ТІЛЬКИ НОСИК ПРИПУДРИЛИ Власть

Міська служба  ДСНС повідомила жителів Южноукраїнська про готовність міста до зими. Але те, що видається за «готовність у всеозброєнні зустріти зиму» – лише розпорядження (без якого, можливо, й зима не настане) та сподівання, що всі служби спрацюють як належить. Пишуть про снігоприбиральну техніку, про гарячий чай, про контроль роботи систем комунальної сфери… Ось тільки про людей, як завжди, у нашому місті мало дбають.

Зима, як і раніше, принесе южноукраїнцям чимало передбачених «сюрпризів». Незважаючи на значні зусилля місцевої влади, «носик припудрити» вдалось, переважно, лише в центрі міста. Та й обіч проспекту Незалежності лишилось ще чимало «білих» плям. Ями на тротуарах і переходах, пошкоджений асфальт, до якого роками руки ремонтників не доходять, затоптані газони. Розбиті бордюри і «поребрики» стануть загрозою здоров’ю жителям міста в довгі зимові дні.

На центральному проспекті ще купа проблемних місць для пішоходів.  Про них варто подбати. Для прикладу, не перший рік чекає на необачливих пішоходів біля супермаркету «Сільпо»  (відразу за новим МАФом «Квіти»)  перешкода у вигляді провалу асфальтового покриття. Цей штучний бар’єр може загрожувати каліцтвом пішоходам: і дітям, і дорослим, і людям похилого віку. Це ж ще за сухої осінньої погоди тут люди  недобрим словом згадують владу, а що буде, коли доріжку підморозить та покриє цю яму снігом? Цікаво, хто ж у місті відповідальний за безпеку громадян?

Таких  небезпечних місць для людей в зимові місяці ще чимало в Южнокраїнську. Ось декілька об’єктів, що потребують уваги комунальників. У другому мікрорайоні є пішохідна доріжка, яка перетинає майже всю житлову територію від  проспекту Незалежності до, на жаль, зараз непрацюючого продовольчого магазину. Від самого проспекту (обличчя нашого міста) – доріжка, викладена ще за часів будівництва,  майже повністю розвалилася, тут небезпечно вже зараз, а що буде зимою? Люди змушені прокладати доріжку по вже занедбаному газону.

Виходимо на стару доріжку й зустрічаємось з високим напливом бетону, через який ще літньої пори кілька людей отримали легкі тілесні ушкодження через падіння. Цю перешкоду зняти – справа 10 хвилин для одного робітника з кувалдою. Ось тільки роки спливають, люди згадують комунальників незлим тихим словом і продовжують спотикатись, ризикуючи своїм здоров’ям.

Далі більше: бетонна пішохідна доріжка переходить в конструкцію з  масивних плит. Тут найбільша загроза для пішоходів – старі  плити, ще від спорудження житлових будинків другого мікрорайону, не знали ні заміни, а ні ремонту. Тут южноукраїнські модниці, як на подіумі, крок чеканять, намагаючись потрапити  підбором в центр плити, а інакше можна взуття позбутись через зазори між плитами та відкриту розірвану арматуру… І так  минає рік за роком.

Цього року все ж помітні роботи по благоустрою, ремонтники позначили місто об’ємними чорними латками свіжого асфальту. Навіть проклали забуту (ще будівельниками) доріжку від  «Бані» до подвір’я будинку № 3 по вулиці Набережна енергетиків. Вони частково виконали ще минулорічну обіцянку міського голови. А частково тому, що ця доріжка має приєднатись до бетонного покриття біля сміттєзбірника ЮМЛ, який стоїть, що називається  «на семи вітрах» і відданий на розтерзання собачої зграї.

Сподіваємось, що наступного року шляховики виконають свою роботу і з’єднають  Набережну безпечними маршрутом для пішоходів, які зараз крокують по бездоріжжю, манівцями через територію лікарні.

А ще хочеться відзначити наше ноу-хау в галузі благоустрою міста. Майстри асфальтної справи, поліпшуючи стан пішохідних доріжок, здається, перемудрили. Там, де була ямка -зараз горбик, який вже  подає ознаки недовгого життя. Цікаво, яка гарантія  на виконані роботи цього року? Може, років з 5 чи 10, як це у європейських країнах, куди ми так поспішаємо?

Не можна обійти увагою і, мабуть, наше, южноукраїнське, надбання в галузі благоустрою.  Наші ремонтники, які ремонтували доріжки по вул. Миру,  поклавши асфальт, «заглибили» каналізаційні люки: де на п’ять, а де й на вісім сантиметрів і створили додаткові перешкоди для пішоходів. Тепер батьки попереджають дітей: «дивись, не впади», мами з дитячими колясками тренуються маневрувати між ямами, а люди похилого віку зупиняються перед перешкодою в роздумах, як її краще обійти. Невже такого підходу вимагає архітектурне рішення? Хто ж тоді буде компенсувати лікарняні людям, які вже потрапили у ці штучні «капкани» і тим, хто потрапить в них під час ожеледиці чи снігопаду?

Подібних негараздів у благоустрою Южноукраїнська можна назвати багато. Мабуть,  у кожному мікрорайоні і біля кожного будинку є проблемні місця, які роками чекають реального втручання комунальних служб. І дивно, що  влада так повільно торкається  наших проблем.  А наші обранці, що кожного дня крокують поруч з недбальством, безвідповідальність, марнотратством –  ні пари з вуст. І це в той час, коли жителі міста мріють, що настане час, і Южноукраїнськ стане справжнім містом європейської культури, благоустрою і побуту. Чи дочекаємось?

Анатолій НЕНЬКО.