КИДАЛОВО ПО-ЮЖНОУКРАЇНСЬКИ Власть

Минулий тиждень в нашому місті став пам’ятним черговою сесією міської ради, яка, як стверджують можновладці, розглянула важливі питання життєдіяльності Южноукраїнська.  Чи це дійсно так, спробуємо дізнатись, аналізуючи послідовність у словах та ділах депутатів міської ради.

Одним із перших питань на сесії розглядалась ініціатива групи міських депутатів стосовно створення об’єднаної територіальної громади міста Южноукраїнська й Костянтинівської селищної ради. Депутати вислухали повідомлення ініціаторів, представників селищної ради, окремих депутатів, свою точку зору висловив міський голова. Складалось враження, що ось-ось крига скресне і депутати приймуть давно очікуване рішення про об’єднання. Однак, у бочці меду виявилась ложка дьогтю. Депутат і одночасно голова Арбузинської райдержадміністрації О. Палій порадив депутатам утриматись від підтримки об’єднання ще кілька місяців. Аргументував тим, що в столиці готується законопроект про зміну порядку входження в ОТГ.

Мабуть, він мав на увазі пропозиції створити умови не об’єднання, а приєднання сільських громад до міст обласного підпорядкування. В коментарях юристи посилаються на те, що міста таким чином уникають проведення позачергових виборів. Ось і Южноукраїнську очільник району пропонує скористатись цією ініціативою і «протягнути» погодження  на об’єднання до листопада-грудня поточного року, щоб наступного року (на березень 2018 року) потрапити у списки громад на проведення виборів. Чомусь при цьому не говорять, що важливо рішення про об’єднання приймати зараз, щоб потрапити у план і бюджет області на наступний рік. У грудні буде пізно проводити корективи вже складених планів. До речі, цього року облдержадміністрація звернулась до ЦВК про проведення виборів у 8 новостворених ОТГ, в тому числі і в об’єднаній громаді Арбузинської селищної ради.

Таким чином, у нашому випадку костянтинівців відверто «кинули», посилаючись на можливе законодавче рішення, хоч всі підстави для вирішення  питання об’єднання міста й села, які вже стали фактично одним населеним пунктом, були достатні для прийняття позитивного рішення.  Схоже, що в місті ще не все розділили, ще є над чим «працювати».

«ГАНЬБА» – заявили присутні представники костянтинівської громади своїм сусідам з Южноукраїнська, яким свого часу надали всі умови для будівництва: землю, свою юридичну адресу, домівки для життя та спільно вирішували проблеми міста на сесіях селищної ради.

* * *

Саме виборці, які  своїм голосуванням наділили певних осіб від політичних партій повноваженнями депутата місцевої ради, мають можливість і відкликати їх, якщо діяльність обранців не до вподоби  більшості жителів.  На жаль, це більше теоретичне тлумачення, тому щодо самого «відкликання» у нас ще руки не дійшли. Хоч і не завадило б, адже  маємо певні аргументи для цього:  більшість депутатів забули про свої обіцянки  під час виборчої кампаній; діяльністю окремих представників ради  цікавиться прокуратура;  не чути звітів народних обранців перед виборцями на своїх дільницях і в пресі; «конструктивна більшість ради» не дослухається до  проблем жителів міста, а здебільшого керується інтересами окремих представників влади. Це тільки окремі приклади, про які говорять жителі.

Ви тільки придивіться, шановні наші депутати, в кожному мікрорайоні великий перелік проблем, які роками не вирішуються, а проголосувавши за вас, ми очікували, що  нова влада зробить життя кращим і, в першу чергу, потурбується про благоустрій території, про ремонт комунальних житлових будинків, про озеленення, про дороги й пішохідні доріжки.  Та де там! Ви зайнятті іншими (своїми) проблемами. А як же люди?

Вони змушені боротись з бюрократизмом  та з вашою безвідповідальністю. Адже звичне для вас «одобрямс» на сесіях викликає не тільки занепокоєння, а й певні прояви агресії стосовно діяльності місцевого органу самоврядування. Питання життєдіяльності громадян у вас на другому плані, а на першому – як «деребанити» бюджетні кошти.

Біля ПТУ відкрили торгові павільйони, ніби добре діло зробили, але селяни та дачники як сиділи на тротуарі зі своїм крамом, так і сидять, тому що місця зайняли оптовики з найближчих міст і селища, бо в них є чим платити за торгове місце  на базарі. А виявляється, що цього базару мало для Южноукраїнська – давай ще будувати, поки все місто перетвориться на одні торгові ряди.

