ПРО ЩО ЗМОВЧАВ «КРУГЛИЙ СТІЛ» Власть

Взагалі – то, «круглі столи» проводяться для того, щоб у колі спеціалістів дослідити наслідки важливих технологічних процесів, які можуть впливати на стан довкілля. В нашому випадку, коли впровадження енергетичних проектів (завершення будівництва Ташлицької ГАЕС, реконструкція ставка-охолоджувача АЕС тощо), що може змінити звичний стан життя для більше як 100 тисяч населення Побужжя, це надзвичайно актуально.

Тому «круглі столи» про вплив на довкілля  підвищення рівня Олександрівського водосховища до НПР -20,7 мають  відбутись за участі  проектувальників ВАТ «Укргідроенерго», замовника проекту – адміністрації ВП «ЮУ АЕС»,  експлуатаційників, які забезпечують роботу Олександрівської ГЕС, Ташлицької ГАЕС і, звичайно, Южно-Української АЕС, а також  представників НАН України, які досліджували вплив енергетичних об’єктів на стан Олександрівського водосховища при НПР-20,7 та численних громадських екологічних організацій – «Екоцентр України», «Зелений світ», «Зелений рух» з присутністю журналістів, які мають донести актуальні питання  (проблеми)  «проекту-20,7» до широких верств населення Миколаївщини.

13 лютого 2017 року  відбувся «круглий стіл»  з актуальних питань підвищення рівня Олександрівського водосховища до рівня 20,7 за участі спеціалістів енергокомплексу, представників громадських екологічних організацій області та представників місцевих ЗМІ. У поширеному прес-релізі від ВП «ЮУ АЕС», який розмістили на своїх ресурсах южноукраїнські та вознесенські електронні ЗМІ,  викладена загальна інформація про хід цього заходу. На жаль, жодної конкретної відповіді на питання, що турбують громадськість і жителів регіону про вплив енергокомплексу у повідомленнях знайти не вдалось. Навпаки, виникли додаткові питання.

Виявляється, що зараз, коли розгорнулись дебати стосовно підняття рівня водосховища, ще не проведена екологічна експертиза завершення будівництва Ташлицької ГАЕС у складі наступних чотирьох гідроагрегатів. А відомо, щоб запустити тільки третій блок ТГАЕС, потрібно «перекроїти» Ташлицький ставок-охолоджувач відсічною дамбою і знизити рівень  відсічної частини  та підвідного каналу ГАЕС на кілька метрів, а це більше 10 млн. кубометрів води технічного водоймища треба скинути в нижню водойму. І як ця процедура вплине на стан Олександрівського водосховища – одному Богу відомо.

Не чути й про екологічну  експертизу системи поліпшення охолоджувальних властивостей ставка-охолоджувача, яка вже активно будується. За такого замовчування екологічних впливів на довкілля і стан Олександрівського водосховища нічого хорошого від проектів енергетиків чекати не доводиться, вважають пересічні жителі Побужжя.

Окрім цього, у звіті про «круглий стіл» йдеться про погодження містами й районами підвищення рівня водосховища до НПР-20,7, але ж у самому «погодженні» (у попередній версії)  і слова не було про рівень 20,7 м. І треба зважити про те, що це «погодження» підлягає перегляду, поскільки, на більшості територій навколо Південного Бугу вже господарюють  об’єднані територіальні громади і тепер з ними слід проводити переговори, «круглі столи» й співбесіди про фінансові відшкодування.

Щоб сформувати в свідомості громадськості Миколаївщини об’єктивне  бачення грандіозних енергетичних перетворень на берегах Південного Бугу і їх впливу на довкілля, організатори «круглих столів» мають відповісти на наступні запитання:

1.Чому граничний рівень Олександрівського водосховища визначений у межах НПР-20,7, якщо, за твердженням атомників, для завершення будівництва  шести агрегатів Ташлицької ГАЕС  і забезпечення їх ефективної робити достатньо рівня 16,9 м?

Твердження про «потреби області» не працює, поскільки не названі статті витрат водних ресурсів.

  1. Чи досліджувався в процесі ОВНС вплив наступних факторів на стан навколишнього середовища і які висновки?

