За крок до виборів Власть

Ось і дочекались. В  Україні розпочалась підготовка до проведення місцевих виборів. І відразу претенденти на різні пости у міській владі в Южноукраїнську почали де прямо, а де опосередковано передвиборну агітацію. Приємно, що міська рада не зібрала необхідної кількості голосів для відставки секретаря міськради Д. Мірошника, чим піднесла гарбуза колишнім регіоналам, які вже на початку  перегонів хотіли захопити найдієвіший для них фактор – адміністративний ресурс.

На вулиці  Миру з’явились сіті-лайти, з яких  знайомі й незнайомі обличчя ніби благають: «проголосуйте за мене». Поштові скриньки відразу наповнились свіжою передвиборною пресою. По-скільки ще не зареєстровані ні кандидати в депутати, ні претенденти на пост міського голови, можемо коментувати зміст інформаційних матеріалів.

Українська партія «Єдність» у друкованому спецвипуску, який вийшов друком у київській друкарні накладом в 15000 примірників і надійшов до кожної квартири Южноукраїнська, презентує проект В. Пароконного «Наше майбутнє в наших руках».  В цілому конкретний і потрібний нашому місту проект, адже меж для вдосконалення комунального господарства не має і автор вважає, що його пропозиції значно покращать  життя южноукраїнців і навіть дозволить знизити тарифи на ЖКГ, але не відразу, а через кілька років.

Що треба зробити для цього? З тексту «Стратегія міста – шлях до гідного життя громади» випливає, що необхідно подолати монополію ПО «ЮУ АЕС», яка відчутно впливає на життєдіяльність міста.

Треба зважити на те, що «коло накопичених проблем в місті енергетиків вражає. Здається, що начебто хтось навмисне зробив всі ці не зрозумілі речі» – так вважає автор Стратегії.  І що ж це за речі?

По-перше, славнозвісний каналізаційний колектор міста, на який «наступили»  Ташлицьким водосховищем та відвели очищення стоків від міста на 15 км, що збільшує тарифи та загрожує небезпекою Південному Бугу і Чорному морю. Про це була мова і раніше, однак вирішення проблеми полягає у співпраці нового складу міської ради та керівництва НАЕК «Енергоатом», у підпорядкуванні якого знаходиться ставок -охолоджувач ЮУ АЕС. Думаю, місто не залишиться одиноким у вирішенні цього питання при виникненні надзвичайної ситуації.

Нам  ще загрожує сміттєзвалище на березі Південного Бугу. Про його перенесення мова йде більше десяти років,  але  кожного року посадовцям у раді чогось не вистачає, щоб  раз і назавжди вирішити це питання. Сподіваємось, автор  програмного документу знайде  слова, щоб переконати громадськість і посадовців у необхідності зробити корисну справу.

А втім, у Стратегії чимало претензій до тих, хто заважає нам жити краще і впроваджувати в життя європейські цінності. Ось кілька цитат: «тарифна політика щодо комунальних послуг «Енергоатому» від АЕС не узгоджується з владою міста», «комунальне середовище, яке вони ж і збудували з грубішими порушеннями правил і норм будівництва», «з цих причин КП ТВКГ не змогло вчасно модернізуватись, що і призвело до 70 мільйонів гривні його боргу перед АЕС, арештів рахунків КП ТВКГ та пагубного зростання ціни послуг», «наразі отримати обґрунтованість комунальних тарифів, це питання, у вирішенні якого місто має вимушено вкладати десятки мільйонів гривні», а ще «в любий спосіб, з часів передачі міста в комунальну власність його громади, АЕС ухиляється від повноти платежів місту по земельному податку» і т.д.

Ось так у викладі В.К. Пароконного виглядають проблеми стосунків міста і АЕС. Сподіваємось, що зусилля автора Стратегії допоможуть громаді налагодити плідні стосунки з підприємством, яке  й причетне до народження міста.

І будемо пам’ятати,  як відзначено у спеціальному виданні  для  южноукраїнців Української партії «Єдність»: «Наразі для міста головне, це Стратегія його розвитку – фактор та індикатор державницького ставлення не тільки до людей, а і до того, що вони збудували».

Краще не скажеш, але, як це зрозуміти, що робити, куди бігти, де кошти взяти – одні запитання. Втім, команда В. Пароконного пояснює: «Граждане Украины отстояли свое право на обещанную жизнь и другого пути уже не будет. Уходит лозунговость обещаний, человек стает автивным движителем урбанизма – труда на его благо».

Ось так: не більше і не менше. Так що  «спасіння потопельників – справа рук самих потопельників».

А. Ніколаєв, Новый Город.

Show Buttons
Hide Buttons