ПРОЕКТ-20,7. ЗАПИТАННЯ ДО ЕКСПЕРТІВ Власть

Шановні експерти Міністерства екології та природних ресурсів України!

Звертаюсь до Вас із проханням відповісти на кілька запитань, пов’язаних з реалізацією в Україні проекту «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС» з підвищенням рівня Олександрівського водосховища до нормального підпірного рівня 20,7 м. На жаль, у відкритих інформаційних ресурсах відповіді на актуальні питання не вдалося знайти, замовчуються проблеми, що турбують мешканців Миколаївського Побужжя, і на рівні офіційних джерел Енергоатому. Допоможіть встановити істину.

  1. Чи обраховувався в проекті водний баланс об’єктів Южноукраїнського енергетичного комплексу і  чи відповідає він екологічним і природоохоронним вимогам  українського законодавства?

Коротке пояснення. ЮУ енергокомплекс не може існувати без Олександрівського водосховища. Ні ЮУ АЕС (три мільйонника), ні Ташлицька ГАЕС в нинішньому стані (два гідроагрегата), ні Олександрівська ГЕС (два гідроагрегата)  не мають технічних умов для виробітку електричної енергії без достатніх обсягів природних водних ресурсів. Їх поєднує Південний Буг з Олександрівським водосховищем.

Зараз з Південного Бугу для підживлення ставка-охолоджувача конденсаторів атомної станції використовується протягом року більше 50 млн. кубометрів води (цей обсяг не враховується в приведених документах ОВНС). Окрім цього планується використати з  річки ще 7 млн. кубів води для потреб  атомної станції. Мета додаткового відбору води не пояснюється. Однак вже побудоване приміщення нової насосної станції на березі річки, поруч з існуючою (ще з часів пуску першого енергоблоку ЮУ АЕС) насосною підживлення ставка-охолоджувача. Можна припустити, що нова насосна розрахована на роботу з Олександрівського водосховища для додаткового  забезпечення  свіжою водою оновленої системи  техводозабезпечення ЮУ АЕС, що зараз будується в акваторії Ташлицького водосховища у складі п’яти бризкальних басейнів, які  будуть випаровувати щосекунди в атмосферу десятки кубометрів води (перша черга цього комплексу має вступити в дію у травні наступного року). Місцеві жителі вважають, що цей об’єкт негативно впливатиме на довкілля, населення міста і навколишніх сіл. На жаль, повідомлень про екологічну доцільність для навколишнього природного середовища  цієї складової Южно-Українського енергокомплексу у відкритих джерелах немає. Окремі спеціалісти в галузі енергетики вважають, що оновлена система техводозабезпечення енергоблоків ЮУ АЕС без  підвищення рівня Олександрівського водосховища та з розділенням ставка-охолоджувача на дві частини (для забезпечення роботи Ташлицької ГАЕС у складі 6 гідроагрегатів) буде мало ефективною.

Зараз, одночасно з підживленням свіжою водою, з технологічного водоймища ЮУ АЕС, куди скидаються очищені каналізаційні стоки міста Южноукраїнська і спецканалізації ЮУ АЕС, здійснюється продувка в обсязі до 2 млн. кубів щомісяця (за виключенням нерестового періоду) в нинішнє Олександрівське водосховище. За якісними показниками цю воду можливо вважати забрудненою. Такий висновок легко зробити на підставі щомісячних звітів відділу охорони довкілля ЮУ АЕС, який повідомляє, що  вплив продувки Ташлицького водосховища вже не відчувається на відстані 500 метрів від місця скидання. А що станеться з Олександрівським водосховищем, коли, в ході реалізації проекту, в нього  буде скинуто не 2, а 10 млн. кубів продувочної води з технічної водойми ЮУ АЕС при створенні верхньої водойми для Ташлицької ГАЕС? Це питання теж залишається загадкою.

Нічого не сказано в представлених документах і про перспективи Олександрівського водосховища з огляду на введення в дію 3-го і наступних, 4,5,6 гідроагрегатів Ташлицької ГАЕС. Відомо («Журнал Енергоатом» №2), що проект «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС» передбачає добовий цикл роботи станції в обсязі 14,5 млн. кубів. Зараз два агрегати використовують 3,5 млн. кубів. І навіть це відчувається в коливанні рівня Південного Бугу в межах зони відпочинку м. Южноукраїнська на березі річки. Тому цікаво, як  процес скидання води через агрегати ГАЕС в Олександрівське водосховище і підйом з нього у верхню водойму впливатиме на  водний басейн річки. Чи не оголосять Олександрівське водосховище при цьому закритою зоною для відвідування, любительської риболовлі і промислового розведення риби?

  1. На скільки обґрунтована позиція НАЕК «Енергоатом» про призначення підвищення рівня Олександрівського водосховища до НПР -20,7 м для соціально-економічного розвитку Миколаївської області?

 Коротке пояснення. Відомо, що проектом «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС» передбачена  її повноцінна робота у складі 6 гідроагрегатів при НПР Олександрівського водосховища на рівні 16,9 м. Раніше керівництво НАЕК стверджувало, що передбачає зниження цього рівня більше як на один метр для збереження історичної пам’ятки України острова Клепаного (Гардового). Однак про цю ініціативу забули й активізували реалізацію другого варіанта завершення будівництва, де, дійсно, говориться про можливе підвищення рівня  водосховища в інтересах соціального розвитку області за погодженням обласної ради.

На даний час об’єктивних і офіційних запитів на підвищення водосховища до НПР-20,7 від керівництва облдержадміністрації й обласної ради не надходило. Слід нагадати, що саме будівництво Олександрівського гідровузла призвело до знищення зрошувальних систем на полях Арбузинського, Доманівського  та Вознесенського районів.

Важливо зазначити, що останнім часом багато зроблено для оздоровлення річки у нижній течії. Навіть поновлено пасажирську й  вантажну навігацію на Південному Бузі з Бузького лиману до Вознесенська.

В той же час керівництво НАЕК «Енергоатом» і ВП «ЮУ АЕС» неодноразово пояснювало, що рівень Олександрівського водосховища в 20,7 м потрібен для забезпечення роботи Ташлицької ГАЕС і будівництва четвертого енергоблоку Южно-Української АЕС. Більшість жителів регіону вважають, що саме ці аргументи переважають у рішеннях і діях енергетичного відомства.

Так кому ж потрібне підвищення рівня Олександрівського водосховища до НПР-20,7 м?

Анатолій НЕНЬКО, редактор сайту «Новый Город»

6 травня 2018 року.

Show Buttons
Hide Buttons