Возвращаясь к неопубликованному в газете «Контакт» Власть

24 годовщину своей независимости Украина отмечает в условиях анексии Крыма и необъявленной войны на Донбассе. Нас силой принуждают жить по чужим правилам. На Востоке страны пожар войны подпитывается соседней державой современной боевой техникой и вооружением, «добровольцами», которые целыми подразделениями, вооруженные «до зубов», пересекают открытые участки нашей границы. Территорию Донбасса соседняя страна превратила в испытательный полигон для своей современной боевой техники, при помощи которой уничтожается инфраструктура, а, главное, гибнут люди. Украинский народ проявил невиданный патриотизм – обеспечил достойный отпор агрессии, которая ведется под предлогом защиты «русского мира» и борьбы с «фашизмом». И где сегодня «фашисты», и кто ущемляет русскоязычных?

Сегодня несут боевую службу тысячи русскоязычных граждан Украины. Не остался в стороне и наш город: участники АТО (к сожалению,  и отдавшие свою жизнь за честь и независимость Украины), волонтеры, предприятия и простые жители города, которым небезразлична судьба страны.

Все эти и другие события освещают средства массовой информации города. Но в последнее время любая критика власти и даже предложения жителей по улучшению облика города оседают в редакции – их просто придерживают. Меня абсолютно не интересуют рейтинги или депутатский мандат – мне больно смотреть на то, что наш город теряет привлекательный облик и не от  «старости», а от нашего безразличия и, в первую очередь, от безразличия властей и служб.

Так – 18.04.2015 г. я направил в редакцию статью «Про тарифи і не тільки» и 30.07.2015 г. – «Город нашей молодости». Просто, без объяснений причин, материалы не опубликованы, и по моей просьбе, 18.08.2015 г. мне возвращены. В них поднимались проблемы: тарифной политики в городе на услуги коммунальных предприятий; роли экономической службы исполкома в их формировании; безразличия служб, обеспечивающих сохранность благоустройства и зеленых насаждений – а это и засохшие молодые деревца в районе мемориала (посадку осуществляли энтузиасты, а деревья находятся на балансе КП «СКХ»), и засохшая трава, разрушенный летний кинотеатр и, наконец, уничтоженные огнем в парковой зоне кустарники и деревья, и разрытия, которые кое-как засыпаны; недостроенные объекты с покосившимся забором и т.д. Почему редакция газеты «Контакт» не подняла проблему полива молодых деревьев и другие проблемные вопросы самостоятельно?

А вот мы дождались – 22 и 23 августа в передаче «Инсайдер» на ICTV вспомнили и наш город, где обратили внимание на наличие крыс в подъезде дома и сорной вредной травы – без определения конкретного дома. Этот факт не отражает истинного состояния города в целом, но все же – «ложка дегтя», и на всю Украину «прославили». И просто досадно, что этого не замечают наши чиновники, а преподносят заезжие репортеры – пусть даже и столичные. И вам не стыдно? Я даже промолчал бы, но:

В цей період газета «Контакт» вибачається перед Стуліним А.М. за публікації негативного характеру на його адресу (навіть анонімні), які були розміщені в газеті попереднім керівництвом цього видання. Мешканці міста давно зрозуміли, що газета виконувала вказівку «цензора» виконкому.

Але і в цей час газета, на жаль, мало змінилася. Так, в газеті «Контакт» №64(2854) від 22.08.2015 р. розміщено (в оперативному порядку) звернення Телятника Ю.В. до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Лутковської В.В. щодо захисту його прав. Це ж звернення було розміщене на одному з Інтернет – сайтів Южноукраїнська.

Без сумніву, Телятник Ю.В. це звернення відправив безпосередньо пані Лутковській, але є сумнів, що вона і її підлеглі прочитають  його в газеті «Контакт» і в Інтернеті. Для  чого це звернення розміщено в газеті «Контакт» і на якій основі (безоплатно чи оплачено)? Очевидно, це передвиборний крок. Цей факт і показує направленість в діяльності газети міськради.

Права Телятника Ю.В., можливо, і порушені. Але  Юрій Васильович, де була Ваша принциповість як члена виконкому (на той час) при затвердженні тарифів на послуги КП «ЖЕО» 15.04 2015 р. (прийняті в безапеляційному порядку – без врахування пропозицій мешканців міста) ? Своєю підтримкою рішення виконкому Ви взяли участь у порушенні прав мешканців всього міста. А міг би, залишаючи свою посаду, зберегти свій імідж захисника простих людей – «грюкнути дверима» і не підтримати це необ’єктивне рішення. Вам би проявити принциповість при затвердженні тарифів 15.04.2015 р. так, як це ви зробили – наполегливо  спромоглися переконати депутатів  затвердити сумнівну доплату колишньому міському голові, що привело до непередбачених витрат міського бюджету. Але чому ж не за рахунок «винуватця», або «винуватців», які «помилились»? І ці факти мешканцям міста добре відомі.

