Екологія – водорозділ між народом і владою

14 квітня 2009 року в малому залі Вознесенського міськвиконкому відбувся «круглий стіл» на тему «Південний Буг та сталий розвиток Вознесенського району.» Подібні «круглі столи» відбулися в м. Миколаєві за участю громадськості та органів місцевої влади, а також в інших регіонах. Вознесенський екологічний захід мало чим відрізнявся від обласного. В ньому взяли участь члени екологічної асоціації «Зелений світ», представники політичних партій та громадських організацій, громадськість, ось тільки регіональна влада проігнорувала обговорення насущних екологічних проблем. На жаль, так склалось, хоч головне завдання «круглого столу» було саме зосередити увагу владних структур області на кричущі екологічні проблеми, які з роками все загострюються,  а, від влади – «ні пари з вуст»…
Організатори екологічної конференції сподівалися залучити до обговорення важливих для кожного проблем якомога більшу аудиторію. Крім громадськості, було запрошено широке коло представників органів місцевої влади, серед яких – Вознесенський міський голова Ю. І. Гержов, голова Вознесенської райради І. А. Бурдін, голова Вознесенської РДА В.П. Васильковець та голови РДА Братського, Веселинівського, Єланецького, Ново-Одеського, Доманівського та Арбузинського районів. Всі вище перелічені високопосадовці проігнорували запрошення та можливість поспілкуватися з екологічною громадськістю, чим відкрито продемонстрували свою неповагу до людей та повну байдужість до екологічних проблем нашого регіону. Хоча не без їх участі в попередні роки були здійснені кроки, які сьогодні викликали гостру екологічну ситуацію, пов’язану з водозабезпеченням населення міста та району й перетворення малих річок Мертвовод, Арбузинка та р. Південний Буг в стічну канаву.
Присутні уважно вислухали доповідь представника Чорноморської програми «Ветландс Інтернешнл», яка здійснюється за фінансової підтримки голландців,  «У напрямку до комплексного поєднання збереження  водно-болотного різноманіття, водного управління та сільського господарства в Україні, пілотний проект у басейні річки Південний Буг» Яни Янюк. Крім змістовної доповіді кожний присутній міг ознайомитися з художніми та фотоматеріалами на стендах, що відображали красу природи та чарівні куточки, котрі дивно, як ще збереглися місцями на річці Південний Буг.
На відміну від перших осіб, держслужбовці нижчого рангу з Вознесенської РДА були присутні на екологічній конференції. Зокрема, в таких заходах завжди бере участь начальник відділу земельних ресурсів В. Л. Морєва, яка цього разу проінформувала присутніх про  стан земельного фонду району та збереження берегової лінії навколо річок та їх заліснення.
Інженер Вознесенського держлісгоспу повідомила, що в цьому році посаджено 400 гектарів лісу, але для подальшої роботи фінансів не вистачає. Хоча з проблеми озеленення Прибужжя точки зору  учасників «круглого столу» розділилися.
Чи потрібно в степовій зоні садити ліс? Розорюючи останні острівки цілинного степу, ми нищимо притаманний для нашого краю ландшафт. На 80% землі вже розорені, а цілинними залишились тільки балки та яри, які намагаються забрати під заліснення, відповідно до президенського указу.  Таким чином ми позбавимось не тільки степу, а й пасовищ для худоби, проти чого вже сьогодні виступають селяни, зокрема села Дорошівки.
Приклад Скаржинского скоріше виняток,  і заліснення потрібно проводити в заплавах  і вздовж берегів річок, що є природно. Посаджений ліс в посушливі роки пропадає, або ж його нищуть пожежі. Витрачені мільйонні кошти і затрачена праця повертаються нульовою віддачею. Про все це в своїх виступах на конференції говорили Олег Деркач, – директор Південної філії інституту екології НЕН України та голова клубу «Спільні дії» А. Галкина. Вона, зокрема, акцентувала увагу на тому, що й атомщики маніпулюють громадською думкою і діють всупереч офіційним експертизам, які висловлені щодо добудови Ташлицької ГАЕС, а також щодо наслідків у випадку підняття Олександрівського водосховища вище рівня 14,7 м., що призведе до підтоплень та зменшення стоку р. Південний Буг.