На жаль, не довелось навіть чути, не те щоб брати участь у обговоренні планів міськвиконкому про нове будівництво, про забудову центрального проспекту. А як без цього? Адже це спільна територія  для всіх жителів і їм не байдуже, де місцеві депутати хочуть поставити нові  МАФи для торгівлі. Крім цього, влада не може нічого іншого запропонувати.  І це  при тому, що в багатьох містах прагнуть осучаснити правила торгівлі і позбутись застарілих, непривабливих конструкцій. Хочу нагадати депутатам, що назва «місцева рада» від  слова «радитись»! Ось тільки наші обранці не зважають на це.

Економічна доцільність наших комунальників  часто  виходить  боком  южноукраїнцям.  Для прикладу: зекономили на оплаті за електроенергію, встановивши енергозберігаючі лампи освітлення на під’їздах. Тепер місто у вечірній час і вночі огортає темрява, під’їзні ліхтарі не дають достатнього освітлення. Люди скаржаться, що у дворах темрява, пішохідні доріжки розбиті і легко можна травму отримати. Чи є зиск від енергозбереження в місті енергетиків, а ось очевидно, що черги до наших дорогих травматологів значно зростуть.  Є приклади, коли скориставшись «економічним освітленням»,  злочинці поцупили мопед від під’їзду, перекусивши ланцюг,  а через кілька днів там же пограбували легковий автомобіль (вул. Миру, 2).

В той час, коли очільники влади  говорять про автоматичне ввімкнення світла у під’їздах, комунальники винайшли спосіб, як зекономити на віконному склі – вони замість скла  у вікна під’їзду встановлюють… фанеру і тепер не тільки увечері, а й вдень у під’їзді – хоч око виколи (вул. Миру, 2).

Жителі  міста справно оплачують комунальні платежі, розраховуючи на те, що колись  і до них дійде черга на ремонт під’їзду.  Та сподівання на комунальників марні. Вже ніхто й не пригадає, коли  в окремих будинках  працювали ремонтники. Але ж гроші сплачено, бюджет наповнено, обіцянки у зразковому стані утримувати житловий фонд лунали не один раз. А де ж конкретні справи, чи, може, це не входить  в інтереси «конструктивної більшості»?

Наші обранці мають опікуватись і питаннями екологічної безпеки.  Поки що якихось конкретних  місцевих програм віднайти не вдалось, окрім того, що сесія розглядала питання: «Чи відбулись у місті громадські слухання стосовно підвищення рівня Олександрівського водосховища до рівня 20,7 м.?». При цьому більшість проголосувала за те, що слухання відбулись, хоч і без активної участі місцевих депутатів. Однак це не означає, що міськрада не може проводити власні слухання, залучати своїх експертів і запрошувати на слухання керівників ВП ЮУ АЕС. Звичайно, це питання глобальне і воно в центрі уваги  депутатів, міського голови. А ось те, що в районі інфекційного корпусу КЗ ЮМЛ вже котрий тиждень  вантажівки  скидають забруднену землю та відходи залізобетону на прибережну міську територію – нікого не хвилює. Осінні дощі зроблять свою справу і в річку, про яку так «дбають» депутати, потечуть потоки глини та сміття від гаражних кооперативів.

Це елементи екологічної свідомості  виконавчих органів влади, як і загублені зелені дуби паркової зони Южноукраїнська. Чи можна собі уявити, що 60-річні велетні підуть на опалення собачого притулку?  Чи, може, це така економічна доцільність влади? Характерно й те, що останнім часом «дубова операція» відбулась  й на околицях Южноукраїнська, на території Вознесенського та Арбузинського районів. Та тільки в Южноукраїнську дуби спиляли у парковій зоні міста. В інших випадках це були польові лісопосадки. Сподіваюсь, що у місті знайдуться здорові патріотичні сили для збереження й примноження зелених насаджень.

І на завершення. Ще минулого року мешканці багатьох будинків міста були у захваті від нової послуги – в під’їздах приватні підприємці встановили домофони. Зручно, надійно, комфортно. Але, сплативши річну плату за обіцяні послуги, южноукраїнці залишились ні з чим. Фірма ліквідувалась, а її наступники вирішили за відновлення системи зібрати ще грошенят з жителів і з того часу від них – ні слуху, ні духу… Чи такі випадки не стосуються діяльності місцевих органів влади?

Прикладів, коли слова й діла наших обранців кардинально різняться, багато.  В народі це зветься «кидалово» на місцевому рівні.  Щоб уникнути цього, в майбутньому доцільно змінити виборчу систему. Люди мають знати, кого обирають своїм депутатом. Щоб не трапилося в черговий раз обрати «кота в мішку».

Анатолій Ненько.

Show Buttons
Hide Buttons