ЯКБИ МЕРОМ БУВ Я Власть

Ні, я зовсім не збираюся на владний Олімп Южноукраїнська. Протягом багатьох років роботи в засобах масової інформації мені доводилось задавати це запитання пересічним мешканцям Южноукраїнська, Миколаєва, Арбузинки, Києва, Кузнєцовська, Енергодара, Нетішина й інших населених пунктів України. Тепер вирішив, що час і мені відповісти на запитання

«Що зробив би у нашому місті, якби мером був я?».

Розумію, що сидячи за комп’ютером, можна фантазувати і в уяві будувати повітряні палаци… А втім, як приємно відчувати, що мрії збуваються і вдається реалізувати потрібні людям проекти, то ж потрібно з омріяних небес спускатись на нашу грішну землю і говорити про те, як живемо, про що мріємо і що маємо.

Якось у місцевому АТБ звернув увагу на покупців, які, розрахувавшись за продукти, відходили від каси – майже всі уважно роздивлялись отриманий чек про оплату і з неприхованим роздратуванням кидали його в пакет з набором провізії на найближчі дні. Через день-два вони знову прийдуть за продуктами і знову вивчатимуть чек з метою визначити: чи вистачить  грошей до наступної пенсії чи заробітної плати. Більшість мешканців нашого міста стали біднішим за останній час, тому що  прибутки не зросли, а ціни б’ють рекорди щодня. Багато городян у вихідні ходять на базари, відвідують бутіки та сучасні маркети не для того, щоб щось купити, а просто відзначити для себе індекс зростання цін. Так і чекаємо омріяного і обіцяного достойного життя.

Якби мером буя я, то започаткував би відкрите спілкування з виборцями і не тільки з тими, хто ходить на виборчі дільниці, а з усією громадою міста. Чесно доповів би про виконання програми діяльності місцевої влади у минулому році, послухав би, як люди оцінюють  діяльність виконкому і підпорядкованих йому підприємств і організацій і вимагав би виконання передвиборчих програм не тільки мера, а й усіх депутатів. Адже не секрет, що до цього часу (більше року пройшло від виборів)  чимало южноукраїнців так і не познайомились зі своїми обранцями.  А нинішнє скликання характерне ще й тим, що у нас всі депутати є представниками політичних партій і мають формувати політичний капітал своїх об’єднань. А ще б, спираючись на пропозиції громади, сформував би програму діяльності місцевої влади на новий рік.

Першим пунктом програми записав би: спрямувати зусилля влади на відновлення благоустрою міста енергетиків, будівельників, пенсіонерів, безробітних і  підростаючого покоління. Чому так? Не секрет, що наше місто, яке раніше славилось своїм благоустроєм, зараз пасе задніх у порівнянні з іншими населеними пунктами. У нас залишився благоустрій часів будівництва міста, а це чимало років пройшло. Ми ж прагнемо європейських цінностей, чому ж не дбаємо про благополуччя жителів і одночасно платників податків до місцевого бюджету? Оголошений з десяток років тому заклик «Побудуємо Європу в Україні» має стати реальністю.

Щодо благоустрою, то, на думку багатьох южноукраїнців, центром прикладання  зусиль має стати паркова зона першого мікрорайону з фонтаном, яка ще з перших років існування міста стала улюбленим місцем відпочинку, а зараз потребує втручання влади, щоб відремонтувати і відновити цю територію до пристойного рівня. Чекають на серйозну  реконструкцію проспект Незалежності, вул. Набережна енергетиків, вул. Енергобудівельників.  Пішохідні доріжки на центральному проспекті – загроза для мешканців, особливо з боку парної нумерації будинків від ДК «Енергетик» до четвертої школи, де  вимитий дощами щебінь став загрозою для пішоходів. Тут не тільки зіпсувати взуття можна, а й навіть покалічити ноги. Мабуть, кожен з нас назве декілька таких «бар’єрів» і вони мають увійти в програму діяльності влади.

Якби мером був я, то не казав би про Южноукраїнськ як про «депресивне місто»,  а, порадившись з його жителями, розробив би програму його ефективного розвитку за рахунок місцевих резервів і можливостей. Зокрема, приміщення колишнього дитячого садка №4, яке зараз пустує, можна використати для створення своєрідних технопарків, об’єднань комерційних підприємств, тощо, передавши його «за копійки» в довготривалу оренду місцевим підприємцям. При цьому частково вирішується проблема створення робочих місць, наповнення бюджету, зростає виробнича база міста. Можливостей для такої діяльності у нас багато.

Також налагодив би ділові відносини з базовим підприємством – адміністрацією ВП «ЮУ АЕС», яка, як ніхто інший, зацікавлена в тому, щоб її працівники жили в найкращих умовах, щоб інші члени сімей енергетиків мали роботу в місті, щоб Южноукраїнськ планомірно розвивався.

Якби мером був я, не випускав би дорогих пам’яток для населення, а подбав би про зменшення передплатної ціни на газету «Контакт», щоб вона приходила в кожну квартиру і щомісяця з її сторінок звітував би перед громадою про виконані зобов’язання.  Не виходив би в телеефір з Первомайська, а відродив би «Квант», створивши повноцінну редакцію для висвітлення життєдіяльності міста. Ініцюював би створення дорадчих громадських комісій мікрорайонів, які б відстоювали інтереси жителів на засіданнях виконкому чи сесіях міськради, тому що  в цьому питання наші депутати безпорадні, вони не звітують про свою діяльність на виборчих округах.

Якби мером був я,  то:  сприяв би подоланню «собачої проблеми» в місті; встановив би контроль за доглядом зелених насаджень, особливо ялин, котрі вже потребують нашого захисту; організував би всебічне обговорення питання об’єднання міста і села, адже  як Южноукраїнську потрібна Костянтинівка, так і, навпаки, село прагне стати рівноправним партнером міста і це економічно вигідно для всіх; відкрив би жителям міста «таємницю» комунальних тарифів, опублікувавши їх структуру і витрати на адміністративні та інші цілі; сприяв би екологічному здоров’ю прибережної до міста території.

Це далеко не всі мої відповіді  в рубриці «Якби мером був я». Вважаю, що кожен житель Южноукраїнська має сказати своє слово, а  влада, яку ми обираємо, має не тільки формально представляти місто, а й дбати про добробут його жителів. А інакше нащо нам така влада?

Анатолій НЕНЬКО, журналіст

Show Buttons
Hide Buttons