Практично зараз пропускна здатність  Південного Бугу нижче Олександрівського водосховища становить 14 кубометрів на секунду при нормі 17 кубометрів, а ще краще було б якби  ріка, як і під час весняної повені, несла б у собі за секунду 90 кубів води. Тоді   б річка самоочищалась, а так вона замулюється і поступово вмирає.
– Треба рятувати нашу годувальницю, -зазначали кілька виступаючих. І наголошували, що це, перш за все, завдання не громадськості, а посадових осіб, які мають слідкувати за дотриманням природоохоронного законодавства і, в кінці  – кінців, виконувати свої прямі обов’язки. Мабуть, мали на увазі державні структури –  держуправління природоохорони та   співробітників Вознесенської регіональної екологічної інспекції, рибінспекції та інших органів, яким, як кажуть, «і карти в руки»  в почесній справі охорони природи.  На жаль, ні вознесенці, ні жителі наближених до Південного Бугу районів не відчули навіть бажання втрутитися в захист річки від забруднення, від непомірного використання водних ресурсів, нищення зелених насаджень на берегах і відвертого браконьєрства.
Однак і цим не обмежується перелік проблем нашого Бугу. Раніше від Миколаєва до Вознесенська він був судноплавним. Однак останніми роками вмер річковий флот, який продали і порізали на металобрухт, ріка обміліла. Тим часом спеціалісти вважають, що перевезення вантажів, зокрема, піску, щебеню річкою економічно вигідно. І, що важливо, річковий флот врятував би наші дороги від непомірної експлуатації вантажними автомобілями, а населення міста і району – від надмірної загазованості. Про це наголошував у своєму виступі пан Кондратюк, представник управління водного транспорту.
Громадськість Вознесенська непокоїть і проблема збереження Мертвоводу. Про розчищення русла річок говорив Ю.  Шишко.  Минулого року розпочато розчищення русла р. Мертвовод. Всього планується провести роботи і очистити 9 км й потратити на ці цілі 9 млн. гривень. Але ж на 2009 рік виділено всього 80 тис. грн.   Тому робота може розтягнутись на десятиріччя, а тим часом, доки збирають гроші на роботу екскаватора,  відвали грунту з берегів поступово змиваються назад у річку.
Всі, хто побував на берегах Метвоводу, річки Арбузинки, можуть переконатись, що з кожним роком води в них стає все менше. Причина  в тому, що річки перегороджені греблями, дамбами, які просто утримують воду, а річки замулються, а від цього погіршується якість води, так як вона не самоочищається. Треба й над цим задуматись, чи підготувати спеціальну програму про захист і відродження малих рік, які відіграють важливу роль в природному середовищі регіону.
Річки регіону виконують важливу функцію по забезпеченню населення питною водою. На жаль, те, що тече в наших річках, вже не відповідає стандартам питної води.  Кошти, які надходять до населених пунктів за Ташлицькою програмою, навряд  чи зможуть вирішити проблему питної води. Артезіанські свердловини, що повинні стати альтернативою р. Південний Буг, переважно мають солону або технічну воду.  Тому в 23 населених пунктах Вознесенського району вода, що використовується для споживання, не відповідає санітарним нормам питної води.  Все це добре відомо владі, однак її представники  намагаються уникнути гострих питань,  тому, мабуть,  і не хочуть спілкуватися з  «зеленою» громадськістю.
Сьогодні ми не дбаємо, як того вимагає людська гідність, про природу, про середовище, що нас оточує. Все на землі – від  Бога, на благо людей. Коли ж у діях і в житті людей верх бере матеріальна вигода і відсутня духовність – то це є зло. Люди, задумайтесь і докладіть сил, щоб зберегти природні багатства для себе і своїх нащадків! Таким лейтмотивом від  cвященика Української православної церкви Київського патріархата, настоятеля церкви Святої Ольги отця Михаїла закінчилось пленарне засідання «круглого столу».
На завершення  учасники ухвалили резолюцію як підсумок проведеного обговорення та плану дій, щоб врятувати річки та питну воду для людей, створити заповідну зону «Бузький Гард», щоб врятувати острівки первозданної природи в нашому регіоні. А чи почує «зелену» громадськість існуюча влада, покаже час.

Добавить комментарий

Show Buttons
Hide Buttons