише у специфічних умовах, де вони і сформувалися як біологічні види. Таких в Україні небагато, отже, переселення рослин на нові ділянки переважно дає тимчасовий ефект – до 10-20 років.

Найбільші в Європі рівнинні пороги до 2006 року знаходилися поруч з островом Гардовим. Сьогодні вони більшою частиною затоплені внаслідок попередніх підвищень рівня водосховища. Проте частина їх зберігається та є останнім у світі (після затоплення дніпровських порогів) автентичним ландшафтом Запорозької Січі.

Використання води Південного Бугу сьогодні вже перевищило допустимі норми. Сумарний об’єм штучних водойм в басейні Пд Бугу становить близько 1,5 км3, що перевищує об’єм стоку Південного Бугу в маловодні роки, яких дедалі стає більше. Відповідно до Водного Кодексу, за таких обставин водосховища не тільки не можна збільшувати, а необхідно зменшувати, щоб покращити проточність річки.

Підвищення рівня Олександрівського водосховища до 20,7 м загрожує  зарегулюванням Бугу ще на 51 млн. куб.м. Беззворотні втрати води на випаровування збільшуються ще на 1,5 млн.куб.м, а Южно-Українською АЕС додатково споживає 7 млн.куб.м води. Зарегульованість П.Бугу збільшується, води стає менше, а здатність річки до самоочищення падає внаслідок затоплення порогів.

За такою сукупністю обставин вважаємо за доречне розглянути альтернативні варіанти розв’язання енергетичних проблем – адже сьогоднішній рівень технологій пропонує різноманітні рішення, без підвищення рівня Олександрівського водосховища до 20,7 м.

Ганна Коломієць, Руслан Гаврилюк, Національний екологічний центр України

Show Buttons
Hide Buttons