Можливості перетворення Бузького Гарду на історично-культурний комплекс Без рубрики

На території історичного ландшафту національного значення «Бузький Гард» можливо організувати повноцінний музей під відкритим небом, за зразком класичних скандинавських.

За умови припинення підняття рівня Олександрівського водосховища і його подальшого спуску, а також проведення археологічних робіт, консервації і музеєфікації археологічних матеріалів, робіт з реконструкції приміщень XVIII ст. на археологічних і етнографічних матеріалах можливо створення музею під відкритим небом у кращих традиціях скандинавських, коли музей є не тільки приміщенням з експонатами, а інтерактивним майданчиком для пізнання історії – з діючими об’єктами.

Нижня і середня частини острова Великий. Можливо відтворення козацьких зимівників, які існували тут XVII-XVIII ст. У приміщеннях буде показано звичний для козаків уклад життя і побут. Біля острову будуть припнути козацькі чайки, на яких можна буде спуститися Грибоїдівськими порогами.

Острів Малий. Так само – можна відтворити козацькі зимівники XVIII ст. Тут можна організувати рибну ловлю (у рамках чинного законодавства «Про природно-заповідний фонд») і приготування рибної юшки, смаження і копчення риби за традиційними рецептами.

Грибоїдівські пороги. Між островами Великий і Клепаний (Гардовий). Сплав на козацьких чайках і човнах, а також сучасний рафтінг.

Острів Клепаний (Гардовий). Можливо відтворити адміністративний центр Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького (1734-1755 р.) з паланковою канцелярією і скарбницею, майданом для виборів козацької старшини і традиційним для великих свят ярмарком продуктів сільського господарства і автентичних виробів. Також важливим елементом острову стане реконструйована Покровська церква з іконою Пресвятої Богородиці тих часів. Важливо зробити церкву діючою, щоб тут проходили хрестини, весілля, відспівування, літургії, сорокоусти, вечірні і ранкові служби, святкові служіння на Різдво, Великдень, Трійцю, Спаси, освячення продуктів. До церкви можна буде приїхати і помолитися, як це робили наші пращури у XVIII ст. Особливо важливим тут має стати свято Покрови, яке було головним святом українського козацтва. Саме після Покрови («йде Покрова – готуй кожуха») приходила зима і основна частина козаків відправлялася на зимівники. У церкві має знаходитися ікона Пресвятої Богоматері нашої Діви Марії XVIII ст. Та взагалі реально знайти і зробити повний іконостас з ікон XVIII ст. З іконою ж Богородиці слід робити хресну ходу навколо острову на Покрову, у День явлення Богородиці, у День введення до Храму Пресвятої Богородиці. Саме після Покрови відбувався пік весіль, адже на Покрову дівчата просили Божу Матір: «Покровонько-Покровонько, покрий мою головоньку» (заміжні жінки покривали голову хусткою). А землю Покрова вкривала снігом.

Осокорова балка. Можливе відтворення козацького поселення XVIII ст., а також організація наметового літнього табору з дотриманням звичного для козаків укладу життя, вивчення козацьких традицій, бойового мистецтва, танців, приготуванню традиційної козацької їжі на багатті, конюшнею, навчанню катання на конях і догляду за кіньми (катання на конях може відбуватися цілорічно), кузнею, де також можна буде навчитися елементарних ковальських навичок.

Скеля Пугач. Тут можливо святкування літніх свят з кобзарями, троїстими музиками, піснями, танцями, традиційними іграми і забавами, їжею на багатті і зустріч світанку. Зі скелі світанок виглядає дійсно величним і неймовірним.

Нижній Гардівський поріг, що не входить до історичного ландшафту «Бузький Гард», але може стати продовженням комплексу, тим більше, що входило до земель Війська Запорізького Низового.

Водяний млин на лівому березі Лідиної (Зінцевої) балки.

Корчма у Лідиній (Зінцевій) балці к. XVIII-XIX ст. (датована за роками випуску знайдених монет і печатками на пляшках, інтерпретована згідно знахідок). Можлива реконструкція корчми за археологічним і етнографічним матеріалом, з повним посудним рядом з археологічного матеріалу, яким, звісно, неможна буде користуватись, але який буде представлений в інтер’єрі. З традиційними козацькими стравами, напоями у рамках чинного законодавства, музиками, конюшнею і катанням на конях, а також можливістю переночувати.

Острів Кременчуг. Місце прощання Богдана Хмельницького зі своїм старшим сином Тимошем, коли той їхав одружуватися з молдовською царівною. У XVII ст. Південний Буг був кордоном між Військом Запорізьким і Молдовою. Археологічні дослідження не проводилися, тому важко сказати, що саме знаходилося на острові.

Show Buttons
Hide Buttons