Вшанування жертв Голодомору

Вже 80 років минуло з тих трагічних подій, коли українські села смертельною хмарою вкрив голод. Пройшли роки, проте невгамовним залишаються біль та жаль за невинно загиблими.

23 листопада на території храму Святої княгині Ольги, біля Пам’ятного знаку жертвам голодоморів та політичних репресій в Україні 1932-1933 рр., відбувся мітинг-реквієм за участю керівництва міста, трудових колективів, установ, організацій та громадськості міста, присвячений 80 роковинам Голодомору та політичних репресій в Україні.

 

До учасників жалобної церемонії, що прийшли вшанувати пам’ять загиблих в роки голодомору, звернувся міський голова В. Д. Луков. Він зазначив, що наш народ пережив багато горя, але всі трагедії, які випали на його долю, не можуть зрівнятись за своїм масштабом та жорстокістю з Голодомором 1932–1933 років. Поминальну панахиду по загиблих співвітчизниках в роки Голодомору та політичних репресій 1932-1933 років в Україні  провів настоятель храму отець Михайло.

Хвилиною мовчання вшанували мільйони безневинно загиблих під час Голодомору 1932-1933 років українців, повідомляє сайт міської ради.

Фото В.Куцепалова

Свідчать архівні матеріали

* Взимку 1931-1932 рр. у селах склалося скрутне становище з продовольством, адже під час хлібозаготівель з багатьох колгоспів викачали навіть насіннєве зерно. Тому навесні 1932 р. у багатьох районах України спалахнув страшний голод з численними випадками людоїдства. Опухлі від голоду люди їли собак, котів, слимаків, ховрахів, кору дерев, мололи кістки на борошно. Кожного дня померлих ховали у братерських могилах. Вмирали родинами, цілі села були спустошені.

* З місць до органів влади надходили тривожні запити, листи-благання про допомогу. Один із них надійшов до редакції газети “Шлях індустріалізації” I був такого змісту: “Голодуємо! Повідомляю всі миколаївські організації, що члени комуни ім. Леніна Тернівської сільради дуже голодують, вже чотири дні не бачать навіть крихти хліба. Просимо миколаївські організації звернути на це увагу та дати негайно допомогу».

* Хліб у країні був: у селах, охоплених голодом, на залізничних станціях, в елеваторах під охороною міліції зберігалися тисячі пудів хліба, від причалів Миколаївського торговельного порту відходили до інших країн пароплави з зерном. Але тоталітарна система, безжалісно пограбувавши селян під час хлібозаготівельної кампанії 1932-1933 рр., прирекла селян на вимирання.

За приблизними даними, у населених пунктах сучасної Миколаївської області загинуло від голодної смерті близько 500 000 осіб.

Добавить комментарий

Show Buttons
Hide Buttons