Так, в  радянський період Компартія була могутньою владною структурою з чіткою вертикаллю, практично з необмеженими повноваженнями. Незважаючи на репресії, голодомори, примусову колективізацію, народ пробачив на час війни Компартії ці злочини і став на захист своєї держави й переміг. Але в подальшому керівництво Компартії своїми діями і привело до краху величезної держави. Сучасна КПУ прислуговує (на жаль) тим, кого на кожному кроці проклинає (тим же олігархам) і обіцяє повернути державу народу. А як?

А ще проявила себе КПУ в період подій, які сьогодні відбуваються в Україні, стала на бік ворогів і тих, хто мріє зруйнувати нашу державу. Тільки один епізод: як приклад неповаги  і нелюбові до України, в липні 2015 року на одному з телеканалів Росії (телеведучий Соловйов) депутати Держдуми закликали завдати бомбові удари по підприємствах ВПК в  містах Харкові та Києві, заслати на територію України диверсійні загони, а ще лякали Україну «невідомою» авіацією… І весь зал оплесками підтримує цю звірячу ідею – а там же присутні високоосвічені відомі персони, а вели себе, як «бидло». А найбільш жахливо, що на передачі був присутній  громадянин України, високопоставлений функціонер сучасної КПУ, відомий всій країні Спиридон Кілінкаров… і він просто промовчав. Оце патріотизм? Ні, це підтримка озвучених депутатами Держдуми планів вищого політичного керівництва сусідньої держави по відношенню до України. Така ж позиція і всієї структури КПУ по всі Україні. Так що звернення до Лутковської В.В.  не викличе співчуття більшості мешканців міста.

В місті напередодні офіційного початку виборчої кампанії вже активно «працюють» на свій імідж різноманітні партії і громадські організації. Використовують два відомих в місті сайти, ініціюють судові справи персони, які ні досвіду, ні належної освіти не мають. Використовують «смажені факти, захищають лідера «опозиції»… А яка, вибачте, до біса, може бути «опозиція»  в нашому маленькому місті? Хіба що до міста і його мешканців. Називають себе найбільш масовою організацією в місті. Головне, що використовується, як завжди, слово «народ». Лідерам цих організацій треба знати, що найбільш чисельні громадські організації в місті – це міська рада ветеранів війни та праці, профспілки працівників освіти, будівельних організацій і енергетиків ЮУ АЕС. Виборці будуть обирати не за назвою партії, а за списками тих лідерів у місті, які не на словах, а на ділі вже внесли свій вагомий внесок в розвиток міста, і за реальну програму дій, а також за кандидатів, які спроможні змінити ситуацію в місті на стабільну. А це мають бути нові, молоді обличчя. Прийшов час не тільки обіцяти, а й діяти.

Досить! Місту не потрібні керівники й депутати, які, користуючись своїм статусом, вирішували свої питання, що приводило до судових рішень. Найвищий суд у місті – це його мешканці, які й дадуть об’єктивну оцінку владі. Бійтеся «перефарбованих» – з них не буде користі і дії їхні не щирі.

Місто відсвяткувало 24 річницю незалежності України. Особливо мене вразила подія – підняття Державного прапора України – це повага до головного символу держави, де були присутні воїни-учасники АТО, мешканці міста. Зворушлива подія, коли матері загиблого воїна вручили бойовий орден ( на превеликий жаль – посмертно). А його внесок у захист суверенітету України значний – ціна власного життя. Українські воїни захищають не персонально когось ( уряд і т.д.) , а свій народ, свою Батьківщину – єдину Україну.

24 серпня, в день річниці, містом пройшла яскрава колона з державним прапором, в національних вишиванках, з піднесеним настроєм. В основному це були молоді люди, нове покоління южноукраїнців – і це радує. Одягнути вишиванку – це ще не все. Треба бути дійсно патріотом,  і це доводять молоді мешканці нашого міста. Україна для нас одна. І тільки від нас, нашої позиції, залежить наше майбутнє і в місті, і в державі.

В.С. Сандул, мешканець міста з грудня 1976 року.

Show Buttons
Hide Buttons