Южноукраїнці вважають, що Оцінку впливу на навколишнє середовище підняття рівня Олександрівського водосховища до рівня 20,7 доцільно розглядати як систему взаємно об’єднаних  гідросистем. Зокрема, це саме Олександрівське водосховище, яке технічними спорудами пов’язане з  підвідним каналом ГАЕС, Ташлицьким  ставком-охолоджувачем, у верхів’ях якого ще подає ознаки життя струмок під назвою Ташлик.  З правого берега до водосховища примикає річка Бакшала з однойменною водоймою. Звичайно, найбільший вплив завдає ставок-охолоджувач ЮУ АЕС. Про нього окрема мова.

Справа в  тому, що з десяток років тому в акваторії «Ташлика» було організоване  промислове вирощування риби в садках для споживання в столових АЕС і міста. На правому березі, недалеко від мосту, працювала дитяча спортивна школа з веслування на байдарках і каное,  був дозволений любительський вилов риби.  Чимало енергетиків (і не тільки вони) відпочивали на берегах водосховища. Зараз це все під забороною. У громадян виникають сумніви в об’єктивності досліджень екологічної безпеки водойми, адже спостереження за станом ставка – охолоджувача забезпечують тільки відомчі спеціалісти.

В той же час, представники міської ради неодноразово говорять про аварійний стан дюкера міського каналізаційного колектора, який прокладено через ставок-охолоджувач. Наголошують, що розрив колектора призведе до забруднення не тільки Олександрівського водосховища, а й досягне Чорного моря. З іншого боку, від керівників ВП «ЮУ АЕС», чути про аварійність споруд каналізаційної насосної станції, яка розміщена на території міста в 100-150 метрах від Південного Бугу.

На якість води у водосховищі впливає господарська діяльність міст і виробництв, які розміщені вище від Южноукраїнська по течії Південного Бугу.  Людей цікавить: чому після весняної повені прибережні каміння та й ті, що знаходяться в русловій частині річки, набирають білого відтінку; чому влітку річкова вода набирає ознак злегка намиленої рідини; чому Південний Буг так інтенсивно почав заростати водоростями, які причини різкого зменшення рибного різномаїття в річці та ще багато питань.

Все це впливає (чи може вплинути)  на екологічний стан Олександрівського водосховища, а значить, і здоров’я навколишнього середовища.

  1. Як вплине на пляжну зону підняття водосховища до НПР-20,7, якщо в ОВНС вказано, що при роботі 6 агрегатів ТГАЕС коливання рівня водосховища досягатиме 1,5 м?

Пояснення: хвостова частина Олександрівського водосховища досягає території  міського пляжу. Ще минулого літа, при НПР-16,0, тут відчувалось коливання рівня води протягом доби.

  1. Чому не враховані під час ОВНС офіційні висновки профільного Інституту археології НАН України стосовно місця знаходження острова Гардового, а в якості головного аргумента на користь острова Великого використано інформацію зацікавленого в цьому проектного інституту «Укргідропроект»?
  1. Чому в «проекті -20,7» проігнороване рішення №4.2 Колегії Міністерства палива та енергетики України від 27 жовтня 2005 року «Про стан справ із добудови першого пускового комплексу Ташлицької ГАЕС»?

В цьому документі, зокрема, вказувалось:

«5. Заступнику Міністра Штейнбергу М.О., ДП “НАЕК “Енергоатом” (Недашковський Ю.О.) підготувати обгрунтування щодо зміни параметрів Олександрівського водосховища за повного розвитку ГАЕС зі зниженням нормального підпірного рівня з 16,9 м. до 15,5 м. і рівня мертвого обсягу з 14,5 м. до 14 м., що дозволить зменшити вплив ГАЕС на довкілля. Термін: березень 2006 року».

Зверніть увагу: зниження підпірного рівня 3 16,9 до 15,5 м, а не підвищення до 20,7 м, що дає можливість зберегти острів Гардовий і унікальні пороги НПП «Бузький Гард».

Щоб врахувати всі «за» і  «проти» підвищення рівня Олександрівського водосховища до НПР-20,7, доцільно провести не тільки обласний, а й Всеукраїнський «круглий стіл». Цей унікальний куточок України, який ще зберігає історичні ландшафти козацької доби, має важливе природне та культурне значення для всієї країни. Його треба зберегти для нащадків.

Анатолій Ненько.

Детальніше на сайті http://www.ngorod.net.ua

Show Buttons
Hide Buttons